Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

НАТО — Югославия (1999 p.)

 

Найпоширенішою тезою, яку використовують критики зовнішнь­ополітичного курсу України вступу до НАТО є проголошення Альян­су агресором, у зв'язку з тим, що він провів військову операцію в ко­лишній Союзній Республіці Югославії (Сербія і Чорногорія). Це один з міфів, який має досить стійку тенденцію розповсюдження серед мало інформованої частини населення України.

Об'єктивна оцінка обставин, які склалися в СРЮ до 1999 року, доз­воляє зробити висновки, що аргументами на користь використання сили були:

1. Серйозні порушення прав людини.

До моменту ухвалення рішення розпочати операцію «Союзниць­ка сила» в Косово (частина Сербії, де 90 % населення - албанці) мала місце важка гуманітарна криза. Незалежні експерти, що працювали

в Косово, задокументували масштабні порушення прав людини й гу­манітарного права, які мали виключно серйозний характер, можливо, граничили з геноцидом. Висловлюючи свою глибоку заклопотаність, Рада Безпеки ООН прийняла три резолюції, в яких підтвердила, що ситуація в Косово становить загрозу миру й безпеці в регіоні. Місцева влада потурала порушенням прав людини й не виявляла жодного на­міру зупинити їх.

Кількість переміщених осіб на території Косово радикально зрос­ла. За деякими оцінками, до 22 березня 1999 року загальна кількість переміщених цивільних осіб досягла 235 000, а біженців за межами провінції налічувала - 269 000, оскільки багато переміщених осіб ті­кали в інші країни. Насильницьке виселення проводилося продумано, відповідно до стратегічного плану, й часто супроводжувалося погра­буванням і навмисним знищенням майна.

З усього сказаного стає зрозуміло, що гуманітарна ситуація й си­туація з правами людини в перші три місяці 1999 року були украй складними. Підставою для такого висновку є не тільки масштаб по­рушень, але і їхній жорстокий характер, включаючи вбивства, на­несення ушкоджень, жорстокого поводження, всі форми тілесних покарань, захоплення заручників, приниження людської гідності, зґвалтування, довільні арешти й ухвалення вироків, а також страти без попереднього розгляду в суді. Загальну кількість жертв етнічних чищень з боку сербських сил безпеки встановити дуже важко. Згідно з повідомленнями багатьох світових ЗМІ вони сягають ніяк не менше ніж 100 тис. осіб. Міністр закордонних справ Великобританії Джефф Хун заявив про виявлення більше 10 тис. трупів геноциду. Уточнену цифру - 11 тис. - назвав Голова місії ООН у Косово Бернар Кушнер, за результатами розкопок масових поховань у Косово.

Стосовно юридичних меж, враховуючи, що захист основних прав людини виходить з колективного інтересу держав, військові дії виз­начають як необхідні при особливих випадках, таких як геноцид. Це знайшло віддзеркалення в реакціях на операцію «Союзницька сила». Порушення фундаментальних прав людини не припинялися на рівні держави, а держава, яка погано поводиться зі своїми громадянами, не може сховатися за концепцією суверенітету.

Порушення прав людини й гуманітарного права різко зросли, як тільки почалися повітряні удари. Сербські війська вдалися до напе­ред продуманої тактики етнічного чищення. Крім цього, керівництво СРЮ спровокувало потік біженців як частину стратегії, спрямованої на дестабілізацію обстановки безпеки в регіоні в цілому. Цей приклад тільки підкреслює злочинну сутність сербського керівництва.

2. Провал спроб мирного врегулювання.

У випадку з косовською кризою, весь набір правових актів посе­редництва був застосований, щоб досягти мирного врегулювання. Міжнародне співтовариство постійно повторювало свої чіткі й регу­лярні вимоги, підкріплені різними санкціями, а пізніше й загрозою використання збройних сил. Проте всі ці ініціативи залишилися без­результатними, й ознаки провалу дипломатії були очевидні. Міжна­родні дипломатичні зусилля досягли кульмінації на переговорах в Рамбуйе та Парижі на початку 1999 р. Хоча СРЮ не спроможна була погодитися з проектом проміжної угоди про мир і автономію Косово, яку було представлено делегаціям сторін, не можна заперечувати той факт, що міжнародне співтовариство насправді надало сербам чесний шанс домовитися.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
НАТО — Росія | Примусова дипломатія
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 252; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.