Нормативні та регулюючі документи. Перспективи розвитку коліс

Лекція № 9

Перспективи розвитку коліс

Порівняльний аналіз конструкції коліс

Марка автомобіля_____ Рік випуску____Аналізуємий діапазон пробігу_____

№пп	Складові аналізу конструкції коліс	Вимоги стандар-тів.Кращі досяг-нення аналогів.	Мак-сима-льні бали	Бали зраз-ку
	І. Загальний аналіз.
	Відповідність колеса призначенню автомобіля.
	Кількість відказів на 1000 автомобілів (10, 100 тисяч кілометрів).
	Амортизаційний пробіг.	500 тис. км
	Забезпечення безпеки при руху автомобіля на високих швидкостях
	Маса.
	Безшумність роботи
	Технологічність виробництва.
	Собівартість
	Простота та легкість проведення обслуговування.
	Простота та легкість ремонту
	ІІ. Аналіз рівня ефективності робочих процесів.
	Мінімальне биття та дисбаланс
	Момент інерції.
	Разом

Примітка: Там де не вказані вимоги стандартів або кращі середньо статичні значення, порівняння здійснюється з кращими існуючими аналогами коліс.

При проведенні порівняльного аналізу, проводиться описування позитивних та негативних сторін складових загального аналізу та аналізу складових рівня ефективності робочих процесів.

1. Створення коліс, які не потребують балансування в процесі експлуатації.

2. Створення шин, які не потребують накачування повітрям.

3. Зменшення маси шин та коліс.

4. Застосування низькопрофільних шинз малою висотою та великої ширини.

5. Зменьшення вмісту гумми в шині та збільшення міцності ниток корду.

6. Створення шин низького тиску.

7. Створення шин безпечного руху.

«Організація документообороту»

План

1. Документооборот: поняття та завдання.

2. План (графік) документообороту.

3. Перевірка, обробка та зберігання документів.

1. Закон України "Про бухгалтерський облік i фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 р. № 966-XIV.

2. Закон України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 р. № 852-IV.

3. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 р. № 851-IV.

4. Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій i підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом головного верховного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41.

5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Документооборот: поняття та завдання

На підприємстві за час його діяльності створюється та обертається значна кількість документів.

Документи з моменту їх складання або одержання від інших підприємств до передачі в архів на зберігання проходять певний шлях. Відомо, що первинні документи містять інформацію про факти господарського життя, і ця інформація належним чином опрацьовується, узагальнюється й накопичується з метою одержання підсумкових даних у балансі та звітності. Своєчасний і якісний облік забезпечується певним порядком організації складання й опрацювання документів, або документооборотом.

Для розв’язання завдань оптимізації бухгалтерського обліку з урахуванням технологічних особливостей підприємства керівництво встановлює загальні правила документообігу і затверджує його графік.

Документооборот – це рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій), періоду обробки і до передачі в архів.

Основними етапами документообігу є:

♦ складання і оформлення документа;

♦ прийняття документа бухгалтерією (обліковим апаратом);

♦ рух документа по відділах і робочих місцях бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;

♦ передача документа на засоби обчислювальної техніки і повернення назад;

♦ передача документа до архіву.

Головне завдання документообороту – прискорення руху документів, і чим коротше і швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень.

План (графік) документообороту

Кожне підприємство, враховуючи специфіку своєї господарської діяльності та структури управління, визначає напрями й обсяги документів. Організує документооборот на підприємстві головний бухгалтер чи бухгалтер, який розробляє правила і технологію обробки облікової інформації. Ця технологія визначає основні етапи проходження документів. Організаційно етапи документопотоку відображаються у спеціальному документі, який називається план (графік) документообороту. Він має визначати здійснення систематичного контролю складання і строків проходження первинних, зведених документів між окремими структурними підрозділами, передачі їх у бухгалтерію. План (графік) документообороту розробляється головним бухгалтером і затверджується керівником. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку складання і подання до бухгалтерії та опрацювання документів є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

Документи, як правило, складаються оперативними працівниками підприємства (касирами, рахівниками цехів, комірниками, майстрами) або надходять зі сторони через канцелярію з обов'язковою реєстрацією (рахунки, акти, листи, повідомлення). Кожному виконавцю видають виписку з плану (графіка) документообороту, в якій наводиться перелік документів, що відносяться до функціональних обов'язків виконавця, термін їх подання і перелік служб (підрозділів) підприємства, в які передаються ці документи. Витяг із графіка документообороту підприємства наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Графік документообороту

