Ставки земельного податку за видами земельних ділянок, у відсотках до їх грошової оцінки

№	Види земельних ділянок	Ставки податку з 1 га землі, %	Примітки
	Землі сільськогосподарського призначення: - для ріллі, косовиць і пасовищ - для багаторічних насаджень	0,10 0,03
	Землі населених пунктів, грошова оцінка яких встановлена	1,00
	Землі населених пунктів, грошова оцінка яких не встановлена	Залежить від розміру населеного пункту
	Земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку й іншого призначення	5,00	Розраховується виходячи з грошової оцінки 1 га ріллі по області
	Земельні ділянки, надані для залізничного транспорту, Збройних сил України й інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України	0,02	Крім земель військових сільсько­господарських під­приємств. Розрахо­вується виходячи з грошової оцінки 1 га ріллі по області
	Земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення	50,00	За винятком сільськогосподарських угідь, наданих у встановленому порядку і використовуваних по цільовому при­значенню. Розрахо­вується виходячи з грошової оцінки 1 га ріллі по області
	Земельні ділянки, надані на землях лісового фонду	У складі плати за викори­стання лісових ресурсів	За винятком сільськогосподарсь ких угідь, наданих у встановленому порядку і викори- стовуваних за цільовим призначенням
	Земельні ділянки, що належать до складу земель лісового фонду і зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будинками і спорудами	0,30	Розраховується виходячи з грошової оцінки 1 га ріллі по області
	Земельні ділянки, надані на землях водного фонду	0,30	За винятком сільськогосподарських угідь, наданих у встановленому порядку і використовуваних за цільовим при­значенням. Розраховується виходячи з грошової оцінки 1 га ріллі по області

Постановою КМУ від 12.05.2002 р. № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» (далі - Постанова № 783) коефіцієнти індексації були встановлені на такому рівні:

• до грошової оцінки сільськогосподарських угідь, проведе­ної за станом на 1 липня 1995 року - 2,07;

• до грошової оцінки земель за межами населених пунктів, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення (крім земель під родовищами торфу, наданими підприємствами торфовидобувної промисловості, земель під водою, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення і лісових земель), проведеної за станом на 1 квітня 1996 року - 2,04;

• до грошової оцінки земель під родовищем торфу, наданих підприємствами торфовидобувної промисловості, земель під водою, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення і лісових земель за межами населених пунктів, проведеної за станом на 1 січня 1997 року - 1,2.

3 прийняттям нового Земельного кодексу України визначено державні органи, що зараховують землі до тієї чи іншої категорії. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу таке віднесення здійснюється на підставі рішень державних органів влади й органів місцевого самоврядування. Зміна цільового призначення земель здійснюється органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Ставки податку. Відповідно до вимог Закону про плату за землю розмір земельного податку залежить від цільового призначення земельної ділянки, її місцезнаходження і кадастрової (грошової) оцінки земель.

У таблиці 2 наведено ставки земельного податку, що засто­совуються у відсотках до грошової оцінки земельних ділянок.

Таблиця 2

Середні ставки земельного податку на землі, грошова оцінка яких не встановлена (стаття 7 Закону про плату за землю)

Групи населених пунктів з чисельністю населення (тис. осіб)	Середня ставка податку (коп. за 1 м^2)	Коефіцієнт, застосовуваний у містах Києві, Сімферополі, Севастополі й містах обласного підпорядкування
до 0,2	1,5
від 0,2 доі	2Д
від 1 до 3	2,7
від 3 до 10	3,0
від 10 до 20	4,8
від 20 до 50	7,5	1,2
від 50 до 100	9,0	1,4
від 100 до 250	10,5	1,6
від 250 до 500	12,0	2,0
від 500 до 1000	15,0	2,5
від 1000 і вище	21,0	3,0

Податок обчислюється виходячи з площі ділянки, до якої застосовуються ставки податку в розмірах, наведених у таблиці.

Відповідно до Закону України № 1344-1 «Про Державний бюджет України на 2004 рік» ставки земельного податку по землях, грошова оцінка яких не встановлена, збільшуються в 3,03 рази.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону про плату за землю ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання і місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів К1 і К2. Крім ставок податку існує цілий ряд коефіцієнтів, застосо­вуваних до ставок податку залежно від місцезнаходження земельної ділянки і ЇЇ цільового призначення.

У населених пунктах, віднесених до курортних, до наведених в таблиці 3 ставок земельного податку застосовуються додаткові коефіцієнти. Перелік таких населених пунктів визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97р. № 1391 «Про внесення змін у Перелік населених пунктів, віднесених до курортних».

