Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Теорія літератури. Елементи віршування. Мова віршова й прозова

 

Літературні твори бувають прозові та віршові. Проза й вірш являють собою різні системи організації художньої мови, що складалися історично у процесі її розвитку. Вони мають свої особливості й закономірності. Вживання їх не є явищкм довільним, залежним лише від бажання автора, а зумовлюється естетичними завданнями, які він перед собою ставить.

 

Проза – від лат. “незв,язний, вільний, прямий”.

 

Вірш – від лат. “ряд, рядок”.

 

Віршова мова на відміну від прозової ритмічно організована.

 

 

Ритм, взагалі, властивий багатьом явищам і процесам. Це рівномірна послідовність певних рухів, ударів, дій. Елементи ритму є і в прозовій мові, але тут вони незначні. Ритмічність віршової мови основана на додержанні певних вимог. Віршовий ритм полягає у закономірному повторенні певних мовних одиниць.

 

Ритмічна організація віршованої мови виявляється:

у поділі на короткі сумірні між собою відтинки, які при читанні відзначаються паузами;

у наявності елементів ритму і в будові вказаних відтинкі.

 

Віршові рядки не випадкові, кожен закінчується паузою. Ці паузи називаються ритмічними. Ритмічна організація віршової мови є одним з важливих чинників її емоційної виразності. Залежно від поділу віршованого тексту на рядки й особливості будови самих рядків, різні вірші звучать по – різному. Ритм поезії починається з кожного окремого рядка. У віршах почуття передаються насамперед за допомогою семантики слів та словосполучень. Звукова форма віршованої мови у виявленні почуттів відіграє допоміжну роль.

 

 

Теорія літератури. Звукова організація мови (фоніка).

У мові художнього твору в значно більшій мірі має значення звучання мови. Перш за все письменники додержуються загальних вимог милозвучності, тобто евфонії, характерних для мовию

 

Наприклад: чергування у – в, і –й, з – із – зі.

 

Крім того, звукове оформлення творів повинно відігравати і певну художню функцію.

 

Існують такі спеціальні засоби звукового забарвлення тексту:

Асонанс (лат. “подібно звучати”) –це повторення голосних, яке надає віршові милозвучності, музичності, створює враження просторовості або передає відчуття подібності до якоїсь дії.

Наприклад: повтор голосного “О”

 

Д. Павличко

 

Впали роси на покоси, (викликає уявлення про широкий, відкритий простір – луг, поле)

 

Засвітилися навколо,

 

Там дівча ходило босе,

 

Білу ніжку прокололо…

Алітерація (лат. “буква”) – повторення приголосних звуків4 залежно від звучання кожного приголосного створюються певні враження: чи то різкість, жорстокість, навіть ворожість, чи то, навпаки, ніжність, м,якість.

 

Наприклад: Т. Шевченко у поемі “кавказ”, щоб передати негативне ставлення до російського самодеожавства вдається до алітерації на “”Р”:

 

 

За горами гори хмарою повиті,

 

Засіяні горем, кровію политі,

 

Споконвіку прометея там орел карає,

 

Що день Божий добрі ребра й серце розриває…

 

Наприклад: алітерація на “Л” створює враження ніжності, лагідності

 

Д.Павличко

 

З далекого краю

 

Лелеки летіли,

 

А в одного лелеченьки

 

Крилоньки зомліли..

 

Часом сильне враження створюється поєднанням алітерації з асонансом.

 

Наприклад: М.Рильський, щоб створити в уяві читачакартину навального руху ворожої орди, тупіт коней, брязкіт зброї поєднує алітераціі на П – Т – Р і асонанс О – У:

 

Не один ти стрічала погрозний погром.

 

Знаєш тупіт і стукіт, і грюкіт Батиїв..

Звуконаслідування – один із звукових засобів поетичної мови, який збагачує поетичну мову, увиразнює її за допомогою використання слів, які звучанням своїм нагадують певне явище, а саме: спів пташок, шум води, дощу, дерев тощо.

 

Наприклад: у баладі “Утоплена” Т.Шевченка майстерно передано шелест осоки, очерету за допомогою звуконаслідування С – Ш:

 

Хто се, хто се, по сім боці

 

Чеше косу? Хто се?

 

Хто се, хто се, по тім боці

 

Рве на собі коси?..

 

Звуконаслідування часто трапляється в народних піснях, а також у розмовній мові.

 

Наприклад:

 

Пливе човен води повен,

 

Та все хлюп, хлюп, хлюп,

 

Іде козак до дівчини

 

Та все туп, туп, туп…

 

Таким чином, повторення окремих звуків у певному контексті надає творові цілком визначеного звучання, більшої виразності.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Теорія літератури. Елементи віршування. Система віршування | Теорія літератури. Поетичний синтаксис
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1259; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.