Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тріщини




Сучки

Лекція 9. Вади деревини

План лекції

1. Сучки.

2. Тріщини.

3. Вади форми стовбура.

4. Хімічні забарвлення.

5. Грибні ураження.

6. Біологічні пошкодження.

Література: [1, 2]

 

Найбільш поширена вада деревини – сучки, які є частинами гілок, що утримуються у стовбурі. За ступенем заростання сучків у круглих лісоматеріалах, виділяють два різновиди: відкриті, що виходять на бічну поверхню, і зарослі, що виявляються по слідам заростання на бічній поверхні.

За формою перерізу сучки (в пилопродукції та шпоні) поділяють на круглі, овальні та довгасті. Круглий сучок утворюється в тому випадку, якщо основа гілки перерізається під великим кутом до поздовжньої осі так, що відношення більшого діаметра сучка до меншого не перевищує 2 (рис.34,а). Круглий сучок може бути знайдений на тангенціальній поверхні стовбура. Овальний сучок утворюється у тому випадку, коли основа гілки перерізається під кутом до її поздовжньої осі так, що відношення більшого діаметра сучка до меншого знаходиться в межах 2 - 4 (рис.34,б). Довгастий сучок утворюється при перерізанні основи гілки вздовж або під малим кутом до її осі так, що відношення більшого діаметра до меншого перевищує 4 (рис.34,в). Довгастий сучок у вигляді звуженої до серцевини смуги або дуже витягнутого овалу може бути знайдений на радіальному або близько до нього розташованого перерізу.

За положенням у пиломатеріалах розрізняють сучки пластові, кромкові, реброві, торцьові та зшивні. Пластові сучки виходять на широку сторону (пласт), кромкові - на вузьку (кромку), реброві - одночасно на суміжні пласт і кромку, торцьові - на коротку сторону (торець).

Якщо сучок пронизує увесь пласт або кромку і виходить на два ребра, його називають зшивним (рис.35,а). Крім того, у пилопродукції виділяють сучки: односторонні, що виходять на одну або дві суміжні сторони і наскрізні, що виходять на дві протилежні сторони матеріалу деревини.

За взаємним розташуванням у пиломатеріалах розрізняють розкидані, групові та розгалужені сучки. Розкиданими називаються будь-які одиночні сучки, віддалені один від одного на відстань більшу, ніж його ширина. Груповими називаються два або більше круглих, овальних або ребрових сучки, розташованих на відрізку довжини пиломатеріалу, рівному його ширині.

При розташуванні гілок сосни і модрини, утворюються розгалужені сучки. Вони виявляються на радіальних або близьких до них перерізах і включають два довгасті сучки (рис.35,б) або один довгастий у поєднанні з овальним або ребровим сучком.

 

Рис. 34. Сучки різної форми:

а) круглий; б) овальний; в) довгастий.

 

За ступенем зрощення з оточуючою деревиною в пилопродукції та шпоні розрізняють три різновиди сучків. Зрощеними, частково зрощеними та незрощеними називають сучки, в яких річні шари не зрослися з оточуючою деревиною протягом відповідно: менше 1/4; більше 1/4, але менше 3/4; більше 3/4 периметра перерізу сучка. Серед незрощених сучків виділяють випадаючі (рис.36).

Рис. 35 Сучки:

а) зшивний; б) розгалужений

Рис. 36. Випадаючий сучок

 

 

Тріщини являють собою продовгуваті розриви деревини, що утворюються під дією внутрішніх напружень, які досягають границі міцності деревини при розтягу впоперек волокон.

