Прямі іноземні інвестиції

Прямі іноземні інвестиції (ЛІГ) - це вкладення капіталу з метою отримання підприємницького прибутку, а також забезпечення довгострокового економічного інтересу та контролю інвестора за об'єктом інвестування.

Прямі іноземні інвестиції складаюгьсязтрьох основних компонентів:

1) акційний капітал - купівля інвестором акцій підприємства в іншій країні;

2)реінвестовані доходи - пряма частка доходів інвестора (про­порційна до прямої акційної участі), що не розподілені як дивіденди або не переказані до материнської фірми;

3) внутрішньокорпораційні позики - перекази у формі коротко- або довгострокових позик між прямим інвестором і філіями (або дочірніми фірмами).

Кількісним критерієм розмежування прямих та портфельних інвестицій у розвинутій ринковій економіці вважається 10% вартості об'єкта інвестування. Однак прямою може бути і інвестиція з меншою часткою участі, але яка забезпечує реальний вплив на прийняття рішень об'єктом інвестування. І навпаки, якщо частка інвестора становить понад 10%, але він не має реального контролю над об'єктом, то відповідна інвестиція не визнається прямою.

Останнім часом прямі іноземні інвестиції (ПП), зокрема їх величина та географічний розподіл, зазнали певних змін. Почи­наючи з 1995 р. вони зросли до безпрецедентного рівня.

Загальносвітові тенденції прямого іноземного інвестування:

1) зростання загальних обсягів прямих іноземних інвестицій (загальносвітові обсяги -1270 млрд. дол. США в 2000 р. (1075 млрд. в 1999 р. і 692 млрд. в 1998 р.));

2) найбільше ПП припадає на промислово-розвинуті країни (на США, Японію та ЄС в 2000 р. припадало 71% загальносві­тового ввезення інвестицій і 82% вивезення);

3) зростають ПП в країни, що розвиваються і в Східну Європу (в Східний Європі у 2000 р. вони становили 25,4 млрд. дол., тобто лише 2% загальносвітового обсягу. Взагалі зростання ПП в Східну Європу було викликано активізацією приватизаційних процесів, за винятком Угорщини і країн СНД);

4)провідну роль в інвестуванні відіграють ТНК (причому в переліку провідних ТНК-інвесторів з'являються і ТНК з країн, що розвиваються - Венесуела, Латинська Америка, Росія (Лукойл, ТНК);

5) визначальним фактором розвитку ПП стають процеси об'єднання і придбання;

Значення об'єднань і придбань зросло з середини 80-х pp. XX ст. Це виявляється особливо при трансатлантичному інвесту­ванні. Вже сьогодні щонайменше 4/5 всіх нових капіталовкладень закордон (на противагу реінвестуванню прибутків) здійснюється у формі об'єднання і придбання.

Головною причиною швидкого поширення об'єднання і прид­бання (ОіП), що становлять вагому частину стратегій ТНК, є важливе значення, яке приділяється придбанню стратегічних частин та по­тужностей в конкуруючих фірмах. Керівництво ТНК усвідомлює, що для утримання конкурентоспроможності через глобальний дос­туп до ресурсів ("global sourcing") слід розширювати свою участь в інших компаніях.

Не менш вагомий внесок у розвиток цього процесу зробила хвиля приватизації в різних перспективних галузях (комунікація, повітряні перевезення, енергетика та ін.), що пройшла по всій Єв­ропі, починаючи з Великої Британії.

На сьогодняшній день обсяги ОіП компаній у світі стали на 46% нижче від рівня 2000 р. В Європі скорочення становило 53%, а в Німеччині - 70%. Це було викликано передусім падінням курсів акцій, при яких покупці боялись переплатити більше. При цьому вирішальне негативну роль відіграли вересневі теракти в США.

