Теорії виникнення держави

Розуміння сутності держави, її соціального призначення та функцій значною мірою залежить від того, із якої концепції походження держави діяти. Основними концепціями є теологічна, патріархальна, договірна, завоювання, класова, а також психологічна тощо.

Одна із найдавніших серед них – теологічна. У ній поява держави пов'язана із наданням якимись божественними силами представникам певного роду і соціальної групи, наприклад жерців, права керувати іншими. Така влада є "від Бога" та повинна здійснювати його волю на Землі. Аналогічні погляди на походження та призначення держави представлені в найдавніших релігіях, а також покликані освячувати існуючі порядки: оскільки влада від Бога, то вона має право на існування й є непорушною. У філософії теологічну концепцію походження держави створив один з найвидатніших ідеологів християнської церкви Аврелій Августин.

Згідно із патріархальною концепцією походження держави, біля витоків якої стояли Конфуцій та Аристотель, держава є результатом розвитку сім'ї. Аристотель розглядав виникнення держави як природний процес розвитку та ускладнення форм спілкування людей: люди об'єднуються в сім'ї, вже потім декілька сімей утворюють поселення, а на завершальній стадії цього процесу постає держава. Вона є формою спілкування людей, котрі користуються політичним устроєм та підпорядковуються владі закону. За Аристотелем, людина за своєю природою є політичною істотою. А Конфуцій вважав, що держава – це велика сім'я, і відносини в ній мають будуватися за аналогією з сімейними.

Велику роль у розвитку політичної думки та державності відіграла договірна, або конвенціональна, теорія походження держави, творцями якої були Г. Гроцій, Б. Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо та ін. За цією теорією держава виникла в результаті свідомої добровільної угоди людей, котрі раніше були у природному, додержавному стані, а потім задля того, щоб надійно забезпечити свої основні права й свободи, вирішили створити державу. Головним завданням держави є турбота про спільне благо. Наділивши державу владними повноваженнями, люди свідомо пішли на самообмеження своєї свободи на користь спільних інтересів. Ця договірна теорія походження держави значною мірою сприяла формуванню сучасних демократичних держав і справляє глибокий вплив на політичні уявлення їх громадян. На основі цієї теорії у другій половині XVIII ст. в Західній Європі та Північній Америці створена практика свідомого державотворення, цілеспрямованого визначення форм держави та принципів її взаємовідносин з громадянами. У цей період були прийняті перші конституції (США – 1787 p., Франція – 1791 p.), які поставали правовою формою суспільного договору.

У XIX ст. набули поширення концепції походження держави, котрі пов'язували її виникнення із насильством, завоюванням. Ідейну основу таких концепцій склала модна теорія соціального дарвінізму, котрій притаманне зведення закономірностей розвитку суспільства до закономірностей біологічної еволюції, висунення принципів природного відбору, боротьби за існування та виживання найбільш пристосованих як визначальних чинників суспільного життя. Представники теорії завоювання – Є. Дюрінг, Л. Гумплович, К. Каутський – доводили, що держави виникли в результаті завоювання одних народів іншими. Найвідоміший представник теорії завоювання польсько-австрійський соціолог і юрист Людвік Гумплович (1838-1909 рр.) виходив з того, що рушійною силою суспільного розвитку є боротьба людських спільнот, які він називав «расами», за існування. Зіткнення між расами призводить до підкорення слабких сильними.

Класову, або соціально-економічну, теорію походження і сутності держави створив марксизм. Вона викладена, зокрема, у працях «Походження сім'ї, приватної власності та держави» Ф. Енгельса, «Держава і революція» В. І. Леніна та є однією із найбільш науково обґрунтованих. За цією теорією держава існувала не завжди. Вона є результатом історичного розвитку суспільства, його закономірної диференціації на класи під впливом розвитку продуктивних сил, що супроводжувався виокремленням різних видів праці та появою приватної власності.

Головний же зміст різновидів психологічної концепції походження держави складає обґрунтування її виникнення і існування психологічними причинами. Мова йде про, зокрема, те, що за своїм психічним складом люди поділяються на схильних до влади, здатних брати відповідальність не тільки за себе, а й за інших, та тих, хто уникає відповідальності та схильний перекласти її на інших, делегувавши їм певні права на управління суспільним життям.

Очевидно, що кожна із охарактеризованих концепцій походження держави має право на існування як така, що розкриває якусь особливість, сторону виникнення та функціонування заданого суспільного інституту. Навіть далека від науки теологічна концепція має певний сенс хоч тому, що доводить необхідність сильної влади. Але в цілому серед причин походження держави потрібно виокремлювати наступні:

1. По-перше, розвиток виробництва та суспільного поділу праці, ускладнення суспільної організації та виокремлення управлінської діяльності в самостійний вид праці, поява особливої групи людей, що здійснює управлінські функції;

2. По-друге, майнова диференціація населення, творення приватної власності, класів і способу виробництва, заснованого на позаекономічному примусі до праці та експлуатації;

3. По-третє, воєнно-територіальна експансія, покорення одних народів іншими, що створювало умови для соціальної нерівності різних народів, реальні можливості відкритого присвоєння продуктів чужої праці й потребувало створення і зміцнення інститутів насильства та управління для підтримання такого способу існування.

4. По-четверте, демографічні причини, які полягали в переході від кочового до осілого способу життя та збільшенні щільності населення, що вимагало створення механізмів регулювання та вирішення територіальних проблем.

Дата добавления: 2014-01-07