Особливості менеджменту Фінляндії

Особливості менеджменту Швеції

Управлінська політика Швеції спирається на теоретичну кон­цепцію, яка являє собою так звану модель "державного благо­устрою". Зміст цієї моделі визначається такими якісними особ­ливостями соціально-економічного розвитку Швеції:

— поєднання приватної власності на засоби виробництва з широ­кою соціалізацією сфер споживання та розподілу товарів і послуг;

— ефективно діюча державна система, яка забезпечує високу зайнятість та надійність соціальних гарантій;

— система демократичних методів, які дозволяють кожній людині впливати на вирішення всіх питань, пов'язаних з ії жит­тям, а також створюють особливий психологічний клімат у країні.

Порівняно з іншими країнами, у Швеції влада та профспілки активно впливають на відносини між державою та капіталом, на рівень оплати праці та зайнятості. На перше місце шведські ме­неджери, керівники вищих рівнів управління ставлять вирішення проблем соціальної забезпеченості своїх підлеглих, працівників фірм.

У Швеції існує достатньо організований рух профспілок, зав­дяки чому працівники можуть активно впливати на процес прий­няття рішень вищим керівництвом, що приводить до уникнення конфліктних ситуацій на підприємствах. В цій країні у процесі прийняття рішень на рівні вищого керівництва беруть участь визнані економісти, відомі не лише в країні, а й за кордоном. Вище керівництво ставить за мету, щоб кожний працівник підприємства мав високий соціальний статус - це необхідно для досягнення цілей підприємства. Формування заробітної плати в країні здій­снюється на колективно-договірній основі - держава не бере участі в цьому процесі.

Фінська школа менеджменту за останні два десятиліття досягла міжнародного рівня. Вона визначає ряд найважливіших факто­рів, необхідних для успішної діяльності керівника, а саме:

— Вміння досягати результатів та бажання наполегливо працювати для досягнення поставленої мети.

— Бажання та здатність нести відповідальність за довірену роботу та приймати ризиковані рішення.

— Вміння розпочинати процеси змін, керувати ними та вико­ристовувати їх в інтересах організації.

— Вміння використовувати відкритий спосіб управління на підприємстві, розвивати співробітництво.

— Мистецтво приймати швидкі рішення.

— Здатність зосереджуватись на теперішніх та майбутніх рі­шеннях.

— Здатність визначати зміни в середині та зовні організації, ефективно використовувати їх.

— Готовність до тісних соціальних взаємовідносин.

— Здатність до спільного загального керівництва.

— Використання творчого підходу до своєї праці.

— Постійне самовдосконалення та добра загальна психоло­гічна й фізична форма.

— Вміння правильно використовувати свій час.

— Здатність до мотивування себе та персоналу.

— Готовність очолювати добре підготовлений, професійний персонал.

15. Вміння використовувати міжнародне бачення проблем.
Фінській менеджмент використовує різні рівні управління, зокрема:

— визначення результатів, управління за ситуацією;

— контроль за результатами, управління за результатами.

Процес визначення результатів розпочинається з глибокого аналізу, на підставі якого визначаються бажані результати (клю­чові результати) для різних рівнів. До ключових результатів відно­сять: результати комерційної діяльності; результати функціональ­ної діяльності; результати підтримки бізнесу.

Процес управління за ситуацією - це управління по днях. Метою цього процесу є організація справ, для виконання яких ке­рівники повинні вміти аналізувати та брати до уваги зовнішні та внутрішні ситуаційні фактори підприємства. На етапі процесу управління велику роль відіграє процес планування, який поді­ляється на стратегічне, річне, планування графіків роботи.

При управлінні за результатами, поряд з плануванням, оці­нюють виконання планів й контроль. Наполегливість, творчий підхід та обов 'язковість при виконанні планів - ці риси відрізня­ють дану систему управління від інших.

Управління за результатами - це сукупна система управління, мислення та розвитку, з допомогою якої досягаються визначені всіма працівниками підприємства цілі. При цій системі ефектив­но використовуються особливості господарської ситуації, творчі здібності персоналу, а також стилі та техніка управління.

Отже, для фінської школи управління можна визначити таку послідовну схему дій:

— Управління діяльністю фірми, включаючи планування ді­яльності, постановку виробничих завдань, створення системи ви­мірювання виробничої праці, контроль за виконанням завдань.

— Управління персоналом, до якого відносять забезпечення співпраці між усіма членами трудового колективу, кадрову полі­тику, інформування, мотивацію навчання працівників.

— Управління важливими зв'язками організації.

— Постійне вдосконалення управління діяльністю фірми та персоналу, враховуючи поліпшення планування діяльності під­приємства, дослідження та розвиток мікроклімату в організації, вдосконалення розподілу праці.

Дата добавления: 2014-01-07