КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Теорія літератури. Елементи віршування. Мова віршова й прозова
Літературні твори бувають прозові та віршові. Проза й вірш являють собою різні системи організації художньої мови, що складалися історично у процесі її розвитку. Вони мають свої особливості й закономірності. Вживання їх не є явищкм довільним, залежним лише від бажання автора, а зумовлюється естетичними завданнями, які він перед собою ставить.
Проза – від лат. “незв,язний, вільний, прямий”.
Вірш – від лат. “ряд, рядок”.
Віршова мова на відміну від прозової ритмічно організована.
Ритм, взагалі, властивий багатьом явищам і процесам. Це рівномірна послідовність певних рухів, ударів, дій. Елементи ритму є і в прозовій мові, але тут вони незначні. Ритмічність віршової мови основана на додержанні певних вимог. Віршовий ритм полягає у закономірному повторенні певних мовних одиниць.
Ритмічна організація віршованої мови виявляється: у поділі на короткі сумірні між собою відтинки, які при читанні відзначаються паузами; у наявності елементів ритму і в будові вказаних відтинкі.
Віршові рядки не випадкові, кожен закінчується паузою. Ці паузи називаються ритмічними. Ритмічна організація віршової мови є одним з важливих чинників її емоційної виразності. Залежно від поділу віршованого тексту на рядки й особливості будови самих рядків, різні вірші звучать по – різному. Ритм поезії починається з кожного окремого рядка. У віршах почуття передаються насамперед за допомогою семантики слів та словосполучень. Звукова форма віршованої мови у виявленні почуттів відіграє допоміжну роль.
Теорія літератури. Звукова організація мови (фоніка). У мові художнього твору в значно більшій мірі має значення звучання мови. Перш за все письменники додержуються загальних вимог милозвучності, тобто евфонії, характерних для мовию
Наприклад: чергування у – в, і –й, з – із – зі.
Крім того, звукове оформлення творів повинно відігравати і певну художню функцію.
Існують такі спеціальні засоби звукового забарвлення тексту: Асонанс (лат. “подібно звучати”) –це повторення голосних, яке надає віршові милозвучності, музичності, створює враження просторовості або передає відчуття подібності до якоїсь дії. Наприклад: повтор голосного “О”
Д. Павличко
Впали роси на покоси, (викликає уявлення про широкий, відкритий простір – луг, поле)
Засвітилися навколо,
Там дівча ходило босе,
Білу ніжку прокололо… Алітерація (лат. “буква”) – повторення приголосних звуків4 залежно від звучання кожного приголосного створюються певні враження: чи то різкість, жорстокість, навіть ворожість, чи то, навпаки, ніжність, м,якість.
Наприклад: Т. Шевченко у поемі “кавказ”, щоб передати негативне ставлення до російського самодеожавства вдається до алітерації на “”Р”:
За горами гори хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі,
Споконвіку прометея там орел карає,
Що день Божий добрі ребра й серце розриває…
Наприклад: алітерація на “Л” створює враження ніжності, лагідності
Д.Павличко
З далекого краю
Лелеки летіли,
А в одного лелеченьки
Крилоньки зомліли..
Часом сильне враження створюється поєднанням алітерації з асонансом.
Наприклад: М.Рильський, щоб створити в уяві читачакартину навального руху ворожої орди, тупіт коней, брязкіт зброї поєднує алітераціі на П – Т – Р і асонанс О – У:
Не один ти стрічала погрозний погром.
Знаєш тупіт і стукіт, і грюкіт Батиїв.. Звуконаслідування – один із звукових засобів поетичної мови, який збагачує поетичну мову, увиразнює її за допомогою використання слів, які звучанням своїм нагадують певне явище, а саме: спів пташок, шум води, дощу, дерев тощо.
Наприклад: у баладі “Утоплена” Т.Шевченка майстерно передано шелест осоки, очерету за допомогою звуконаслідування С – Ш:
Хто се, хто се, по сім боці
Чеше косу? Хто се?
Хто се, хто се, по тім боці
Рве на собі коси?..
Звуконаслідування часто трапляється в народних піснях, а також у розмовній мові.
Наприклад:
Пливе човен води повен,
Та все хлюп, хлюп, хлюп,
Іде козак до дівчини
Та все туп, туп, туп…
Таким чином, повторення окремих звуків у певному контексті надає творові цілком визначеного звучання, більшої виразності.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1289; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |