Фондова лекція

3.

2.

1.

План

Тема: Медична арахноеитомологія. Членистоногі та комахи-збудники і переносники збудників захворювань людини.

Лекція № 10

1. Загальна характеристика членистоногих.

2. Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

3. Клас Комахи (Insecta)

Медична архноеитомологія –вивчає тих представників типу Членистоногих (Arthropoda),які є тимчасовими інфекційних та паразитичних захворювань.

У тілі членистоногих виділяють такі відділи:голова на якій розміщені органи чуття,органи захоплення іжі,груди органами пересування (кіщівки,крила),черевце. У деяких членистоногих голова і груди утворюють єдиний відділ тіла –головогруди.. Усе тіло складається із сегментів,кількість яких е важливою систематичною ознакою.

Тіло вкрите оболонкою – кутикулою. Основними компонентами кутикули є хітин.

Нервова система представлена нервовим ланцюжком. З органів чуттів найбільшого розвитку набули шох і зір. Очі можуть бути прості або складні – фасеткові.

Дихальна система у водних членистоногих представлена зябрами,а у великих наземних видів – легенями, мішкоподібними витиками кінцівок (павуки, скорпіони). Найбільш довершені органи дихання – трахеї – мережа тонких розгалужених трубок(комахи).

Кровоносна система незамкнена. Більшість членистоногих роздільностатеві.

Розмноження. Значна частина видів відкладає яйця в зовнішнє середовище. Дуже рідко спостерігається живородіння (деякі скорпіони, кліщі).

Клас павукоподiбнi (Arachnoidea)

Медичне значення мають представники скорпіонів,павуків та кліщів.

Особливості морфологіі,живлення та розмноження павукоподібних. Тіло складається с голово грудей і черевця. Головогруди утворенні щільною кутикулою і включають в сегментиків.Кінцівки першого сегмента хеліцери –є органами захоплення і подріблення їжі.На кінчиках хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз.Кінцівки другою сегмента педипальпи - викачують функцію утримання здобичі, беруть участь у перенесені сперми в статеві органи самки, слугують органами дотику. Кінцівки наступних чотирьох сегментиків – ноги –беруть участь у пересуванні.

Більшість павукоподібних – хижаки, пристосовані до споживання напіврідкої їжі. Спійману здобич убивають отрутою, покриви жертви розривають і всередину вводять травні соки. Потім розріджений вміст жертви висмоктують.

Отруйні павукоподібні. Скорпіони (Scorpiones) поширені у тропічних та субтропічних країнах. Їх педипальпи нагадують клешні, видовжене черевце завернуте догори та закінчується аналом, де відкривається протока отруйних залоз.

Павуки(Arachnei) поширені повсюдно. Тіло їх складається з несегментованих головугрудей та черевця. Всі павуки мають отруйні залози, які розташовані на кінчиках хеліцер.

Каракурт (Latrodectus tredecimguttatus)

Чорний павук, завдошки до 2 см. Черевце укрито дрібними червоними крапками. Поширені на півдні України. При укусі виникають озноб,підвищення температури тіла,судоми,галюцинації.У тяжких випадках настає смерть.

Тарантул(Lycosa sigoriesis)-дуже великий паук,який досягає в довжину 4 см. Поширений у степу та лісостепу південної частини України. Укус болісний,небезпечний для людини.

Медичне значення кліщів як збудників хвороб та переносників,збудників захворювань людини:Розміри кліщів(Acarina)дрібні.У багатьох кліщів голово груди і черевце зливаються в єдине ціле,втрачаючи сегментацію.Ротовий отвір кліщів-колючо-сисний або гризуче-сисний.Маючи 4 пари кінцівок.

Укуси кліщів безболісні,іх слина містить знеболювальні речовини,а також речовини,що запобігають зсіданню крові.

До кліщів –переносників збудників хвороб належать іксодові кліщі,тайговій кліщ,собочий кліщ.

