Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю

№ за/п	Ознаки класифікації	№ за/п	Прийоми аудиторського вибіркового контролю
1.	Метод оцінки результатів	1.1. 1.2.	Статистичні Нестатистичні
2.	Метод здійснення відбору	2.1. 2.2. 2.3.	Невпорядкований відбір Систематичний відбір Випадковий відбір
3.	Тип одиниць генеральної су­купності	3.1. 3.2.	Кількісні Монетарні
4.	Складність процедури вибірки	4.1. 4.2.	Прості Складні (комбіновані)
5.	Використання обчислювальної техніки	5.1. 5.2.	Ручні Комп'ютерні (програмні)
6.	Використання аналітичних процедур	6.1. 6.2.	Механічні Оціночні

У МСА № 530 "Аудиторська вибірка та інші процедури вибір­кової перевірки" зазначено, що даний норматив застосовується ек­вівалентно до статистичних і нестатистичних методів вибірки. Ста­тистичні прийоми — це використання математичного апарату для розрахунку формальних статистичних результатів. Ці прийоми пе­редбачають імовірнісну вибірку, яка дає змогу визначити кількісно вибірковий ризик.

Нестатистичні прийоми не передбачають отримання кількісної оцінки вибіркового ризику і ґрунтуються переважно на особистій думці аудитора.

Оскільки найточнішими є статистичні прийоми, то аудитори намагаються зробити вибірку імовірнісною або наблизитися до неї. При цьому основними методами є невпорядкований, систематичний і випадковий відбір.

Невпорядкований прийом відбору найдешевший і найпростіший (його іноді називають безсистемним). Цей прийом здійснює відбір без використання будь-якого загальноприйнятого методу забезпечення довільності відбору, що передбачає спробу забезпечити відсутність серйозної упередженості при відборі.

Основний недолік невпорядкованого відбору, коли аудитор на­магається об'єктивно досліджувати і отримувати одиниці вибірки незалежно від характеристик елементів сукупності, — це складність забезпечення реальної "безсистемності" такого підходу. Кожен ауди­тор має свої критерії оцінки досліджуваних елементів і тому деякі з них можуть опинитися у вибірковій сукупності з більшою імовір­ністю, ніж інші.

Аналіз практичного досвіду багатьох аудиторських фірм Укра­їни засвідчує, що найпоширенішими способами вибіркового дослід­ження при документальних перевірках чи інвентаризаціях товарно-матеріальних цінностей є невпорядкований відбір окремих одиниць генеральної сукупності або груповий (блочний) відбір, виконуваний без застосування математичних методів. Досить часто у зв'язку з впорядкованим відбором вибирають не окремі одиниці сукупності, а блоки (групи) одиниць.

Прийом блочної вибірки полягає у відборі з досліджуваної су­купності одного чи декількох блоків, що складаються з послідовно розташованих елементів. Прикладом такого відбору може бути пе­ревірка всіх товарно-транспортних документів за окремі місяці при аудиті товарних операцій роздрібного торговельного підприємства за рік.

Систематичний прийом відбору передбачає вирахування інтер­валу через ділення розміру генеральної сукупності на бажану кіль­кість одиниць вибірки, а також вибір випадкового числа для визна­чення початкової точки вибірки. Якщо це вибрано, відбувається методичний відбір одиниць сукупності. Позитивною рисою цього прийому є його простота. Практично реалізувати систематичний відбір можна і ручними способами, і з допомогою обчислювальної техніки.

Прийом систематичного відбору полягає у розбитті загальної сукупності на рівні інтервали. Потім випадково вибирається поряд­ковий номер одного з елементів, що входять до першого інтервалу. Вибіркова сукупність утворюється з елементів, які мають аналогічні порядкові номери в своїх інтервалах, тобто подальша вибірка відбу­вається з фіксованим кроком, що дорівнює величині інтервалу.

Випадковий відбір містить у собі групу прийомів. Вони відрі­зняються лише технікою виконання і забезпечують отримання імовірнісної вибірки. Ці прийоми найбільш дорогі й трудомісткі, оскі­льки передбачають застосування математичного апарату, обчислю­вальної техніки тощо. Можна виділити два основних способи реа­лізації випадкового відбору: з допомогою таблиць випадкових чисел і з допомогою спеціальних комп'ютерних програм.

Таблиці випадкових чисел подають списки чисел, об'єднаних у табличну форму для полегшення відбору випадкових чисел, що складаються з багатьох цифр. На практиці ці таблиці використову­ють нечасто, оскільки аудитори широко застосовують комп'ютерну

техніку. Сучасні комп'ютери обладнані вбудованими системами — генераторами випадкових чисел. Ці генератори продукують псевдовипадкові числа, які з успіхом застосовуються для реалізації при­йомів випадкового відбору.

Вивчення документів, реєстрів і форм звітності в аудиторському процесі передбачає вибірковий контроль не тільки самих докумен­тів як елементарних об'єктів перевірки, а й відбір для контролю найбільш великих і значних сум. Господарські операції, що здійс­нюють на підприємствах, можуть бути важливими або незначними для його фінансового стану і перспектив бізнесу. Це залежить від того, на яку суму здійснено ту чи іншу господарську операцію. Тому прийоми вибіркового контролю в аудиті можна поділити на кількіс­ні й монетарні.

