Приклад. Припустимо, що підприємство працювало з десятьма постачальни­ками, дані про річний обіг з якими подано в табл

Припустимо, що підприємство працювало з десятьма постачальни­ками, дані про річний обіг з якими подано в табл. 4.5.

Таблиця 4.5 АВС-аналіз даних про постачальників

Поста­чальники	Обіг, тис. грн.	Частка у загаль­ному обігу, %	Обіг кумулятивний, %	Група
		41,8	41,8	A
		33,6	75,4
		9,3	84,7	В
		6,3	91,0
		4,7	95,7
		1,6	97,3	C
		1,4	98,7
		0,8	99,5
		0,4	99,9
		0,1	100,0
Сума		100,0	-

Проведений АВС-аналіз постачальників показує, що найбільший внесок у формування загального обігу (75,4%) робили всього два по­стачальники, які й склали групу А. У групу В увійшли три постачаль­ники, на яких припадає 20,3% сукупного обігу. Інші 4,3% обігу забез­печували решта п'ять постачальників — група С.

На основі цього аналізу можна зробити висновок про перевагу ро­боти з певними постачальниками для даного підприємства. Так, якщо витрати на заходи у сфері закупівель потрібно скоротити, то доцільно приділити увагу насамперед А-постачальникам, оскільки більш інтен­сивна робота з ними може вплинути на загальний обіг підприємства.

АВС-класифікація постачальників може бути проведена і в розрізі товарів, що закупляються. У цьому випадку також доцільно займатися

насамперед А-товарами, якщо витрати на заходи, пов'язані із за­купівлями, повинні бути невеликими.

Через виявлення значення окремих товарів для підприємства потрібно досягнути концентрації зусиль на конкретних заходах із за­купівлі. Таким чином можна визначити ключові завдання для систе­ми складування.

Для А-товарів, які закупляються, можна провести такі заходи:

точніший аналіз цін закупівель, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників, більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін, ретельніша підготовка замовлень на постачання, регулярний кон­троль запасів, точніше визначення страхових запасів і т.д.

В-товари — це такі товари, які характеризуються середньо-вартісними величинами. Залежно від їх значення з ними варто пра­цювати або як з А-товарами, або як із С-товарами.

Через велику кількість і низьку вартість С-товарів, які закупля­ються, головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування. З цією метою можна проводи­ти такі заходи: спрощення оформлення замовлень, зведені замовлен­ня, застосування простих формулювань замовлень, телефонні замов­лення, спрощений складський облік, великі партії замовлень, спро­щений контроль замовлень, встановлення більш високого рівня стра­хових запасів і т.д.

Концентрація зусиль на А-товарах чи А-постачальниках не по­винна означати, що В- або С-товари чи постачальники залишаються зовсім поза увагою. Однак їх економічний вплив не буде настільки вирішальним, як для А-класу.

Вступаючи у господарські зв'язки з невідомим постачальником, підприємство певною мірою ризикує. За умови неспроможності або несумлінності постачальника у споживача можуть виникнути зриви у виконанні виробничих програм або ж прямі фінансові втрати. Че­рез це підприємства шукають різні способи, які дозволяють виявля­ти несумлінних постачальників.

Вітчизняні підприємства під час вибору постачальника сьогодні в основному покладаються на власну інформацію. При цьому на підприємстві, яке має велику кількість постачальників, може бути сформований список добре відомих партнерів, яким можна довіряти. Затвердження договорів з цими постачальниками, дозвіл поперед­ньої оплати за постачання передбаченої продукції здійснюється відповідно до спрощеної схеми. Якщо ж прогнозується підписання договору з постачальником, відсутнім у названому списку, то проце­дура затвердження і оплати ускладнюється проведенням необхідних заходів, які забезпечують безпеку фінансових та інших інтересів підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07