Кліщовий енцефаліт –одне з найтяжких інфекційних захворювань людини. Вірус уражае ЦНС:порушуется рухова функція,виникають параліч,прояви психічних розладів.Показник смертності досягае 30%.

До кліщів-постійних паразитів людини належать Коростяний свербун. Це збудник корости. Просвердлюючи епідерміс і переміщуючись у ньому кліщі дратують нервові закінчення і зумовлюють свербіж, який посилюется вночі.Під час розчухування вражених ділянок відкриваються ходи кліщів,і таким чином кліщі руками переносяться на ще не вражені ділянки шкіри.

Профілактика:виявлення та лікування хворих,додержування особистої гігієни.

Кліщі-мешканці житла,іх медичне значення. Значну шкоду здров`людини приносять так звані пилові кліщі. Із пилу,зібраною в приміщеннях житла,з килимків,доріжок,підлог,виявили понад 130 видів кліщів розміром 0,2-0,6мл.Із них найпоширенішим –«постільний «кліщ.

Клас Комахи(Insecta)

Містить понад 1мли.видів.

Тіло розділене на три відділи:голову,груди і черевце.

Голова утворюється з 6 сегментів,що повністю зливаються у дорослої комахи.1 і 3-й сегменти не мають придатків,2 –несе пару вусиків (антен);на 4,5 і 6-му розвиваються корні частини ротовою отвору верхні щелепи (мандибули),нижні щелепи (максили)і нижня губа.

Виділяють такі основні типи ротового апарату:

1)гризучий(таргани)

2)гризучо-лижучий(бджоли);

3)колючо-сисний(комарі);

4)сисний(метелик);

5)лижучий(мухи).

Комахи зданті рухати головою.Груди складаються з 3-х сегментів,які мають три пари кінцівок.У багатьох комах,до 2 і 3 сегментів прикріплюються органи польоту-крила.

Нервова система представлена черевним нервовим ланцюжком.

Органи дихання-трахей.

Розвиток відбувається з метаморфозом.Повне перетворення (яйце,личинка,лялечка, доросла комаха)характерне для жуків,метеликів,мух. Неповне перетворення (яйце,личинка, доросла комаха)-для тарганів,клопів,вошей і т.д.

Медичне значення вошей,бліх,клопів,тарганів як збудників хвороб.

Воша (рід.Anoplura). Відомо 2 види вошей що паразитують на людині-воша людська воша лобкова. Перший вид має 2 підвиди:головна і одежна воша. Воша голови паразитує на волоссі,а одежна –на шкірі тулуба і кінцівок. Лобкова воша мешкає на лобку,у пахових ділянках,на бровах чи віях.

Ротовий апарат вошей колючо-сисний.Воші харчуються кров’ю 2-3 рази на добу.Тривалість життя 50 днів.

Самка відкладає до 300 яєць,які прикріплюються до волосся чи одягу і називаються гнидами. Гниди овальні,білого кольору.

Одежна воша і воша голови є переносниками збудників таких захворювань.як висипний то поворотний тиф,волинська гарячка.

Блохи(рід Aphaniptera).Не мають крил,тіло сплющене з боків,задні кінцівки видовжені і слугують для пересування стрибками.Ротовий апарт колючо-сисний.

Найбільш відома людська блоха,довжина тіла 4 млю

Людину блохи відвідують лише для поживи кров’ю,зазвичай,уночі укоси бліх зумовлюють сильний свербіж.У травній системі бліх можуть тривалий час зберігатись та розмножуватись збудники чуми.

У боротьбі з блохами велике значення має утримання житла у чистоті.

Клопи (рід.Hemiptera).Кровосисні клопи є отруйними комахами,а деякі види-і переносниками збудників хвороб.

Найбільш відомий клоп постільний –невеликий безкрилі комахи червоно- коричневого кольору,завтовшки =6мл. Живуть у меблях,щілинах і тріщинах стін,підлог. Одна сомка за все життя відкладає декілька сот яєць.

