Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

В економічній літературі висловлюються різні думки щодо іс­торії виникнення аудиту в світі. Слово "аудит" походить від латин­ського слова "аудіо" (він слухає, відповідно "аудитор" - той, хто слухає).

Одні автори стверджують, що започаткування професії аудито­ра сягають давніх часів. Ще в Стародавньому Єгипті (близько 2600 років до н.е.) існували чиновники, які поєднували функції обліку та контролю. В Римській імперії (І-ІІ ст. до н.е.) функції контролю здійснювали спеціальні службовці, так звані куратори. Водночас з ними діяли прокуратори - намісники провінцій, фінансові чинов­ники з забезпечення державних доходів, а квестори займалися фі­нансовими та судовими справами.

Інші дослідники доводять корені існування аудиту в Стародав­ній Греції. В той період, особлива увага приділялася контролю збереження власності, зокрема майна. Крадіжку греки розглядали як матеріальну шкоду. Нестача цінностей покривалася матеріально відповідальною особою або його поручителя­ми, причому якщо нестача кваліфікувалася як розкрадання, то відшкодування її відбувалося у десятикратному розмірі. Афіни мали спеціальних чиновників і контролерів, до обов'язків яких належало складання звітів про доходи і витрати держави та їх контроль.

В Італії аудит поширився після падіння Римської імперії. Купці Флоренції, Генуї та Венеції використовували працю аудиторів для перевірки платоспроможності капітанів торгових кораблів, які пере­возили товари в інші країни Європи. В той час метою контролю було попередження помилок в облікових книгах.

Наступною віхою в розвитку аудиту став період розквіту італій­ських міст-держав. Тут мало місце паралельне співіснування конт­ролю на приватному та державному рівнях.

У період середньовіччя разом із розвитком суспільно-економіч­них відносин удосконалювався облік і контроль господарської дія­льності, з'явилися спеціальні трактати про контроль облікових за­писів і звітності. В цих трактатах наголошувалося на необхідності піддавати ретельній перевірці звіти; регулярно проводити інвента­ризацію залишків цінностей, дебіторської заборгованості, підтвер­джувати правильність цін та ін.

Значним поштовхом у розвитку фінансово-господарського конт­ролю в світі, а отже, і професії аудитора, було зародження капіта­лістичного способу виробництва. Починаючи з середини XIX ст., коли капіталістичний тип виробництва почав домінувати у країнах Європи і Північної Америки, реальні власники підприємств (акці­онери, пайовики, засновники) майже повністю перестали брати участь в управлінні, яке було передано найманим працівникам - профе­сійним менеджерам. Відразу почалися конфлікти інтересів: власни­ки прагнули не тільки зберегти, а й примножити власність, а менед­жери намагалися самі перейти до категорії власників, часто викори­стовуючи надані їм можливості на шкоду своїм роботодавцям.

Звичайно, у цьому конфлікті власники мали законне право ви­магати від менеджерів продуктивної праці та сумлінного виконання обов'язків, але реально контролювати їх не могли. Тому виникла ідея запрошувати висококваліфікованих і незалежних працівників (насамперед бухгалтерів), котрі могли 6 надавати об'єктивну інфор­мацію про реальне збереження активів підприємства, величину при­бутку тощо.

Отже, аудитори стали інструментом реалізації контролю влас­ника за діяльністю найманого персоналу, результати якої знаходи­ли формальне вираження у показниках публічної фінансової зві­тності. Різні примітивні форми контролю існували і за первіснообщинно­го, рабовласницького та феодального ладу. Історія ж виникнення ау­диту пов'язана лише з розвитком капіталізму і виробничих відносин. Відокремлення власників від безпосереднього управління влас­ністю стало важливою передумовою розвитку аудиту і створення інститутів професійних бухгалтерів та аудиторів.

Більшість вчених світу визнають, що офіційною датою виник­нення незалежного аудиту в сучасному його значенні є 23 жовтня 1854 р. Саме тоді Спілці бухгалтерів Единбургу був наданий статус королівської, її членам присвоєно звання "привілейованих бухгал­терів". Спілка бухгалтерів Единбургу налічувала 180 членів, Інсти­тут бухгалтерів та експертів Глазго — 144, а Спілка бухгалтерів Абердіно — 224.

Шотландська бухгалтерська практика стала широко популярною у світі, і вже до початку XX ст. було створено 12 організацій про­фесійних бухгалтерів: 1854 р. — Спілка бухгалтерів Единбургу, 1855 р. — Інститут бухгалтерів та експертів Глазго, 1867 р. — Спілка бухгалтерів Абердіно, 1870 р. — Інститут привілейованих бухгалте­рів Англії та Уельсу, 1880 р. — Інститут привілейованих бухгалте­рів Канади, 1886 р. — Інститут привілейованих бухгалтерів Авст­ралії, 1887 р. — Спілка бухгалтерів Австралії, 1887 р. — Амери­канський інститут дипломованих громадських бухгалтерів, 1888 р. — Інститут привілейованих бухгалтерів Ірландії, 1891 р. — Приві­лейована асоціація дипломованих бухгалтерів Англії, 1894 р. — Спілка бухгалтерів Нової Зеландії, 1895 р. — Інститут реєстрова­них бухгалтерів Голландії. Сьогодні такі організації діють прак­тично в усіх країнах з ринковою економікою.

