Ф'ючерсні валютні контракти

Ф'ючерсні операції по своїй сутності схожі з форвардними угодами. Ф'ючерсні операції також сполучені з постачанням валюти на термін більш 3 днів із дня укладання угоди, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день укладання угоди. Однак, при наявності подібних моментів маються й істотні відмінності ф'ючерсних операцій від форвардних.

По-перше, ф'ючерсні операції здійснюються в основному на біржовому ринку, а форвардні — на міжбанківському. Це приводить до того, що терміни виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до визначених дат (наприклад, третьому середовищу кожного місяця) і стандартизовані по термінах, обсягах, умовах постачання. У випадку ж форвардних контрактів термін і обсяг угоди визначаються за взаємною домовленістю сторін.

По-друге, ф'ючерсні операції відбуваються з обмеженим колом валют: долар США, євро, японська ієна, фунт стерлінгів і деякі інші. При формуванні форвардного контракту коло валют істотно ширше.

По-третє, ф'ючерсний ринок доступний як для великих інвесторів, так і для індивідуальних дрібних інституційних інвесторів. Доступ на форвардні ринки для невеликих фірм обмежений, тому що в основному форвардні операції здійснюються на великі суми.

По-четверте, ф'ючерсні операції на 95% закінчуються висновком офсетної (зворотної) угоди: при цьому реального постачання валюти не здійснюється, а учасники даної операції одержують лише різницю між первісною ціною висновку контракту й існуючої в день здійснення зворотної угоди. При форвардах до 95% всіх угод закінчуються постачанням валюти за контрактом.

По-п'яте, стандартизація контрактів означає, що ф'ючерсні угоди можуть відбуватися більш дешево, чим, що укладаються індивідуально між клієнтом і банком форвардні угоди. Тому форвардні угоди звичайно дорожче, тобто вони супроводжуються великим спредом (різницею в курсах) на покупку-продаж. Це може привести до великих витрат для клієнта при закритті позицій.

Ф’ючерси мають і низку істотних недоліків у порівнянні з форвардами. Так, якщо стандартна форма ф'ючерсного контракту не дорівнює сумі, яку потрібно прохеджувати, то різниця повинна бути або незакритою, або прохеджованою на форвардному ринку.

Якщо бажаний період хеджування не збігається з періодом звертання ф'ючерса, то працюючий з ф'ючерсами суб'єкт валютного ринку (ф'ючерсний оператор) несе базисний ризик

Основні розходження між форвардами і ф'ючерсами представлені в таблиці 9.1.

При ф'ючерсній угоді партнером клієнта виступає розрахункова (клірингова) палата відповідної ф'ючерсної біржі. Самі ф'ючерсні біржі розрізняються по розмірах контрактів, що звертаються на них, і правилам здійснення угод. Головні біржі, на яких звертаються валютні ф'ючерсні контракти Чикагська товарна біржа (СМЕ), Філадельфійська торговельна палата (РВО) і Сінгапурська міжнародна валютна біржа (SIMEX).

Таким чином, валютообмінні ф'ючерси являють собою стандартизовані контракти, що звертаються на біржах. Банки і брокери не є сторонами угод, вони грають лише роль посередників між клієнтами і розрахунковому палатою ф'ючерсної біржі.

Клієнт повинний депонувати в розрахунковій палаті вихідну маржу. Розмір маржі встановлюється розрахунковою палатою виходячи з денних відхилень активу, що спостерігаються, лежачого в основі контракту, за минулі періоди часу. Розрахункова палата також установлює мінімальний нижній рівень маржі.. Це означає, що сума грошей на маржовому рахунку клієнта не повинна опускатися нижче даного рівня. Часто нижній рівень маржі складає 75% від суми початкової маржі.

Розрахункова палата щодня переоцінює контракти відповідно до поточних ринкових цін. Якщо за контрактом йде збиток, то виставляються вимоги для внесення додаткового забезпечення, щоб маржа була не менше необхідної суми (мінімального рівня маржі). Якщо ж на маржовому рахунку інвестора накопичується сума, що більше нижнього рівня маржі, то він може скористатися даним надлишком, знявши його з рахунку.

По кожному виду контракту біржа встановлює ліміт відхилення ф'ючерсної ціни поточного дня від котирувальної ціни попереднього дня. Якщо ф'ючерсна ціна виходить за дану межу, то біржа зупиняє торгівлю контрактом, що відіграє велику роль з погляду зниження великих втрат і запобігання банкрутств. Така ситуація триває доти, поки ф'ючерсна ціна не ввійде в лімітний інтервал. Для обмеження спекулятивної активності біржа також установлює визначений позиційний ліміт, тобто обмежує число контрактів у розбивці за часом їхнього вирахування, що може тримати відкритими один інвестор.

У цілому, правила біржової торгівлі істотно розрізняються па різних біржах. Однак механізм реалізації ф'ючерсних угод скрізь однаковий.

Дата добавления: 2014-01-07