Постільні клопи активні в ночі,кусають зазвичай відкриті ділянки тіла,часто проколюючи шкіру кілька разів. Укуси часто зумовлюють свербіж. Клопи є переносниками деяких інфекційних хвороб:чуми, висипного тифу,тощо.

Боротьба з клопами базується на профілактиці,що запобігає появі и розмноженню паразитів.

Таргани(рід.Blattoided). Це комахи,що часто трапляються у туалетах,стінках кухні тощо. Найпоширеніші

чорний тарган, і рудий тарган або прусак.

Чорний тарган(Blatta orientalis),має чорно-бурий колір тіла,а довжина сягає 19-26мл.

Рудий тарган (Blatta a germanika), має буро-рудий колір і має розмір 11-12мл.

Характерною особливістю тарганів специфічні клапани,які закривають трахей за появності у повітрі сторонніх домішок.

Самка відкладає до 20 яєць. Зародки розвиваються 20=25 діб.

У харчуванні таргани невибагливі:споживають хліб,картоплю,зерно,овочі,цукор,шкіру,трупи тварин,навіть вату,вовну і папір.

Основним методом боротьби з тарганами є санітарне обладнування житла.

з філософії

(назва навчальної дисципліни)

ТЕМА Наукове пізнання та його методи

(назва навчальної теми)

Навчальний час 2 години

Для студентів навчально-наукового інституту права та психології

(назва навчально-наукового інституту, факультету)

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри

" " ____________ 2010 року,

протокол № ____

Київ - 2011

Додаток З

Вид лекції: навчально-пояснювальна.

(вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)

Дидактичні цілі:

Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про наукове пізнання як предмет філософського аналізу, специфіку наукового пізнання та його відмінність від інших видів пізнання; висвітлити особливості різних методів наукового пізнання з особливим акцентом на діалектику як ключовий метод; сприяти опануванню категоріального апарату теорії наукового пізнання;

Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності, сформувати навички діалектичного мислення;

Виховні: сприяти формуванню філософського світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, відповідальності «перед буттям».

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни —

Забезпечувані дисципліни методи та методологія наукового дослідження; соціологія; філософія права

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати

(перелік наочних засобів, що планується застосувати)

Технічні засоби навчання комп’ютер, мультимедійне забезпечення

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Специфіка наукового пізнання.

2. Форми та методи наукового пізнання.

3. Діалектика як наріжний філософський метод наукового пізнання.

Рекомендована література:

1. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного).-К.,2001.

2. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія).- К.,2001.

3. Філософія: Підручник (за ред. В.П. Андрущенко). – Х., 2000.

4. Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

5. Амосов Н. М. Моделирование мышления и психики. — М.: Наука, 1965.

6. Булатов М. А. Філософія. — К., 1994.

7. Горак Г. І. Філософія. — К., 1997.

8. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. — М., 1990.

9. Кочергин А. Н. Моделирование мышления. — М., 1969.

10. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. — М., 1995.

11. Михай Н. Г., Граневский В. В. Методологические и мировоззренческие проблемы естественнонаучного знания. — Кишинев, 1987.

12. Пилюшенко В. Л., Шкрябак И. В. Методология и организация научного исследования. — К., 2001.

13. Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Методология и методы. — К., 2000.

14. Творче, практичне і критичне мислення / Відповід. ред. С. П. Щерба. — Житомир, 1997.

15. Чуйко В. Чотири методології філософії науки: особливості та сфери застосування // Філософська думка. — 2000. — № 1. — С. 3-26.

16. Фролов И. Т. Гносеологические проблемы моделирования. — М.: Наука, 1961.

17. Диалектика и научное мышление. –М.,1988.

18. Категории диалектики их развитие и функции. – К.,1980.

19. Категории философии и категории культуры. – К.,1983.

20. Материалистическая диалектика: Краткий очерк теории. – М.,1985.

21. Пространство и время. – К., 1984.

22. Современные зарубежные концепции диалектики. – М., 1987.

23. Якушевский И.Т. Диалектика и антидиалектика. – М.,1984.

Дата добавления: 2014-01-07