Таблиця 3

Коефіцієнти індексації ставок земельного податку для населених пунктів, віднесених до курортних

Територія розташування населеного пункту	Коефіцієнт
Південний берег Автономної Республіки Крим	3,0
Південно-східний берег Автономної Республіки Крим	2,5
Західний берег Автономної Республіки Крим	2,2
Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської і Херсонської областей	2,0
Гірські і передгірні райони Закарпатської, Львівської Івано-Франківської і Чернівецької областей, крім населених пунктів, які Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» віднесені до категорії гірських	2,3
Узбережжя Азовського моря й в інших курортних місцевостях	1,5

Локальні коефіцієнти, застосовувані до ставок земельного податку, доводяться до відома населення рішеннями місцевих рад. Таким чином, перш ніж обчислювати податок, необхідно з'ясувати ставки податку і відповідні локальні коефіцієнти у відділі земельних ресурсів при органі місцевої влади.

Існує цілий ряд коефіцієнтів, застосовуваних безпосередньо до розрахованої суми податку, які відповідно збільшують чи зменшують її:

• Земельні ділянки, надані для потреб сільсько­господарського виробництва, водного і лісового господарства, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будинками і спорудами (0,03 (3 % суми податку));
• Земельні ділянки, надані для Збройних сил України й інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (у 2001 році - не застосо­вується).
• Земельні ділянки залізниць, гірничодобу­вних підприємств, а також водойми, надані для виробництва рибної продукції (0,25 (25 % суми податку));
• Земельні ділянки, що відповідно до рішень місцевих рад мають особливості оподаткування (відповідно до рішення місцевої ради);
• Земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будинками і спорудами, розташованими на територіях і об'єктах історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, відповідно на:
• територіях міжнародного значення 7,5
• територіях загальнодержавного значення 3,75
• територіях місцевого значення 1,5
• Частина площ земельних ділянок, наданих підприємствам, установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення (п'ятикратний розмір);
• Земельні ділянки на територіях і об'єктах природо­охоронного, оздоровчого і рекреаційного призначен­ня, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будинками і спорудами, не пов'яза­ними з функціональним призначенням цих об'єктів (п'ятикратний розмір);
• Земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для збереження особистих транспортних засобів громадян, гаражно – будівельним й, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян - 0,03 (з % суми податку).

Таким чином, сума податку за землі, грошова оцінка яких встановлена, розраховується за формулою:

П =(Плз * Го *Сп / 100) *К_П

де: П - обчислена сума податку, грн; Плз - площа земельної ділянки, м²; Го - грошова оцінка 1 м² земельної ділянки, грн; Сп - ставка податку, у відсотках до грошової оцінки (табл..);К_з - коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

Інакше буде обчислюватися податок на землі, оцінка яких не проведена:

П= (Плз * Сп * К) * К_п,

де: П - обчислена сума податку, грн; П лз - площа земельної ділянки, м²; Сп - ставка податку, у копійках за м² (таблиця 2); К - коефіцієнти індексації ставки податку (ГО1, ГО2, ГОЗ); Кп - коефіцієнт збільшення (зменшення) суми податку.

Пільги зі сплати податку за землю. Статтею 12 Закону про плату за землю передбачено звільнення окремих категорій платників податків від сплати земельного податку. При цьому, якщо право на пільгу в платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, що йде за місяцем, у якому виникло це право. У випадку втрати права на пільгу протягом року податок сплачується, починаючи з місяця, що йде за місяцем, у якому втрачено це право.

Наведемо перелік деяких платників, що мають право не сплачувати земельного податку:

• заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологіч­ні парки, пам'ятники природи, заповідні урочища і парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва;

• органи державної влади й органи місцевого самоврядуван­ня, органи прокуратури, заклади, установи й організації, що повністю утримуються за рахунок бюджету, дитячі санаторно-курортні й оздоровчі заклади України, військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства Міністерства оборони України й органів виконавчої влади, спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих.

• вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;

• зареєстровані релігійні і благодійні організації, що не займаються благодійною діяльністю;

• покупець об'єкта незавершеного будівництва на земельній ді­лянці, відведеній під такий об'єкт, з моменту придбання об'єк­та на термін будівництва, визначений умовами приватизації;

• підприємства, науково-дослідні інститути й організації, визначені статтею 3 Закону України «Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, що розробляють і виготовляють боєприпаси, їх елементи і вироби спецхімії»;

• у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року підприєм­ства суднобудівної промисловості, визначені відповідно до статті 1 Закону України «Про заходи державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»;

Крім того, податок не сплачується за:

• сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»; • хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які введено обмеження по веденню сільського господарства;

• землі, що знаходяться в тимчасовій консервації чи в стадії сільськогосподарського освоєння;

• землі державних сортовипробовувальних станцій і сорто-ділянок, використовувані для випробування сортів сільськогосподарських культур;

• землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування (перелік земель дорожнього господарства наведено у статті 31 Закону України «Про транспорт» від 10.11.94 р. № 232/94-ВР);

• земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, зайняті молодими садами, ягідниками і виноградниками до вступу їх у пору плодоносіння, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями і розсадниками багаторічних плодових насаджень;

• землі цвинтарів (у тому числі цвинтарів тварин);

• земельні ділянки (у межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України) інвалідів І і II груп, громадян, що виховують трьох і більш дітей, і громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, що користуються пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пільги зі сплати земельного податку (які полягають у повному звільненні чи зменшенні суми податку на відповідний коефіцієнт, про який йшлося вище), серед іншого надаються і суб'єктам підприємницької діяльності, що реалізують ті чи інші інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку й у спеціальних економічних зонах. Перелік таких платників можна знайти в статті 12 Закону про плату за землю.

Право на часткове звільнення на певний строк або зменшен­ня суми земельного податку тому чи іншому платнику мають Верховна рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні і сільські ради.

Деякі суб'єкти підприємницької діяльності звільняються від сплати земельного податку на підставі інших, ніж Закон про плату за землю, нормативно-правових актів.

Так, не є платниками земельного податку сільськогосподар­ські підприємства - платники фіксованого сільськогосподар­ського податку відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» № 320-ХІУ від 17.12.98 р.

Також мають право не сплачувати земельний податок фізичні і юридичні особи, суб'єкти малого підприємництва, що відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систе­му оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприєм­ництва» від 28.06.99 р. № 746/99 зареєстровані як платники єдиного податку. Але не сплачують вони земельний податок тільки за ті землі, що використовуються ними для здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку (про це йдеться у п. 6 постанови КМУ від 16.03.2000 р. № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.06.98 р. № 727»).

Статтею 12 Закону про плату за землю визначається, що якщо підприємства, установи й організації, що користуються пільгами зі сплати земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будинки чи їх частини, податок на земельні ділянки, зайняті цими госпрозра­хунковими підприємствами чи будинками (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встано­влених розмірах на загальних підставах. Тобто якщо в оренду здається навіть окрема частина будинку - з моменту укладення договору оренди за земельну ділянку, що розташована під цією частиною, земельний податок сплачується орендодавцем у повному розмірі без урахування пільг, починаючи з наступного місяця.

Юридичні особи самостійно обчислюють земельний податок за станом на 1 січня відповідно до форми розрахунку земельного податку, затвердженої наказом ДПА України від 02.12.2003 р. № 582.

Розрахунки розмірів податку по знову відведених земельних ділянках надаються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності чи користування земельною ділянкою.

За земельну ділянку, на якій розташований будинок, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб чи громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно до тієї частини площі будинку, що перебуває в їхньому користуванні.

Відповідно до статті 19 Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» і відповідно до Закону про плату за землю розмір, форма і терміни внесення орендної плати за землю визначаються за згодою сторін у договорі оренди.

У випадку припинення права власності чи права користу­вання земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності чи користуванні в поточному році.

Надмірно сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою чи за його бажанням зарахо­вуються на сплату податку за наступний рік. Платники, що вчас­но не були притягнуті до сплати земельного податку, сплачують податок не більш ніж за 2 попередніх роки. Перегляд непра­вильно нарахованого податку, стягнення чи повернення його платнику допускається не більш ніж за два попередніх роки.

Орендарі земельних ділянок, що уклали договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди з власни­ками землі, сплачують орендну плату за землю на рахунок власника землі. При цьому власники землі сплачують земельний податок на спеціальний бюджетний рахунок відповідної ради.

Ті орендарі, що уклали договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди із сільськими, селищ­ними, міськими, районними радами, самостійно сплачують орендну плату за землю на спеціальний бюджетний рахунок відповідної ради. Цим орендарям пропонується в 20-денний термін надати відповідним податковим органам копії укладе­них договорів оренди землі.

Верховна рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні і сільські ради.

Деякі суб'єкти підприємницької діяльності звільняються від сплати земельного податку на підставі інших, ніж Закон про плату за землю, нормативно-правових актів.

Орендарі земельних ділянок, що уклали договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди з власни­ками землі, сплачують орендну плату за землю на рахунок власника землі. При цьому власники землі сплачують земельний податок на спеціальний бюджетний рахунок відповідної ради.

Ті орендарі, що уклали договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди із сільськими, селищ­ними, міськими, районними радами, самостійно сплачують орендну плату за землю на спеціальний бюджетний рахунок відповідної ради. Цим орендарям пропонується в 20-денний термін надати відповідним податковим органам копії укладе­них договорів оренди землі.

Дата добавления: 2014-01-07