Існування певних тенденцій глобалізації бізнесу, концентрації інтелектуальних ресурсів у процесі розподілу праці, стрімке зрос­тання інформаційної складової систем управління стало значним поштовхом у подальшому розвитку аудиту на вищому рівні.

Останні десятиріччя XX ст. характеризуються розвитком міжна­родної торгівлі, збільшенням інвестиційних потоків і глобалізацією економічних процесів. Глобалізація розвивається під впливом сукуп­ності об'єктивних політичних, економічних і соціальних факторів, серед яких можна виділити:

- геополітичні та геоекономічні трансформації, пов'язані з роз­падом соціалістичної системи господарювання, появою групи "пост­радянських" незалежних держав. Внаслідок цього значно посили­лася політична і ринкова уніфікація сучасного світу;

- науково-технологічні досягнення, зокрема в галузі новітніх інформаційно-комунікаційних систем;

- поглиблення вагомих проблем як економічного, так і екологіч­ного характеру.

Глобальний характер сучасного бізнесу, збільшення кількості суб'єктів підприємництва й ускладнення їхніх організаційних структур приводить до посилення ролі стратегічного менеджменту, спрямованого насамперед на вибір оптимального шляху підприємства на основі аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища.

Сучасні підприємства підтримують ділові зв’язки з багатьма партнерами, орієнтуються на численних конкурентів, враховують і передбачають різноманітні вимоги споживачів, суспільних організа­цій, держави тощо. Ці фактори визначають необхідність глибокого аналізу зовніш­нього середовища. Релевантне зовнішнє середовище фірми дуже широке, оскільки в нього входять соціальні й економічні фактори, проте ключовий аспект зовнішнього оточення фірми — це галузь (або галузі), в якій вона веде конкурентну боротьбу.

Потреба досягнення конкурентних переваг і прагнення посісти пози­цію лідера у галузі змушує великі компанії використовувати послуги не тільки власних спеціалістів, а й зовнішніх експертів — аудиторів. Необхідність залучення незалежних аудиторів для здійснення перевірок та експертиз системи управління виникла, передусім у тих компаніях, які мали філії, дочірні підприємства, а також диверсифіковану структуру (різні види діяльності). Налагодження ефектив­ного контролю у таких компаніях виявилося досить складною спра­вою. Тому динамічний розвиток аудиторської діяльності значною мірою відбувається завдяки глобалізації, розширенню та диверсифі­кації транснаціональних і національних компаній у процесі еволю­ції ринкових економічних відносин.

Якщо на перших етапах розвитку ринкової економіки у країнах Західної Європи, Північної Америки та інших регіонів планети ак­тивно відбувалися процеси концентрації капіталу, засобів праці, трудових ресурсів (переважно виробничого кадрового потенціалу), то у XX ст. паралельно з названими процесами спостерігалася зна­чна концентрація інтелектуальних ресурсів. У галузі бізнес-консалтингу й аудиту ця тенденція знайшла відображення у створенні транснаціональних бухгалтерських (аудиторських) фірм — КПМГ, Прайс Уотерхаус Куперс, Ернст&Янг, Делойт&Туш та ін.; потуж­них наукових центрів при університетах тощо. Використання зна­чного інтелектуального потенціалу провідних аудиторських фірм світу дало змогу багатьом компаніям вирішувати складні пробле­ми, пов'язані з фінансами, обліком, податками та інвестиціями, які досить важко було би розв'язати власними силами.

Отже, до переліку чинників, що сприяють розвитку аудиторсь­кої діяльності, можна додати концентрацію і зростання інтелектуа­льного потенціалу. Саме це створює об'єктивні передумови глобаль­ного управління економічними процесами.

У зв'язку з розвитком комп'ютерної техніки і сучас­них інформаційних технологій за останні десятиріччя посилилася тенденція зростання обсягів фінансово-економічної інформації, до­ступної для використання різними категоріями користувачів - акціонерами, інвесторами, кредитними і страховими організаціями тощо. Водночас зросла потреба у забезпеченні належної достовірно­сті та якості фінансово-економічної інформації, яка потрапляє на ринок і може розглядатися як специфічний товар. Своєрідним "сер­тифікатом якості" для такої інформації є висновок незалежних аудиторів, який набагато збільшує її достовірність і, відповідно, вартість. Отже, аудит бере безпосередню участь у процесі виробни­цтва та створення нової вартості.

Згадані тенденції є взаємопов'язані й у комплексі з іншими чинниками формують сучасне бачення аудиту.

Дата добавления: 2014-01-06