Земельний податок

Тема. Плата за ресурси та послуги. Екологічні податки

1. Земельний податок.
2. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
3. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
4. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.
5. Розподіл ресурсних платежів

Платниками виступають юридичні і фізичні особи, яким дана земля у власність чи для землекористування.

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (у редакції Закону України від 25.10.2001 р. № 2768-ПІ). Встановлено, що використання землі в Україні є платним. Розміри і порядок сплати за використання земельних ресурсів, а також спрямування використання коштів, що надійшли від оплати за землю, відповідальність платників і контроль за правильністю обчислення і стягування земельного податку визначаються Законом України «Про плату за землю» від 13.03.92 р. № 2535-ХП у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР (далі - Закон про плату за землю).

Встановлено, що право власності на землю чи право користу­вання наданою земельною ділянкою виникає після встано­влення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що засвідчує це право. Таким документом є акт на право власності чи користування землею, що видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власника землі і землекористувачів.

Орендарі отримують право на оренду земельної ділянки на підставі договору оренди землі. Розмір, форма і терміни внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про плату за землю орендна плата розглядається як одна з форм плати за землю. Однак при цьому потрібно враховувати таке: коли земельні ділянки орендуються у громадян і юридичних осіб, у власності яких ці земельні ділянки знаходяться, земельний податок сплачується орендодавцями. Орендар при цьому сплачує орендодавцю орендну плату, що фактично компенсує сплату земельного податку.

Якщо ж орендуються земельні ділянки, що знаходяться в комунальній чи державній власності - орендна плата сплачується орендарем на рахунки відповідних бюджетів. Орендодавцем при цьому виступають органи місцевого самоврядування. Розмір орендної плати за земельні ділянки, що знаходяться в державній чи комунальній власності, не може бут и меншим під розміру земельного податку, що встановлюється Законом про плату за землю. Орендарі таких земельних ділянок повинні стати на облік у відповідних податкових органах.

Розміри земельного податку залежать від площі земельної ділянки її грошової оцінки.

Грошова оцінка проводиться Державним комітетом України із земельних ресурсів і його органами на місцях із залученням експертів за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Дані про грошову оцінці для тієї чи іншої земельної ділянки можуть надати відділи земельних ресурсів, що діють при місцевих радах.

Законом України «Про внесення змін у Закон України "Про плату за землю" від 22.12.99 р. № 1344-ХІІ (далі - Закон № 1344), а також Постановою Кабінету Міністрів України № 783 від 12.12.2000 р.) встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки щорічно за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таблиця 1

Дата добавления: 2014-01-07