Процес контролю і техніка його проведення

Види контролю.

Поняття і зміст контролю

R Контроль — одна із важливих функція менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити за ходом виконаний прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи.

Вважається, що за своїм рангом функція контролю (контролювання) стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей). І це зрозуміло, адже, якщо не доведена до підлеглих мета, ціль їхньої діяльності, то і нічого буде контролювати. Не дивлячись на те, що контроль не надто подобається працівникам, він все-таки є об'єднуючим фактором діяльності контролюючих та контрольованих осіб.

R Контроль — багато аспектне поняття, і не випадково воно в англійській мові, наприклад, передається різними словами: соntrol, checking, verifing та ін.

R Контроль — це обов'язкова функція менеджменту, є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв'язуючої ланки між керуючою і керованою системами. Якщо відмежуватись від конкретної сфери контролю, то суть його полягає в замірах і аналізі проходження та здійснення певних операцій, пов'язаних з реалізацією планів та програм, використанні одержуваної інформації для коригуючих дій.

R Суб'єктами контролю виступають ­державні, ­відомчі органи, ­громадські організації, ­колективні і колегіальні органи управління, ­лінійний і функціональний апарат підприємств та об'єднань.

Об'єктами контролю є: ­місії, ­цілі і стратегії, ­процеси, ­функції і завдання, ­параметри діяльності, ­управлінські рішення, ­організаційні формування, ­їх структурні підрозділи та окремі виконавці.

Правильна постановка контролю вимагає дотримання діалектичної і німоті трьох його стадій: ­установлення фактів, ­критична їх оцінка, ­розробка заходів впливу на керований об'єкт у потрібному напряли.

Контроль є необхідним через ті обставини, що на керований об'єкт завжди збурювальні фактори (несприятливі погодні умови, несвоєчасна постановка комплектуючих агрегатів, запасних частин, зміна кон'юнктури ринку та ін.), і виникає потреба мати оцінну інформацію, щоб адекватним чином відреагувати на нову ситуацію. Контроль здійснюється з метою досягнення узгодженості і синхронізації зусиль вико­навців, виявлення суперечливих тенденцій і протиріч у їх діяльності. Контроль прово­диться за дотриманням законності при здійсненні господарських операцій, певних правил і регламентів діяльності, а також нормативів витрачання коштів, сировини і матеріалів. Тому контроль виконує важливу виховну функцію, а також профілактичну і захисну функції, сприяє збереженню влас­ності, правильному витрачанню ресурсів, дотриманню планової, фінансової, виконав­чої і трудової дисципліни. Принцип постійності і оперативності означає, що контроль, як правило, повинен здійснюватися постійно з певними інтервалами часу і обов'язково своєчасно або з деяким випередженням. Вимога поєднання перевірки зверху і контролю знизу полягає у широкому залученні до здійснення контрольних функцій рядових працівників і різних об'єднань громадян, поряд із проведенням контролю службовими особами і нищестоячими організаціями.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб висновки контролерів були аргументованими, будувались на достовірних фактах, встановлених за допомогою доказів і свідчень.

Масовість і гласність передбачає всеосяжність контролю, поширення його їм псі види діяльності, структурні підрозділи і усіх працівників, незалежно від виконуваних функцій. При цьому створюються умови, за яких широкій громадськості стає відомо про результати і наслідки перевірок Дієвість означає, то за результатами перевірок повинні вживатись заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків.

Нарешті, контроль повинен здійснюватися на плановій основі, щоб уникнути як зайвого контролю і залучення великого числа спеціалістів, так і ситуації, коли безконтрольними залишаються певні види діяльності або працівники.

Дійсно, контроль для багатьох людей перш за все асоціюється з обмеженнями, відсутністю самостійності, примусом тощо. В результаті цього зміст функції контролю інколи розуміється невірно. Контроль — це не якась разова акція, а це неперервний процес управління. У зв'язку із цим кожний керівник повинен налагодити справу таким чином, щоб працівники сприймали процедуру контролю як цілком необхідну і постійну дію. Часто контроль дає початок діловому спілкуванню керівника з підлеглими, що розвивається на основі взаємодовіри і партнерства.

R Отже, контроль має своїм основним завданням забезпечити досягнення цілей і місії організації. Необхідність контролю с об'єктивною і визначається дією наступних факторів:

Ø зміною середовища (зміна законів, політики, структури організації і т.д.);

Ø небезпекою виникнення кризових ситуацій:

Ø необхідністю підтримки успіху організації;

Ø боротьбою за рийки збуту товарів та ін.

Тобто функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.

Ø орієнтуватися на досягнення конкретних результатів;

Ø забезпечувати своєчасність, мобільність, надійність та гнучкість застосування контрольних операцій;

Ø відзначитися простотою;

Ø бути економічним, тобто базуватися неї порівнянні витрат на його організацію з його результатами.

Для підвищення ефективності контролю потрібно:

Ø забезпечувати двобічне спілкування між працівниками органів контролю та людьми, діяльність яких контролюється;

Ø уникати надто пильного (прискіпливого) контролю;

Ø застосовувати методи жорсткого, але справедливого контролю;

Ø використовувати методи матеріального стимулювання за результатами контролю;

Ø впроваджувати інформацІйно-управлінську систему контролю з використанням комп'ютерної техніки.

Контроль за всіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо прийняття управлінських рішень.

Дата добавления: 2014-01-07