Заболонь і ядро

Лекція 2. Макроскопічна будова деревини

Промислове використання частин дерева

У промисловості використовують всі частини дерева. Однак, поки що, більшою мірою використовується стовбур. Саме стовбур дає основну масу деревини, яка застосовується як конструкційний матеріал, а також у вигляді сировини для отримання таких широко поширених матеріалів, як папір, деревинчастостружкові (ДСП) і древининчастоволокнисті (ДВП) плити, фанера, картон, целюлоза.

Перед механічною або хімічною обробкою деревини кору в більшості випадків відділяють (табл.1). При зростаючих об'ємах переробки сировини, що піддається коруванню, утилізація кори стає проблемою. Проведені лабораторні дослідження і досвід ряду виробничих підприємств показують шляхи ефективного використання кори. З неї можна одержувати цінні хімічні продукти, що використовуються у шкіряній промисловості, медицині, металургії, будівництві. Шляхом компостування з добавкою амонійних і фосфоромістких солей кору можна перетворити на цінне добриво для сільського і лісового господарства. Кора може бути використана для отримання будівельних, головним чином теплоізоляцій матеріалів. При неможливості переробки кору використовують у вигляді палива.

Таблиця 1

Відносний об’єм кори в стовбурі

Порода	Об’єм кори, %	Порода	Об’єм кори, %
Модрина Сосна Ялина Кедр Піхта	22-25 10-16 6-13 6-10 11-19	Дуб Бук Береза Липа Осика	14-21 7-11 13-15 12-16 11-20

План лекції

1. Заболонь і ядро.

2. Річні шари.

3. Рання і пізня деревина річних шарів.

4. Серцевинні промені.

5. Смоляні ходи.

Література: [1, 2]

На поперечному розрізі стовбура багатьох порід в деревині виділяється темнозабарвлена центральна зона - ядро і світла зовнішня - заболонь. Ці зони видно і на поздовжніх розрізах стовбура (див. рис. 2).

У дереві, що росте, заболонь - жива, а ядро - мертва частина деревини, яка вже не бере участі у фізіологічних процесах. В ранньому віці деревина всіх порід складається тільки з заболоні й лише з часом відбувається відмирання живих елементів деревини, закупорка водопровідних шляхів і відкладення екстрактних речовин в центральній зоні. При цьому в одних породах відбувається інтенсивна зміна кольору вказаної зони деревини - вона набуває темного забарвлення, тобто утворюється ядро. Такі породи називають ядровими.

В інших порід відмирання центральної частини деревини не супроводжується її потемнінням. Породи з однорідним забарвленням всієї деревини прийнято називати без’ядровими. Серед групи без’ядрових порід є такі, в яких центральна зона в дереві, що росте, має меншу вогкість, ніж периферійна. У цьому випадку центральну зону називають стиглою деревиною, а породи цієї підгрупи - стиглодеревинними. Є також породи, в яких центральна частина не відрізняється від периферійної ні за кольором, ні за вмістом вологи; такі породи називають заболонними.

З вітчизняних хвойних порід до ядрових відносяться: модрина, сосна, кедр, ялівець і тис, до безядрових (стиглодеревинних) - ялина і ялиця. Серед листяних порід ядрові - дуб, ясен, в’язь, ільм, волоський горіх, верба, тополя і деякі інші, безядрові - береза, вільха, бук, осика, граб, клен, груша і ряд інших. На зрізах деревини межу між заболонню і ядром видно чітко (модрина) або помітно слабо (кедр).

Ширина заболоні в різних порід різна, вона залежить від того, як рано почало утворюватися ядро. Наприклад, у білої акації утворення ядра починається вже на 3-й рік, у дуба на 8-12-й рік, а в сосни в 30-35 років, тому в білої акації ширина заболоні всього лише декілька міліметрів, а заболонь сосни приблизно в 10 разів ширша. У межах однієї породи ширина заболоні непостійна.

У гілках відбувається такий самий процес ядроутворення, як і в стовбурі. Тому деревина сучків від молодих живих гілок у верхній частині крони складається з однієї заболоні. Сучки від гілок з нижньої частини крони містять ядрову зону, а основи вже відмерлих гілок складаються повністю з ядра (або стиглої деревини).

Дата добавления: 2014-01-06