Вади форми стовбура

Для всіх стовбурів дерев характерне поступове зменшення діаметра в напрямі від відземка до вершини (збіг). Якщо на кожний метр висоти стовбура діаметр зменшується більш ніж на 1 см, то таке явище вважається вадою - збіжністю. Ступінь збіжності визначається вимірюванням різниці між відземковим і верхнім діаметром круглого лісоматеріалу (у відземкових колодах нижній діаметр вимірюють на відстані 1м від відземкового торця), а в необрізаних пиломатеріалах між шириною відземкового і верхнього кінця. Отримана різниця відноситься до загальної довжини лісоматеріалу і виражається в сантиметрах на 1м або у відсотках.

Збіжність лісоматеріалів залежить від ряду причин: породи, частини стовбура, умов росту дерева. Стовбури листяних порід більш збіжні, ніж хвойних. Дуже збіжні стовбури спостерігаються в дерев, що виросли в одинокому стоянні. Найменша збіжність характерна для пиломатеріалів, одержаних з середньої частини стовбура, найбільша - з верхньої. Збіжність збільшує кількість відходів при розпилюванні лісоматеріалів, а також впливає на міцність, оскільки являється причиною появи в пиломатеріалах вади - радіального нахилу волокон.

Різке збільшення діаметра в нижній частині стовбура, що зустрічається у всіх порід, називається відземистістю. Відземистість являє собою окремий випадок збіжності, коли діаметр круглих лісоматеріалів або ширина необрізаної пилопродукції біля відземистого торця більш ніж в 1,2 рази перевищує діаметр (ширину) лісоматеріалу (пиломатеріалу) на відстані 1м від цього торця. Залежно від форми відземистої частини розрізняють округлу та ребристу відземистість.

Округлою відземистість називається в тому випадку, якщо поперечний переріз відземистої частини має форму близьку до кола (рис.41,а). Ребриста відземистість характеризується зіркоподібною формою поперечного перерізу. На бічній поверхні лісоматеріалу видно поздовжні поглиблення (рис.41,б).

Відземистість вимірюється різницею діаметрів (для необрізаних пиломатеріалів - ширин) відземистого торця і перерізу на відстані 1м від нього. При ребристій відземистості допускається визначати різницю між максимальним і мінімальним діаметрами відземистого торця. Відземистість ускладнює використовування круглих лісоматеріалів за призначенням, збільшує кількість відходів при розпилюванні, обумовлює появу в пиломатеріалах і шпоні радіального нахилу волокон.

Еліпсовидність форми торця круглих лісоматеріалів, при якій більший діаметр не менше ніж в 1,5 рази перевищує менший, називається овальністю. Овальність вимірюють різницею значень вказаних діаметрів. Овальність іноді утрудняє використовування лісоматеріалів, збільшує кількість відходів при розпилюванні, погіршує якість пилопродукції.

Місцеві потовщення стовбура різної форми називаються наростами. Вимірюють довжину і товщину наросту. Нарости можуть бути розділені на дві групи: з гладкою поверхнею і більш-менш правильною будовою деревини і з нерівною, горбистою поверхнею і звивистою будовою деревини (нарости цієї групи називають капами). Нарости першої групи можуть утворитися на стовбурах всіх порід, нарости другої групи - переважно на стовбурах листяних порід. Нарости утворюються в результаті розростання тканин під впливом різних подразнень або пошкоджень стовбура, які викликаються дією грибів, морозу, механічними причинами, пожежами.

Гладкі нарости найбільш часто утворюються на стовбурах сосни і берези. На поперечному перерізі таких наростів на стовбурах хвойних порід (сосна, ялина) річні шари ширші, ніж в стовбурі, вони мають звивистий напрям. На поздовжньому перерізі річні шари повторюють зовнішні контури наросту і мають зігнуту форму (рис.42,а). Деревина наростів має більш високу щільність, велике усихання вздовж волокон (0,5-1 %), низький модуль пружності і низьку міцність при стиску вздовж волокон.

Рис. 41. Відземистість:

а) округла; б) ребриста.

Рис. 42. Нарости:

а) гладкий наріст на сосні; б) нарости на карельській березі.

Капи частіше утворюються на стовбурах клена польового, явора, вільхи чорної, ясена, ільму, буку, платана, тополі білої, липи дрібнолистої, але особливо часто - на стовбурах берези і грецького горіха. Звивиста будова деревини пов'язана з утворенням великої кількості сплячих бруньок, що з'являються при пошкодженнях стовбура. Нарости на стовбурах карельської берези мають форму округлого здуття стовбура (рис.42,б). Деревина наростів має неправильну будову, що характеризується звивисто-хвильовим напрямом волокон з включенням темнозабарвлених утворень у вигляді коротких рисок, невеликих плям і крапок, завдяки чому на перерізах виходить гарна текстура, яка високо цінується в меблевому виробництві. На стовбурах грецького горіха капи утворюються в нижній частині стовбура, вони іноді досягають дуже великих розмірів і мають також звивисту будову. Деревина капів більш щільна і тверда, з менш виразною анізотропією, ніж стовбурна деревина. Нарости ускладнюють використовування круглих лісоматеріалів і ускладнюють їх переробку. Проте деревина капів високо цінується як матеріал для художніх виробів і сировина для облицювального струганого шпону.

Викривлення стовбура по довжині - кривина зустрічається у всіх деревних порід. Унаслідок втрати верхівки та заміни її бічною гілкою, через нахил дерева у бік кращого освітлення, при зростанні на гірських схилах і з інших причин стовбур дерева може виявитися викривленим. Розрізняють просту і складну кривини, що характеризується відповідно одним або декількома вигинами.

Міра простої кривини є величина стріли прогинання лісоматеріалу у місці його викривлення (у відсотках від довжини викривленої ділянки). При розкряжуванні довгого лісоматеріалу на короткі частини кривина їх виявиться меншою приблизно в стільки разів, на скільки рівних частин він розрізаний. Складну кривину характеризують величиною найбільшого викривлення, що вимірюється так само, як у випадку простої кривини. Кривина ускладнює застосування круглих лісоматеріалів за призначенням, знижує вихід пиломатеріалів і шпону, служить причиною утворення радіального нахилу волокон.

Дата добавления: 2014-01-06