Мета й завдання технології. Основою успішного навчання та формування творчої особистості є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності

Основою успішного навчання та формування творчої особистості є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового:

- високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів;

- високого рівня активного мислення;

- високого рівня організованості й цілеспрямованості пізнавальних процесів.

Тож метою цієї технології є формування саме цих трьох зазначених складових інтелектуальної діяльності.

Завданнями технології формування творчої особистості є спрямування роботи вчителя на розвиток дитини за такими напрямами:

- забезпечення сприйняття, пізнання й засвоєння учнем довкілля;

- організація впливу дитини на довкілля;

- вироблення учнем здатності до орієнтації та саморегуляції, формування особистого підходу до явищ, середовища, учинків.

Реалізацією цієї технології передбачається, що сам учитель володіє моделлю продуктивного пізнання й упроваджує її у своїй діяльності.

Важливим для вчителя є оволодіння вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно приймає рішення. У центрі уваги вчителя стає не середній учень, а кожен школяр як унікальна особистість.

Зміст технології

Реалізація цієї технології базується на дотриманні низки педагогічних принципів: урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; принцип самодіяльності й самоорганізації.

Важливе місце в розвитку творчості учня належить таким здібностям:

- проблемне бачення;

- здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей;

- здатність до виявлення протиріч;

- уміння аналізувати, інтегрувати й синтезувати інформацію;

- пошуково-перетворювальний стиль мислення;

- здатність до міжособистісного спілкування;

- здатність до дослідницької діяльності;

- дивергентність мислення.

Дивергентність мислення – це такий тип пошуково-проблемного мислення, що характеризується швидкістю, гнучкістю й оригінальністю.

Саме дивергентність мислення та його точність забезпечують успіх учня в самостійному процесі творчості, якому властиві три взаємозумовлені чинники:

- уміння ставити завдання й віднаходити потрібну інформацію;

- уміння ґрунтовно аналізувати завдання;

- уміння доводити розпочату роботу до логічного завершення.

Слід пам'ятати, що кожна людина – неповторна індивідуальність, і тому вона характеризується своїм унікальним набором вищезазначених вище якостей. Критеріями оцінювання рівня творчої діяльності учнів є:

- ініціативність, активність;

- упевненість у своїх силах і здібностях;

- нестандартні дії;

- уміння довести справу до кінця;

- потяг до самостійної роботи;

- логіка мислення;

- імпровізація.

Розбудова внутрішніх передумов, що забезпечують творчу активність учня, може бути здійснена завдяки:

- формуванню нового педагогічного мислення вчителя;

- глибокому вивченню особистісних творчих можливостей учнів й оцінюванню їх сформованості;

- удосконаленню навчально-виховного процесу завдяки:

- реалізації психологічних аспектів засвоєння знань;

- задоволення навчальних домагань учнів;

- проблемно-діалогічний підхід тощо.

На практиці вчителеві слід організувати роботу з учнями за трьома напрямами:

1) правильно формулювати цільову настанову (відзначати, називати факти, усе, що підлягає засвоєнню; мати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну матеріалу; приділяти увагу критичному ставленню до підручників; прогнозувати);

2) активізувати контроль за сприйняттям (незрозуміле, суперечливе, неправильне);

3) прискорювати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину й чіткість їх усвідомлення, визначення головного, установлення причинно-наслідкових зв'язків, критичне ставлення до тексту.

Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, ураховуючи поставлену мету.

Проаналізуємо деякі технології, що сприяють формуванню творчої особистості.

Технологією створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності передбачається дотримання таких вимог:

- діяльності учня не можна регламентувати, а її процес має бути організований так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни;

- потрібно викликати інтереси, крізь які проходять усі зовнішні впливи, породжуючи внутрішні стимули, що є збудниками активної особистості.

На практиці передбачається постановка низки специфічних завдань, а саме:

- завдання, що потребують творчої переробки, узагальнення, систематизації вмінь і навичок порівнювати й аналізувати вже відоме, експериментування; пошуку;

- завдання для розвитку ситуативного інтересу, що відіграє роль "пускового" механізму в діяльності;

- завдань із ігровими елементами, що стимулюють розвиток самостійності та творчості учнів.

Майстерність педагога й полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до виконання різноманітних творчих завдань. Доцільно пропонувати такі типи завдань, як-от: завдання на виявлення протиріччя, на проблемне бачення, завдання на конструювання заданих ситуацій, завдання на викриття уявних протиріч, завдання-головоломки, завдання-проблеми, завдання-парадокси, завдання на формулювання проблем; завдання на винахідливість можуть бути тільки навчально-творчими.

Технологією запровадження на уроці навчальних і навчально-творчих завдань передбачається послідовне їх виконання в кілька етапів:

1) аналіз запитання задачі і з'ясування, що дано, що потрібно знайти;

2) визначення необхідних даних для відповіді на запитання задачі;

3) планування послідовності операцій, спрямованих на віднаходження відповіді (алгоритм розв'язання);

4) реалізація запланованого способу розв'язку;

5) перевірка розв'язку задачі.

Така організація творчої навчальної діяльності учнів забезпечує можливість кожному працювати в оптимальному темпі, поступово навчатись узагальнених прийомів розумової діяльності, методів вирішення широкого кола завдань.

Дата добавления: 2014-01-07