Перша хвиля ОіП в Європі припала на період 1958-1970 pp. і була пов'язана з поширенням обмежень на торгівлю після засну­вання ЄС. В 1986 р. прокотилась друга хвиля цього процесу, оскіль­ки багато фірм прагнули захопити свою частку при відкритті для них внутрішнього ринку країн ЄС. Між 1990 та 1993 pp. темпи європейського ОіП дещо зменшилися, а вже з 1994 р. почалося нове піднесення (в 1995 р. сума, на яку були здійснені ОіП в Єв­ропі, досягла 250 млрд. дол.).

У процесі ОіП у Європі чітко простежується секторальний ха­рактер. Першість тут утримують нафтовий і газовий сектор про­мисловості (найбільша кількість трансакцій та великі довгостро­кові проекти, як наприклад, з російським нафтовим та газовим об'єднанням). На другому місці - хімічна та фармакологічна промисловість (внаслідок необхідності концентрації діяльності для виготовлення хімічного волокна), а також високі витрати на науку і зростаюча популярність генетичних лікарських засобів, у виробництві яких лідирують німецькі ТНК).

Європейський фінансовий сектор також пережив хвилю транскордонних ОіП. Варто лише згадати про проникнення на лондонські фінансові ринки німецьких банків, які у такий спосіб намагалися посилити свої позиції на ринку банківських інвестицій. Німецькі банки не лише супроводжують діяльність німецьких ТНК у ході ОіП за участю останніх, а часто і очолюють цей процес.

Слід згадати у цьому контексті і телекомунікаційний сектор, де утворилися тісні міжфірмові зв'язки, особливо між західно­європейськими і східноєвропейськими фірмами (приватизація державних телефонних монополій). Міжнародні зв'язки та поділ капіталу здійснюються також і між приватними цифровими теле­візійними каналами різних країн (британські і німецькі - участь "BskyB" Руперта Мердока із власністю 49% акцій у німецькій "DF 1", приклад каналу 1+1).

Загалом, німецькі банки є найбільш активними у сфері ОіП. Відтепер, німецькі фірми та банки стають найпотужнішими у своїх галузях не лише на національному чи європейському ринку, а й на глобальному ринку. Глобалізація змушує збільшувати їх кількість і займати відповідні ринкові ніші.

Так, дочірнє підприємство німецького концерну "THYSSEN" придбало за 1,8 млрд. німецьких марок американську фірму-виробника ліфтів "Dover elevator", завдяки чому стало третім у світі виробником у цій галузі.

Внаслідок об'єднання німецького та французького хімічних кон­цернів "Hoechst" та "Rhone-Poulenc" виник новий найбільший фар­мацевтичний виробник світу з обсягом продажів 24 млрд. нім. марок.

"Deutsche Bank", після придбання за 15 млрд DM (93 долари за акцію) восьмого за величиною американського банку "Bankers Trust", став одним з найбільших банків світу із загальною балан­совою сумою близько 875 млрд. дол.

Третій рік поспіль Citigroup зберігає свої позиції кращого банку з капіталом 1 -го рівня, збільшивши його на 14,3 % - до $54,5 млрд. Не набагато відстає новий японський конгломерат Mizuho Financial Group. В результаті об'єднання трьох великих банків (Fuji Bank, Dai-Ichi Kangyo Bank й Bank of Japan) Mizuho став другим банком у світі з капіталом 1-го рівня в $50,5 млрд і першим за загальною сумою активів. На частку Citigroup і Mizuho припадає 5,9% загального капиталу кращих 1000 банков.

Найзначніші ОіП здійснені в автомобільній галузі: з 1960 р. їх було в усьому світі близько 40. Німецькі автомобільні концерни перебувають у центрі цих процесів.

Так, діяльність концерну "Daimler Benz" яскраво ілюструє глобальну конкурентну стратегію німецьких підприємств (страте­гія збільшення конкурентних переваг концерну передбачала зрос­тання підприємств за рахунок ОіП - концерн придбав високо-технологічні підприємства AEG, Dornier, MTU, MBB та ін.).

Особливо потужним було недавнє об'єднання "Daimler Benz" з американським Chrysler. Інший приклад - BMW і Land Rover.

6) провідну роль у процесах ОіП все більше відіграють поряд з американськими німецькі ТНК [3].

Дата добавления: 2014-01-07