Мета зменшення статутного фонду

Для зміни контролю можливе зменшення статутного

фонду. Зменшення статутного фонду здійснюється через змен­шення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою їх анулюван­ня. При здійсненні процедури зменшення статутного фонду рішенням АТ про зменшення розміру статутного фонду акції, що не подані до анулювання, визнаються недійсними, але не раніш як через 6 міс. після доведення до відома про це всіх акціонерів пе­редбаченим статутом способом. Акціонерне товариство відшкодо­вує власнику акцій збитки, пов'язані із змінами статутного фонду. Оскільки зменшення статутного фонду є надзвичайно важ­ливим заходом, який зачіпає інтереси усіх акціонерів, то його здійснення передбачає виконання чітко формалізованих процедур і повідомлення про загальні збори з питання змій статутного фон­ду акціонерного товариства зокрема. Крім того, зменшення статут­ного фонду потребує одностайності учасників при голосуванні.

61. Чинники, які знижують можливість закупівлі акцій у
акціонерів

Закупівля акцій перешеного випуску (або права па їх отри­мання — при сертпфікатнііі приватизації) у акціонерів є пошире­ною формою зміни статутного фонду у світовій практиці, особли­во там, де ефективно функціонують вторинні ринки цінних па­перів. ІЗ Україні вона також використовується, але має певні не­доліки. 'Гак, закупівля акцій є досить розтягнутим у часі проце­сом. Крім того, така купівля погребує додаткових витрат за послу­ги реєстратора, торгівця цінними паперами, послуг банку тощо.

Акціонери користуються переважним правом па придбання додатково випущених акцій. Крім того, при додатковому випуску вони мають право па кількість акцій, що відповідає їх частці у по­передньому статутному фонді. Особливістю є те, що в голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випу­щені акції беруть участь особи, які підписалися на ні акції.

62. Основні форми існування акціонерного капіталу

Корпоративний капітал виступає у двох формах — реально-го капіталу (основні та оборотні фонди) та капі галу, представ лепого корпоративними правами у вигляді цінних паперів. Розд­воєння корпоративної власності проявляється втому, що власни­ком реального капіталу корпорації виступає саме акціонерне то­вариство, а власниками цінних паперів — акціонери. Акціонери (засновники й учасники) при купівлі акцій отримують певні кор­поративні права у цьому товаристві. Проте вони мають право власності лише на акції, ту їх кількість, яку вони придбали. В Ук­раїні власність на цінні папери належить до поняття приватної власності й акціонери повинні здійснювати з ними операції як з приватною власністю. Вони можуть здійснювати їх відчуження (спірними моментами залишається відчуження в закритих акціонерних товариствах) втрату цих прав і відповідно обов'язків, обумовлює володіння корпоративними правами.

Корпоративні права можуть виступати у вигляді корпора­тивних цінних паперів або засвідчених часток чи паїв у госпо­дарських товариствах, які не є акціонерними. Частки та паї визна­чаються в установчих документах таких господарських 'товариств і, як правило, переходи прав власності на корпоративні права зна­ходять своє відображення у змінах до них установчих документів. Треба мати па увазі, що не всі цінні папери є корпоративними, наприклад (акції, облігації внутрішніх загадьпо-державппх і місцевих позик', облігації підприємств, казначейські зобов'язан­ня держави, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери). Тому до корпоративних цінних паперів слід віднести насампе­ред акції, облігації акціонерних товариств та похідні цінні папери акціонерних товариств -ф'ючереп та оіщіони.

63. Поняття "акції і її види

Акція - це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право па участь в управлінні ним, дає прано ііого власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі манна при ліквідації акціонерного товариства.

Акція містить такі реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та ііого місцезнаходження, найменуван­ня цінного паперу — "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість, ім'я власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства па день випуску акції, а також кількість акцій, що випускаються, термін виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного то­вариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонер­ного товариства.

В Україні акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими і простими. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

В Україні обіг акцій здійснюється в документарній та без- документарній формах.

64. Особливості привілейованих акцій

Специфічними корпоративними цінними паперами можна вважати привілейовані акції, які мають певне застосування в Ук­раїні. Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також па пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі ііого ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено ііого стату­том. Оскільки корпоративні права передбачають і управління ни­ми, то ця риса визначає їх особливість. Вони насамперед дають права матеріального порядку, оскільки можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості дивідендом, що щороку виплачується. Крім того, виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли при­буток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду. Я.'.іцо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по про­стих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акі іях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.

