Об'єкт оподаткування -обсяг погашених і добутих копалин

Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Платниками виступають підприємства з видобутку корисних копалин: нафти, природного газу, кам'яного і бурого вугілля, залізної руди, кухонної і кам'яної солі та ін.

Основним нормативним документом є Постанова Кабінету Мііністрів України № 1014 від 12.09.1997 р. «Про порядок стягування плати за користування надрами для видобутку корисних копалин», що передбачає порядок стягування і базові нормативи плати. Зі змінами і доповненнями Постанова Кабінету Міністрів України № 1426 від 26.10.2001 р.

Постановою № 1014 140 встановлено такий порядок стягування плати:

1) Плата за користування надрами для видобутку корисних копалин стягується з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що здійснюють видобуток корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

2) Об'єктом стягування плати за користування надрами для видобутку корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових і позабалансових запасів (обсяг добутих) корисних копалин;

3) Плата за користування надрами для видобутку корисних копалин встановлюється:

- для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудного і будівельної сировини - виходячи з обсягів погашених у надрах балансових запасів корисних копалин, квот (лімітів на видобуток корисних копалин (якщо такі квоти (ліміти) встановлено) і нормативів плати за одиницю обсягів погашених у надрах запасів корисних копалин;

- для урану, сировини ювелірної (дорогоцінні камені), юве­лірно-виробної (напівкоштовні камені), виробної (виробні камені) і лицювальних матеріалів - виходячи з вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки і нормативів плати до вартості добутої мінеральної сирови­ни. Процедура розрахунку вартості добутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки визначається інструкцією про порядок обчислення і стягування платежів за користування надрами для видобутку корисних копалин;

- для мінеральних підземних вод - виходячи з обсягів добутих мінеральних підземних вод (крім скидів без використання), квот (лімітів) на видобуток мінеральних підземних вод і нормативів плати, диференційованих по групах, обсягах видобутку, напрямах використання і катего­ріях родовищ;

- для золоторудної (золотометалевої) сировини корінних родовищ - виходячи з обсягів добутої золоторудної (золотополіметалевої) сировини і нормативів плати, диференційованих по типах родовищ, способах видобутку, типах золоторудної сировини і середньому вмісту золото­рудної сировини і середньому вмісту золота за даними протоколів засідань Державної комісії із запасів корисних копалин і паспортів металевих родовищ корисних копалин;

- для золоторудної сировини розсипних родовищ - виходячи з обсягів добутої золоторудної сировини і нормативів плати, диференційованих по середньому вмісту золота за даними протоколів засідань Державної комісії із запасів корисних копалин і паспортів металевих родовищ корисних копалин.

Якщо в користувачів надр облік добутої золоторудної (золотополіметалевої) сировини ведеться в кубічних метрах, перерахунок у тонни здійснюється відповідно до об'ємної маси золоторудної (золотополіметалевої) сировини;

- для бурштинової руди - виходячи з обсягів добутої бурштинової руди і нормативів плати, диференційованих по середньому вмісту бурштину, фактичного середнього вмісту бурштину наростаючим підсумком з початку року (у резерві ділянок) за даними статистичної звітності видобув­них підприємств;

- для титанової і титаноцирконієвої руди - виходячи з обсягів добутої титанової і титаноцирконієвої руди і нормативів плати, диференційованих по типах руд.

4) Обсяг погашених балансових запасів корисних копалин визначається як сума обсягів добутих корисних копалин і фактичних їх втрат у надрах під час видобутку.

Втрати запасів корисних копалин, що відповідно до технічних проектів зосереджені в охоронних місцях, бар'єрних місцях (між шахтами) і поблизу неякісне затампонованих свердловин, не підлягають обліку при визначенні розмірів платежів за користування надрами для видобутку корисних копалин за умови узгодження їх обсягів з відповідними органами Міністерства праці і соціальної політики.

5) Нормативи плати за користування надрами для видобутку корисних копалин встановлюються для кожного виду корис­них копалин (групи корисних копалин, близьких за призна­ченням) як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей і умов експлуатації родовищ. Розрахована за базовими нормативами плата за користуван­ня надрами для видобутку корисних копалин є мінімальною величиною, яку користувачі надр сплачують незалежно від геологічних особливостей родовищ і умов їх експлуатації.

Базові і диференційовані нормативи плати за користування надрами для видобутку корисних копалин можуть перегляда­тися у випадку зміни умов господарювання (оподаткування, кон'юнктура ринку, інфляція) і внаслідок вичерпання запасів надр. Перегляд цих нормативів і коефіцієнтів до базових норма­тивів плати здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології і природних ресурсів, Мінекономіки і Мінфіну.

