Влаштування дорожніх покриттів з платбетонних сумішей

Пластбетонна (полімербетонна) суміш - це суміш одномірного щебеню, піску з мінеральним порошком та полімерного в’яжучого (високомолекулярні смоли разом з пластифікаторами та затверджувачем), які перемішані в певному (раціональному) співвідношенні.

Пластбетон - штучний будівельний матеріал, який утворений внаслідок тужавлення суміші мінеральних матеріалів та полімерного в’яжучого.

У якості полімерного в’яжучого використовують високомолекулярні сполуки (фенолформальдегідні, анілінформальдегідні, фуранові, епоксидні, карбамідні та інші смоли) а також поліізобутилен, сополімери стиролу, інден-кумаронові смоли.

Полімербетонні суміші поділяють:

- за видом полімерного в’яжучого - термопластичні та термореактивні смоли;

- за способом використання - гарячі та холодні;

- за кольором - сіро-чорні (звичайні) та кольорові;

- за середньою щільністю - важкі та легкі.

Полімербетон на основі термореактивних смол набуває міцності за допомогою затверджувачів, а в суміш на основі термопластичних смол вводять пластифікатори.

Порівняно з асфальтобетонами пластбетони мають вищу міцність на стик і розтяг; більш стійкі до дії хімічних речовин, ударного та абразивного впливів; водо- та газонепроникні. До серед недоліків пластбетонів відносять схильність до старіння, крихкість, значну усадку, а також токсичність деяких з них.

Технологія влаштування полімербетонних покриттів на основі термопластичних в’яжучих передбачає виконання таких операцій:

- приготування полімербетонної суміші на заводах;

– підготовка основи (нижнього шару);

- транспортування суміші до місця виконання робіт;

- укладання суміші по поверхні основи;

- ущільнення полімербетонного шару;

– догляд за шаром.

Покриття з полімербетонних сумішей на основі термопластичних в’яжучих влаштовують в суху безвітряну погоду при температурі повітря не нижче 10^оС.

Перед влаштуванням полімербетонного шару на основі термопластичних в’яжучих поверхню основи (нижнього шару покриття) необхідно підгрунтувати бітумною емульсією з розрахунку 1,0-1,5 л/м² або рідким бітумом - 0,5-0,7 л/м². Для кольорових покриттів підгрунтовку роблять у вигляді суцільної плівки або ж зовсім не роблять.

Полімербетонна суміш доставляється до місця вкладання автосамоскидами в такій кількості, щоб повністю вивантажувалась в бункер самохідного укладальника. Технологія укладання полімербетонної суміші не відрізняється від будівництва асфальтобетонного покриття.

Максимальна відстань транспортування залежить від погодних умов з таким розрахунком, що на об’єкт суміш доставляється при температурі 90-110^оС. На момент укладання суміш не повинна мати температуру вище ніж 115^оС.

Ущільнення починають при температурі суміші не вище 90^оС. Якщо від проходу котка на покритті утворюються поперечні тріщини, то необхідно зачекати його охолодження.

Попереднє ущільнення асфальтобетонного покриття здійснюється самохідними котками з гладкими вальцями масою 6-8 т. за 2-3 проходи по одному сліду, потім ущільнюють котками на пневматичних шинах за 8-10 проходів. Остаточне ущільнення виконують важкими котками з гладкими вальцями масою 10-18 т за 2-3 проходи по одному сліду. Підкочування можливо виконувати також вібраційними та пневмоколісними котками.

Для попередження утворення температурних тріщин на покритті влаштовують деформаційні шви на 1/3 товщини шару.

При влаштуванні кольорових покриттів з переліку операцій виключають підгрунтовку. Температура приготування суміші залежить від різновиду пігментів, які в ній використовуються: суміші з органічними пігментами готують при температурі не вище 155^оС, з мінеральними пігментами - 160-170^оС. Вибір температури укладання узгоджують з товщиною шару - зі зменшенням товщини шару необхідно збільшувати температуру суміші, щоб досягти потрібної якості.

Рух транспорту відкривають після охолодження матеріалу покриття до температури 30-40^оС.

Технологія влаштування полімербетонних покриттів на основі термореактивних в’яжучих практично повторює технологію будівництва звичайних асфальтобетонних покриттів за виключенням деяких відмінностей. Влаштування таких покриттів ускладнюється токсичністю компонентів, що вимагає додаткових витрат і виконання спеціальних правил охорони праці.

Полімербетонні суміші на термореактивних смолах готують лише із сухих мінеральних матеріалів за допомогою спеціальних мішалок або лопатевих бетономішалках примусової дії.

Захисні шари з полімербетонів на термореактивних смолах влаштовують за допомогою самохідних асфальтоукладальників, нанесенням тонкого шару пневматичним способом цемент-пушкою, методом просочування або поверхневої обробки.

Під час проведення підготовчих робіт особливу увагу слід звернути на очистку та просушування основи від вологи, оскільки термореактивні смоли не суміщаються з водою.

Підгрунтовку поверхні основи здійснюють за допомогою автогудронаторів (0,8-1,0 л/м²) тим же полімерним в’яжучим, на якому готують полімербетонну суміш.

Покриття з полімербетонних сумішей на основі термореактивних в’яжучих влаштовують в суху безвітряну погоду при температурі повітря не нижче 10^оС та вологості не більше 60%.

Полімербетонна суміш доставляється до місця вкладання автосамоскидами. Відстань транспортування приймають з урахуванням того, що час на перевезення та укладання не повинен перевищувати терміну початку желатинізації смоли та тужавлення суміші. Тривалість цього періоду орієнтовно становить 45-90 хвилин і залежить від теператури суміші, виду смоли й кількості затвердителя, температури повітря та швидкості вітру.

Ущільнення полімербетонної суміші на основі термореактивних в’яжучих здійснюють за схемою з технології влаштування асфальтобетонних покриттів. Найбільш ефективно полімербетонні шари товщиною до 1,0 см ущільнюються вібраційними методами за великих амплітуд коливання (у межах до 2,5-5,0 мм). При більшій товщині ущільнення виконують звичайними гладковальцевими котками.

Рух транспорту відкривають після завершення періоду тужавлення суміші, тривалість якого залежить від складу суміші.

Дата добавления: 2014-01-07