Виробничі запаси

4. Побудова синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів.

Ключові поняття: поняття, класифікація, оцінка, визнання запасів, документування запасів, форми обліку, синтетичний та аналітичний облік, методи вибуття, малоцінні та швидкозношувані предмети.

Економічна сутність, поняття та класифікація запасів		Поняття: Запаси– це активи, які: ü Утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. ü Перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. ü Утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
	Класифікація запасів для цілей бухгалтерського обліку: · сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші виробничі запаси; · готова продукція; · незавершене виробництво; · товари; · малоцінні та швидкозношувані предмети; · молодняк тварин і тварини на відгодівлі; · продукція сільського і лісового господарства;
	Оцінка запасів: Запаси у разі придбання (отримання) або виготовлення зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Субрахунок	Призначення субрахунку
«Сировина та матеріали»	Застосовується для відображення інформації про наявність та рух сировини і основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється або є необхідними компонентами при її виготовленні. Також тут обліковують допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції, у технологічних цілях і для сприяння виробничому процесу, а також для господарських потреб. Сільгосппідприємства на цьому субрахунку в основному відображають вартість сировини і матеріалів, які використовуються в таких виробництвах: - допоміжних (наприклад, ремонтний, транспортний цехи, виробництво спеціального інвентарю і пристроїв для власних потреб тощо); - підсобнихпромислових з переробки с. г. продукції (цехи з первинної переробки молока, обробки льону і луб’яних культур, обробки овочів, фруктів, картоплі та інших коренеплодів, млини й олійниці, цехи із забою худоби, птиці і виробництва м’ясної продукції, виноробні цехи тощо). Підприємства, що мають подібні виробництва, відображають на субрахунку 201 сільгосппродукцію, заготовлену для переробки, а також інші сировину і матеріали, які придбані підприємством і використовуються у виробничому процесі на таких виробництвах.
«Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби»	Використовується для відображення інформації про наявність і рух купованих напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів, які придбані для комплектації продукції, що випускається, і потребують додаткових затрат праці для їх обробки або збирання. Цей субрахунок також використовується в основному тими сільгосппідприємствами, які мають допоміжні і підсобні виробництва з переробки сільгосппродукції.
«Паливо»	Використовується для обліку наявності і руху нафтопродуктів, твердого палива, мастильних матеріалів, придбаних або заготовлених для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для виробництва енергії та опалювання будівель. Запаси газу (у газосховищах), які створюються на підприємстві для технічних та експлуатаційних потреб, а також для виробництва енергії та опалювання будівель. також обліковують на цьому субрахунку. Субрахунок 203 використовується і для обліку оплачених талонів на нафтопродукти і газ.
«Тара і тарні матеріали	Тут відображають наявність і рух усіх видів тари (окрім тари тривалого використання, яка обліковується як госпінвентар у складі інших необоротних матеріальних активів і відображається на субрахунку 115 «Інвентарна тара»), а також матеріали і деталі, що використовуються для виготовлення тари та її ремонту.
«Будівельні матеріали»	Підприємства –забудовники відображають наявність і рух будівельних матеріалів, конструкцій та деталей, обладнання та комплектуючих виробів, які підлягають монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій. Даний субрахунок використовують сільгосппідприємства, які здійснюють ремонт або будівництво власних будівель господарським чи підрядним способом.
206 «Матеріали, передані в переробку»	На цьому субрахунку відображається інформація про матеріали, які передані в переробку на сторону і в подальшому включаються до собівартості отриманих із них виробів. Аналітичний облік матеріалів, переданих у переробку, ведуть у розрізі переробників і партій матеріалів, переданих у переробку. Сільгосппідприємства можуть використовувати цей субрахунок для обліку сільгосппродукції, закупленої у третіх осіб (фізичних та юридичних)і переданої в переробку стороннім переробникам з метою подальшої реалізації продукції переробки.
«Запасні частини»	Використовуються для обліку придбаних або виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які застосовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин в запасі або обороті (окрім тих, які були придбані разом із транспортним засобом). На цьому ж субрахунку ведуть облік обмінного фонду повнокомплектних машин, обладнання, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємства.
«Матеріали сільськогосподарського призначення»	Це основний субрахунок виробничих запасів, використовуваний у діяльності виробників сільгосппродукції. На ньому відображають ті виробничі запаси, які використовуються безпосередньо при виробництві сільгосппродукції. У рослинництві це: - насіння і садивний матеріал (куповані і власного вирощування) до їх висадження в ґрунт; - мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. У тваринництві, птахівництві, рибництві це: - корми (куповані і власного вирощення), використовувані для відгодівлі тварин; - біопрепарати, медикаменти та хімікати, використовувані для боротьби із шкідниками та хворобами худоби, птиці, риби.
«Інші матеріали»	Тут сільгосппідприємства, як і решта підприємств, обліковують бланки суворого обліку (за вартістю придбання), відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, отримані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані для виробництва продукції, забезпечення процесу виробництва або для господарських потреб на підприємстві (металобрухт, утиль тощо).