Таблиця 5

Базові нормативи

плати за користування надрами для видобутку корисних копалин (витяги)

Корисні копалини	Одиниця виміру	Плата за одиницю погашених запасів, грн/куб. м	Плата за одиницю добутих корисних копалин, грн/тонну, грн/куб. м	Плата у відсотках до вартості добутих корисних копалин
Горючі корисні копалини
Нафта, конденсат	Тонн	-	10,0
Газ природний	тис. м^3	-	2,0
Вугілля кам'яне	Тонн	0,27	-
Вугілля буре		0,16	-
Торф		не встано­влюється
Металеві корисні копалини	Тонн
Залізна руда для збагачення		0,7
Залізна руда багата*		2,5
Марганцева руда	2,27	2,0
Сировина ювелірна (дорогоцінні камені) (топаз, моріон та ін.)	кілограмі в грамів каратів
Сировина ювелірно-виробна (напів­коштовні камені)	кілограмів
Сировина виробна (виробні камені)	тонн куб. м
Сировина для лицювальних матеріалів
Високодекоративні камені (лабрадорит, граніти типу «капустинський»)	куб. м
Інші види декоративних каменів
Сировина будівельна (у тому числі місцевого значення)
Сировина для виготовлення цементу	тонн	2,0
Крейда і вапняк на вапно		0,5
Гіпс		0,5
Керамзитова сировина	куб. м	1,0
Цегляно-черепична сировина		1,0
Камінь будівельний		2,0
Камінь пилений		2,0
Глина тугоплавка	тонн	1,0
Пісок для виробництва скла		2,0

6) Якщо користувачі надр добувають позабалансові обсяги запасів корисних копалин, плата за відповідні обсяги запасів визначається як за балансові обсяги запасів і стягується з коефіцієнтом 0,5.

7) Якщо користувачі надр розробляють більше як один вид корисних копалин, плата обчислюється за кожен вид окремо.

Для комбінованих і комплексних родовищ конкретний перелік корисних копалин, за видобуток яких встановлюється плата, визначається ліцензіями (ліцензійними угодами) чи інши­ми відповідними документами на право користування надрами.

8)Якщо нафта, конденсат і природний газ добуваються понад базові обсяги (рівні), плата за відповідні обсяги їх видобутку стягується з коефіцієнтом 0,5. Базові обсяги (рівні) видобутку встановлюються Держнафтогазпромом.

9)Якщо піщано-гравійна сировина добувається в акваторіях морів, водоймищ, у ріках і їхніх заводях, до встановлених нормативів плати застосовується коефіцієнт 2 (крім видобутку, пов'язаного з очищенням фарватерів рік).

10)На родовищах вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) при визначенні обсягу води, що добувається на свердловинах, не обладнаних стаціонарними газовідділеннями, застосовується коефіцієнт 0,85.

11) До платежів за користування надрами може застосовуватися знижка за вичерпання запасів надр. Знижка надається користувачам надр, які здійснюють видобуток:

• дефіцитних корисних копалин з низькою економічною ефективністю розробки родовищ, об'єктивно зумовленою іне пов'язаною з порушенням умов раціонального викори­стання розвіданих запасів;

• корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, а також запасів, які важко добувати, крім випадків погіршен­ня якості запасів корисних копалин у результаті вибірко­вого відпрацьовування родовища.

Знижка за вичерпання запасів надр надається Кабміном України за поданням органу, що видає ліцензію, погодженим з Мінекономіки, Мінфіном, Мінекоресурсів і соціальної політики, на підставі представлених користувачем надр техніко-економічних обґрунтувань.

Плата за користування надрами не стягується у випадку:

• видобутку погашених запасів, віднесених у процесі розроб­ки родовищ у встановленому порядку до категорії втраче­них у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ;

• використання гірничопромислових відходів, що утво­рюються в процесі переробки корисних копалин (шлами, пил, шлаки тощо);

• використання розкритих і супутніх порід, що утворюються в процесі видобутку корисних копалин, не взятих у встано­вленому порядку на баланс.

Плата за обсяги добутих корисних копалин і обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативних, зараховується до валових витрат виробництва і обороту.

Плата за обсяги понаднормативних втрат корисних копалин, а також за обсяги їх видобутку понад встановлені квоти (ліміти) стягується за рахунок прибутку, що залишається в розпоряджен­ні підприємств.