Назва документа	Створення та оформлення документа	Перевірка документа	Обробка документа	Передача на зберігання в архів
Виконавець	Термін виконання	Виконавець	Термін виконання	Виконавець	Термін виконання	Виконавець	Термін виконання
Вимога-накладна	Завідувач складу	Понеділок Середа	Бухгалтер цеху	День надходження документа	Бухгалтер матеріального сектору бухгалтерії	Протягом трьох днів з дня приймання	Заступник головного бухгалтера	Протягом десяти днів після складання річного звіту

Перевірка, обробка та зберігання документів

При надходженні документів до бухгалтерії проводять їх перевірку:

— за формою (формальна перевірка заповнення всіх реквізитів, відповідності стандарту і формі документа, своєчасності складення документа і подання до бухгалтерії);

— за змістом (змістовна перевірка правильності відображення господарської операції, її відповідність законодавчим та нормативним вимогам, інтересам власника чи підприємства);

— арифметична (перевірка правильності проставлених цін і тарифів, розрахованих сум і підсумків).

Перевірені бухгалтерією документи проходять облікову реєстрацію. Процес обробки в бухгалтерії прийнятих від виконавців бухгалтерських документів включає три етапи: розцінка (таксування), групування і бухгалтерське проведення (проводка).

Розцінка (таксування) документів полягає у проставлені у відповідних графах документа ціни і суми, тобто переведення натуральних і трудових вимірників у грошовий здійснюється в самому документі шляхом множення показника на ціну. Ця операція характерна для документів, якими оформлюють рух матеріальних цінностей (вимоги-накладні, лімітно-забірні карти), оскільки в момент їх складання записують тільки кількісні показники. Документи, в яких проставлено ціну та суму, не підлягають розцінці. У результаті розцінки здійснюється оцінка господарської операції у грошовому вимірнику.

Групування документів полягає в об'єднанні однорідних за змістом первинних документів у групи з метою підготовки зведених даних (за складами, цехами, замовленнями, касами) і спрощення ведення первинного обліку. Документи, згруповані за певними ознаками однорідності в накопичувальні та групувальні відомості, істотно скорочують подальші реєстраційні операції.

Бухгалтерське проведення (проводка) передбачає вказування у первинних або згрупованих документах (відомостях) бухгалтерської проводки (кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку), яку в майбутньому буде відображено в регістрах бухгалтерського обліку, а потім у звітності. Здебільшого первинні документи, накопичувальні та групувальні відомості, меморіальні ордери містять для зазначення кореспондуючих рахунків спеціальні графи.

Оформлені бухгалтерськими кореспонденціями документи обліку використовують для подальшого відображення господарських операцій, що в них містяться, у регістрах синтетичного й аналітичного обліку. На цьому практично завершується облікова робота з первинними бухгалтерськими документами. Первинні документи, виконавши свою обліково-аналітичну функцію, підлягають передачі в архів.

Для зберігання документів призначені архіви. Розрізняють поточні й постійні архіви. Поточний архів організовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів звітного року, оскільки в поточному році часто є потреба звертатися до нього за довідками й інформацією. Поточний архів міститься у спеціальних закритих шафах. Постійний архів розміщується у спеціально обладнаному приміщенні й призначений для зберігання не тільки бухгалтерських документів і звітів, а й справ інших підрозділів і служб підприємства. Всі прийняті на зберігання справи реєструють в архівній книзі, що полегшує пошук документів чи справу в разі необхідності.

Відповідно опрацьовані, систематизовані у хронологічному порядку, прошиті й марковані ярликами (рубриками) документи з поточного архіву передають у постійний після закінчення звітного року. Первинна документація зберігається в архіві окремо від облікових регістрів.

Терміни зберігання документів у постійному архіві визначено Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України. Відповідно до Переліку, затвердженого наказом цього управління від 20 липня 1998 р. № 41, документи поіменовані в розд. 42. Бухгалтерський облік та звітність зберігаються від 3 до 5 років. Так, для первинних документів, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для бухгалтерських і податкових записів, встановлено термін зберігання 3 роки; розрахунково-платіжних відомостей, актів документальних ревізій, податкових та інших перевірок — 5 років; особових рахунків робітників та службовців, студентів — 75 років; статути та положення, бухгалтерські звіти і баланси, передавальні, розділювальні та ліквідаційні баланси зберігаються постійно.

Після закінчення встановлених термінів зберігання документи, що мають особливо важливе значення, передають на безстрокове зберігання до державного архіву, а інші документи підлягають знищенню спеціальною комісією за актом з відповідною відміткою в архівній книзі.

Перевір свої знання:

1. Розкрийте сутність та завдання документообороту на підприємстві?

2. Що розуміють під планом (графіком) документообороту?

3. Який порядок перевірки вхідних документів?

4. Які є етапи бухгалтерської обробки документів?

5. Які є види архівів?

Дата добавления: 2014-01-07