Для підтримання балансу в акціонерних товариствах між управляючими і привілейованими акціями законодавчо встанов­люється певне співвідношення між привілейованими та простими акціями. В Україні не може бути випущено привілейованих акцій на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду акціонерно­го товариства.

65. Облігації як корпоративні цінні папери

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її влас­ником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не пе­редбачено умовами випуску) (ч. 1. ст. 10 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу").

В Україні можуть випускатися:

· облігації внутрішніх і місцевих позик;

· і-і облігації підприємств.

Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні. Облігації можуть вміі\^;с-катпся іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентни­ми (цільовими), з вільним або обмеженим колом обігу.

Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:

· найменування пінного папера - "облігація";

· фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;

корпоративного управління: нуллоиі питання

фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації);

номінальну вартість облігації;

строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для

п'ятипроцентних облігацій);

місце і дату випуску, а також серію і помер облігації;

підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.

Крім основної частини до облігації може додаватися купон­ний лист па виплату процентів. Купон на виплату процентів пови­нен містити такі основні дані;

■порядковий номер купона на виплату процентів;

■помер облігації, по якій виплачуються проценти;

■найменування емітента і рік виплати процентів.

Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступ­ним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні містити купонний лист.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Доход по облігаціях цільових позик (безпроцент­них облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації на­дається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

Якщо ціна товару до моменту його одержання перевищува­тиме вартість облігації, то власник одержує товар по ціні, вказаній па облігації, а при одержанні більш дешевого товару він одержує різнпцк) між вартістю облігації та ціною товару.

По облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях надан­ня права придбання відповідних товарів або послуг по безпро­центних (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово судом або господарським судом.

Порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових, визна­чається при їх випуску.

66. Основні напрями регулювання корпоративного сектора

Одним із найважливіших елементів зовнішньої сфери кор­поративного управління є державне регулювання корпора­тивного сектора. Регулювання здійснюється органами загаль­ної та спеціальної компетенції. На рівні законодавчих органів видаються правові акти, що мають силу закону і регламентують загальні основи функціонування корпоративного сектора. В Ук­раїні на рівні органів спеціальної компетенції це, наприклад, Комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка видає підза-конні акти, що є обов'язковими приписами для учасників корпо­ративного управління. Так, законодавчо визначені приписи що­до контролю господарських товариств, зокрема щодо ведення обліку та звітності. Визначено, що товариство здійснює бухгал­терський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам державної статистики. Причому обов'язковою нормою є те, що до­стовірність та повнота річного балансу і звітності товариства має бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою). Пе­ревірки фінансової діяльності товариства, як і інших підприємств, здійснюються де ржаві пі ми податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компе­тенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими ор­ганізаціями.

Важливим напрямом корпоративного управління з боку держави є державне регулювання ринку цінних паперів, що пе­редбачає реалізацію єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних, забезпечення рівних мож­ливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ри­нок цінних паперів, дотримання учасниками ринку цінних па­перів вимог актів законодавства, запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції па ринку цінних паперів, контролю за прозорістю іі відкритістю ринку цінних паперів.

67. Державне регулювання ринку цінних паперів

Дсржав}іе регулювання ринку цінних паперів це

здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та за­побігання зловживанням і порушенням у ціп сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється за такими напрямками (ст. З Закону України "Про державне регу­лювання ринку цінних паперів"):

■ прийняття актів законодавства з питань діяльності учас­
ників ринку цінних паперів;

■регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та
обов'язків учасників ринку цінних паперів;

■видача спеціальних дозволів (ліцензій) па здійснення про­
фесійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпе­
чення контролю за такою діяльністю;

■заборона та зупинення па певний термін (до одного року)
професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі
відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю
діяльність та притягнення до відповідальності за здійснен­
ня такої діяльності згідно з чинним законодавством;

■реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації
про випуск (емісію) цінних паперів;

■контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації
випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних
паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, пе­
редбачених такою інформацією;

■створення системи захисту прав інвесторів і контролю за
дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та осо­
бами, які здійснюють професійну діяльність на ринку
цінних паперів;

■контроль за достовірністю інформації, що надасться емітен­
тами та особами, які здійснюють професійну діяльність на
ринку цінних паперів, контролюючим органам;

■встановлення правил і стандарті]! здійснення операцій па
ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

■контроль за дотриманням антпмонопольного законодавст­
ва та за системами ціноутворення па ринку цінних паперів;

■контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та
обіг цінних паперів;

■проведення інших заходів щодо державного регулювання і
контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Державне регулювання ринку цінних паперів покладено на Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку. Ряд функцій викопують Національний банк України та Національ­ний депозитарії! України.

Дата добавления: 2014-01-07