Сутність процесу прийняття рішень в ТНК

ТЕМА 4. ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ

Контрольні запитання

1. Що таке стратегічне планування?

2. Якими ознаками характеризується стратегічне планування?

3. Охарактеризуйте основні елементи стратегії.

4. За якими ознаками поділяються стратегії?

5. Яку роль відіграє прогнозування в процесі стратегічного пла­нування?

6. Визначте кількісні методи прогнозування.

7. Визначте якісні методи прогнозування.

8. Що собою являє функціональна, корпоративна, операційната ділова стратегія?

9. Визначте види міжнародних стратегій.

10. Що таке етноцентризм?

11. Що таке поліцентризм?

12. Що таке регіоцентризм?

13. Що таке геоцентризм?

Література

Ламберт Том Ключові проблеми керівника./ Пер. з англ. - К.: "Наукова думка", 2001.

Ансофф. И.Новая корпоративная стратегия. - СПб: Питер Ком, 1999.

Пивоваров И.С. Стратегический менеджмент холдинга. СПб: Печатями двор, 1994.

Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В'ю Стратегічний менеджмент. - К.: Кондор, 2003.

Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. -М: Дело, 1995.

Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. / Пер. з англ., 2001.

Кинг У, Клиланд Д. Стратегическое планирование й хозяйственная политика. - М.: Прогресс, 1982.

Ніхто сьогодні не прийматиме рішення за вас.

Отже, найкраще вирішити все самому.

Вдало чи не вдало, але щось робіть. Підштовхуйте події,

памятайте: бездіяльність убиває (Том Петерс).

1. Сутність процесу прийняття рішень у транснаціональних корпораціях.

2. Видиуправлінськихрішень в транснаціональних корпораціях.

3. Культура прийняття рішень.

В сучасній управлінській діяльності прийняття рішень - одна із складових частин будь-якої управлінської функції. Необхідність прийняття рішень пронизує все, що робить керівник, формуючи цілі та прагнучи їх досягнути. Тому розуміння природи прийняття рішень важливе для кожного, хто хоче досягнути успіху в мис­тецтві управління. Менеджер вибирає напрям дій не лише для себе, а й для організації, для інших працівників. Люди, що знахояться на верхніх "поверхах" великих організацій, іноді прийма­ють рішення, пов'язані з мільйонами доларів, або, що більш важ­ливо, управлінські рішення, які можуть впливати на долі багатьох людей, зокрема, тих, хто знаходиться під керівництвом особи, яка приймає таке рішення.

Хід прийняття рішення можна розглядати як взаємозалежні етапи і підетапи одного процесу. В кожному конкретному випадку цей процес буде, природно, уточнений та пристосований, залежно від специфіки діяльності підприємства.

У процесі прийняття рішень стикаються з певними пробле­мами:

• обмежений обсяг інформації звужує раціональність рішення і тому зростає роль інтущії;

• попередні установки з альтернатив впливають на вибір рішення;

• участь декількох осіб і організаційні умови змінюють поря­док проходження під етапів;

• менеджери різними способами втручаються в структуру й про­цес прийняття рішень, впливаючи, таким чином, на якість рішень.

Переважно трапляються такі випадки втручання менеджерів:

• апріорне визначення особи, що приймає рішення до виконання;

• визначення кола осіб, що беруть участь у рішенні;

• визначення часу й місця прийняття рішення;

• визначення методики та калькуляції рішення;

• завдання цілей і їхньої відносної важливості;

• обмеження числа альтернатив;

• залучення осіб певної компетентності;

• контроль за ходом виконання рішення;

• надання чи обмеження інформації;

• посилання на аналогічні рішення;

• моральний і матеріальний вплив на прийняття рішення;

• покладання відповідальності за рішення.
Розглядаючи процес прийняття рішень, потрібно враховувати два моменти.

По-перше, приймати рішення, як правило, порівняно легко. Все, що при цьому робить людина, зводиться до вибору напряму дій. Важко прийняти хороше рішення.

По-друге, прийняття рішень - психологічний процес, і поведінка людини не завжди логічна. Іноді нами керує логіка, іноді - почуття. Тому не дивно, що методи, які використовують керівники для прийняття рішень, варіюють від епатажних до високо логічних - адже керівник знаходиться під впливом таких психологічних факторів, як соціальні установи, накопичений досвід та особисті цінності.

Процес прийняття рішень настільки тісно пов'язаний з процесом управління загалом, що за умови реалістичного підходу ці процеси не можна розглядати окремо.Оскільки всі функції планування, орга-нізащї діяльності, мотивації та контролю вимагають від керівника при­йняття рішень то необхідно визначити основу, яка дасть можливість прийняти найефективніші рішення. Найголовнішим елементом цієї основи повинні бути особисті рішення як керівників, так і їх підлеглих.

Професор К. Мінцберг установив, що кожний керівник віді­грає свою роль у міжособистому спілкуванні, інформаційному обміні та прийнятті рішень. У сфері прийняття рішень К.Мінцберг виділив чотири рольові функції керівника: підприємець, спеціаліст з виправлення порушень у роботі, розподілювач ресурсів і спеціа­ліст з досягнення домовленості.

У бізнесі, як і в повсякденному житті, є керівники, які прий­мають рішення швидко, а є і такі що, навпаки, довго аналізують факти перш ніж запропонувати хоч що-небудь. За дослідженнями американського вченого Дес Дерлоу розрізняють два типи менед­жерів за способом прийняття рішень (табл. 1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-01-07