Розрахунок платежів здійснюється відповідно до інструкції про порядок обчислення і стягування плати за користування надрами для видобутку корисних копалин.

Розрахунки плати за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подаються користувачами надр протягом 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони - за місцем податкової реєстрації платника.

Плата вноситься в бюджет користувачами надр протягом 10 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного терміну подання розрахунку плати, за місцезнаходженням родовища корисних копалин, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони - за місцем податкової реєстрації платника.

Сума плати за користування надрами для видобутку корисних копалин розраховується користувачами надр самостійно.

Користувачі надр несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність внесення плати за користування надрами, а також за правильність складання і своєчасність подання органам Державної податкової адміністрації розра­хункових сум за встановленою формою.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю внесення плати за користування надрами здійснюється органами Державної податкової адміністрації.

Органи державного гірського нагляду в місячний термін направляють повідомлення обласним, міст Києва і Севастополя державним податковим адміністраціям (за місцезнаходженням родовищ корисних копалин) про надання гірського відводу для розробки родовищ корисних копалин.

Контроль за правильністю визначення обсягів видобутку і погашення запасів корисних копалин здійснюють органи державного гірського нагляду у встановленому порядку.

Збір за використання радіочастотного ресурсу – це загальнообов’язковий збір, якийсплачується з метою формування джерела коштів на фінансування заходів щодо ефективного його використання.

Радіочастотний ресурс України як її природний ресурс є об’єктом права власності українського народу.Використання радіочастотного ресурсу України здійснюється на платній основі. Елементи плати наступні.

1. Платники – юридичні та фізичні особи – користувачі радіоелектронних засобів, або радіо випромінювальних пристроїв, які мають ліцензію на використання радіочастот

2. Об’єкт - операції з використання радіочастот

3. Ставка - в залежності від ширини смуги, визначеної в ліцензії

4. Джерело - для юридичних осіб – валові витрати, для фізичних осіб – власні кошти

Користувачі радіочастотного ресурсу України подають протягом 20 календарних днів місяця, наступних за останнім днем звітного місяця, податкові деклараціі. Сплачується збір з дати фактичного використання радіочастотного ресурсу України.

Підприємство отримало 01.12.2002р. ліцензію на використання стільникового радіозв’язку у м. Києві та у м. Одеса, а 10.01.2003р. – ліцензію на використання транкінкового зв’язку у м. Києві. Фактичне використання стільникового радіозв’язку почалося у м. Києві з 01.01.2003р., в м. Одеса – з 10.01.2003р., а транкінкового зв’язку у м. Києві – з 25.01.2003р.

Ширина полоси, визначена у ліцензії, складає для: − стільникового радіозв’язку у м. Києві – 0,45 МГц, у м. Одеса – 04 МГц; − транкінкового зв’язку у м. Києві – 0,39 МГц.

Податкове зобов’язання за збором за січень потрібно вирахувати таким чином:

1. За використання стільникового радіозв’язку у м. Києві – 450 грн.

(1000 грн.× 0,45 МГц);

2. За використання стільникового радіозв’язку у м. Одеса – 283,87 грн.

((1000 грн.× 0,4 МГц) × 22: 31);

3. За використання транкінкового радіозв’язку у м. Києві – 54,6 грн.

((620 грн.× 0,39 МГц) × 7: 31).

Сума податкового зобов’язання, яку необхідно сплатити до Державного бюджету за січень 2003 р. – 788,47 грн. (450 грн. + 283,87 грн. + 54,6 грн.).

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету Застосовується на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 115 від 29.11.1999 р. зі змінами і доповненнями № 75 від 29.01.2002р.

Платниками збору є всі надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, що добувають корисні копалини.

Об'єктом оподаткування є обсяг добутих корисних копалин.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не застосо­вується при:

- раніше погашених запасах корисних копалин, зарахованих у. процесі розробки родовищ до категорії втрачених;

- вуглеводневій сировині зі свердловин, визначених як нерентабельні;

- додаткових, понад базових обсягах нафти і газу при розробці нафтових і газових родовищ;

- підземних водах, не використовуваних у народному господарстві;

Нормативи збору встановлюються окремо для кожного виду корисної копалини в гривнях до одиниці видобутку. Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановле­ного індексу інфляції.

Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожен звітний квартал виходячи з обсягів добутих корисних копалин, нормативів збору, з урахуванням індексу інфляції і коефіцієнтів.

Від сплати збору звільняються: землевласники і землекори­стувачі, що здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення, для власних потреб.

Дата добавления: 2014-01-07