Тріщини в круглих лісоматеріалах і пилопродукції поділяють на метикові, відколупні та морозні, які з'являються в дереві, що росте, і тріщини усихання, які виникають у зрубаній деревині. Метикові тріщини являють собою одну або декілька внутрішніх радіальних тріщин, що виникають у стовбурах дерев всіх порід, особливо часто в сосни, модрини, буку. Тріщина розпочинається від відземка, йде вгору по стовбуру й іноді доходить до зони живої крони (довжина досягає 10м і більше). У круглих лісоматеріалах метикові тріщини спостерігаються тільки на торцях (краще на відземках), оскільки, починаючись від серцевини, вони до кори не доходять і на бічній поверхні їх не видно. В пиломатеріалах вони виявляються як на торцях, так і на бічних поверхнях. Залежно від розташування в круглих лісоматеріалах розрізняють прості та складні метикові тріщини. Простою метиковою тріщиною називається тріщина (або дві тріщини, направлені по одному діаметру торця), розташована в одній площині по довжині лісоматеріалу (рис.37,а). Складними називають дві або декілька тріщин, направлених на торці під кутом одна до одної, а також одна або дві тріщини, направлені по одному діаметру, але розташовані по довжині лісоматеріалу не в одній площині (рис.37,б,в). Останній різновид метикової тріщини спостерігається при спіральному розташуванні волокон. Метикові тріщини виникають в процесі росту дерева. При висиханні деревини розміри тріщини збільшуються. Метикові тріщини являють собою не суцільні тріщини по довжині лісоматеріалу, а переривисті розриви, розділені перемичками суцільної деревини.

Рис. 37. Схема розташування метикових тріщин в круглих лісоматеріалах:

а) проста метикова тріщина; б, в) складні метикові тріщини.

Рис. 38. Схема розташування відколупних тріщин:

а, б) в круглих лісоматеріалах; в) в пиломатеріалах.

 

Відколупні тріщини є відшаровуваннями (по річному шару) деревини усередині ядра або стиглої деревини стовбурів дерев у всіх порід, що ростуть. Відколупні тріщини мають деяку протяжність по висоті стовбура і зовні стовбура їх не видно. Відколупну тріщину можна знайти на торцях круглих лісоматеріалів у вигляді дугоподібних (не заповнених смолою) або кільцевих тріщин (рис.38,а,б), в пиломатеріалах на торцях у вигляді тріщин-лунок, а на бічних поверхнях у вигляді поздовжніх тріщин або поглиблень жолобів (рис.38,в).

Причина появи відколупних тріщин точно не встановлена. Спостереження показують, що ці тріщини утворюються в місцях різкого переходу дрібношарової деревини в крупношарову; такого роду зміни в будові деревини спостерігаються у результаті світлового приросту при сильних проріджуваннях деревостанів.

 

Рис. 39. Морозна тріщина

Виникнення відколупини може бути пов'язане з утворенням внутрішньої гнилизни, а в осики та інших листяних порід - водошара.

Рис. 40. Схема розташування тріщин в пиломатеріалах:

а) торцьові; б) шарові; в) кромкові.

 

Морозні тріщини являють собою зовнішні поздовжні розриви деревини стовбурів дерев листяних (рідше хвойних) порід, що ростуть, розповсюджуються в глибину стовбура по радіальних напрямках (рис.39). Морозні тріщини утворюються при різкому зниженні температури взимку. На поверхні стовбура ця вада має вигляд довгої відкритої тріщини з гребенями деревини, і кори по краях. Морозні тріщини частіше розташовуються у відземчастій частині стовбура.

У круглих лісоматеріалах морозні тріщини добре помітні на бічній поверхні та торцях. У пиломатеріалах виявляються у вигляді довгих радіальних тріщин з розширеними біля них річними шарами. Стінки тріщин темні або засмолені (в хвойних порід).

Тріщини усихання виникають у лісоматеріалах під дією внутрішніх напружень при сушці. Тріщини розповсюджуються від бічної поверхні в глибину деревини по радіальних напрямках. Від метикових і морозних тріщин відрізняються малою довжиною (не більше 1 м) і меншою глибиною. Тріщини можуть з'являтися на поверхнях торців круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів через нерівномірність висихання їх по довжині. В кінцевій стадії сушки пиломатеріалів крупного перерізу (частіше листяних порід), іноді з'являються внутрішні тріщини (свищі).

Залежно від розташування в пиломатеріалах тріщини поділяють на торцьові таі бічні. Тріщини, розташовані на торцях, на бічні сторони пиломатеріалів не виходять (рис.40,а). Бічні тріщини розташовані на бічних сторонах лісоматеріалів і можуть виходити на торці. Серед бічних тріщин в пиломатеріалах розрізняють шарові (рис.40,б) і кромкові (Рис. 40,в).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 2546; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.