Кількісні прийоми вибірки застосовуються в аудиті для виявлення різниці між сумами, відображеними в обліку клієнта, і сумами, отриманими внаслідок перевірки аудиторами. Виділяють такі основні прийоми кількісного вибіркового дослідження: оцінка різниці, оці­нка співвідношення та оцінка середнього. Всі ці прийоми побудова­ні на тому, що аудитор робить оцінку помилки сукупності, яка ґрунтується на кількості виявлених помилок. Результат подається у вигляді точкової помилки плюс-мінус вирахуваний інтервал згада­ного рівня довіри. Наприклад, висновок аудитора при перевірці дебіторської заборгованості на загальну суму 45 тис. грн. може бути таким: існує помилка завищення суми на 250 грн., можливий інтер­вал помилки становить від 60 до 440 грн.

Окрім кількісних прийомів вибіркового дослідження, в аудитор­ській практиці широко застосовують монетарну вибірку. Вона з'яви­лася недавно, проте аудитори почали її застосовувати дуже актив­но. Монетарна вибірка — це статистичний метод, за якого одини­цею генеральної сукупності є не господарська операція (запис у жур­налі, одиниця товарних запасів тощо), а грошова одиниця (гривня, долар, фунт стерлінгів та ін.).

За монетарної вибірки генеральна сукупність визначається як відображена в обліку монетарна (гривнева) сукупність. Наприклад, вартість 20 інвентарних одиниць основних засобів становить 120 тис. грн. Ця сума і буде розглядатися як генеральна сукупність при визначенні необхідної вибірки.

Монетарна вибірка дуже приваблива для аудиторів. Вона дає змогу збільшити ймовірність відбору великих одиниць з генераль­ної сукупності, зменшуючи витрати на проведення перевірки. Цей спосіб вибірки нескладний і забезпечує висновки у вартісній оцін­ці, що також дуже важливо.

Для генерування вибірок і визначення конкретних одиниць су­купності, які будуть досліджувати аудитори, доцільно широко застосовувати комп'ютерні програми. Методи вибіркового досліджен­ня, в тому числі й монетарні, що ґрунтуються на імовірнісному підході, можна значно спростити й удосконалити в умовах ви­користання сучасних ЕОМ. Оскільки більшість аудиторських фірм використовує мікрокомп'ютерну техніку, для них завжди існує реальна змога досягнути високої надійності вибіркових досліджень.

На практиці монетарну вибірку часто поєднують з іншими спо­собами вибірки: систематичними, випадковими, оціночними тощо. Те ж саме стосується й інших прийомів, які часто використовуються в різних комбінаціях. Тому за складністю процедури вибірки прийо­ми можна поділити на прості та складні (комбіновані).

Прості прийоми аудиторського вибіркового контролю застосо­вують у ситуаціях, коли аудитор передбачає майже повну відсут­ність помилок або одиниці сукупності однорідні й не містять суттє­вих виключень.

Складні (комбіновані) прийоми утворені на основі декількох простих, коли жоден з них окремо не може бути використаний. Складні прийоми вибіркового контролю доцільно застосовувати в умовах роботи зі спеціальним програмним забезпеченням.

За ознакою використання обчислювальної техніки виділяють ручні та комп'ютерні (програмні) прийоми аудиторського вибіркового до­слідження.

Ручні прийоми переважно неімовірнісні. Вони простіші у вико­ристанні, але менш надійні. Комп'ютерні (програмні) прийоми ау­диторського вибіркового контролю застосовуються при роботі зі складними об'єктами, коли велику роль виконує вибірковий ризик і є необхідність точного визначення можливих похибок.

Дуже часто при проведенні вибіркового дослідження аудитори застосовують аналітичні процедури для уникнення недоліків випад­кової вибірки. Прийоми, які не передбачають застосування аналітич­них методів при вибірці, називаються механічними — відбір здійс­нюється механічно, без урахування природи і характеристик оди­ниць сукупності. Для оціночних прийомів характерне введення до методики аудиторського вибіркового дослідження таких критеріїв:

- при відборі одиниць сукупності у вибірку повинні бути вве­дені операції всіх основних видів і типів;

- обов'язково перевіряти записи чи операції, здійснені кожною з відповідальних осіб;

- одиниці сукупності, що мають більшу вагу (грошову, кількіс­ну тощо), повинні перевірятися детальніше.

Використання оціночних прийомів вибірки передбачає високу кваліфікацію і досвід аудитора, його знання та навики. Роль ком­п'ютерної техніки при цьому незначна.

Застосування названих способів і прийомів вибіркового дослід­ження в аудиті є реальним засобом зменшення вартості аудиторсь­ких послуг і, відповідно, залучення додаткової клієнтури. В умовах ринкової економіки боротьба за клієнта набуває для аудиторських фірм життєво важливого значення. Тому теоретичне обґрунтування і практичне вдосконалення прийомів аудиторської вибірки дасть аудиторам змогу раціональніше планувати процес перевірки, зме­ншувати витрати, залучати нових клієнтів і забезпечувати прибу­тковість свого бізнесу.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аудит: Практ. пособие / Под. ред. А.Кузьминского. — К.: Учетинформ, 1996. - С. 17-30.

2. Білуха М.Т. Курс аудиту. — К.: Вища шк.; "Знання", 1998. — С. 94-110.

3. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Навч. посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2000. - С. 62-80, 191-219.

4. Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. — Тернопіль: Екон. думка, 1998. - С. 24-42.

5. Стандарти аудиту та етики. Видання МФБ 2001 р. - К. АПУ, 2003 - С. 282-294; 314-330.

Дата добавления: 2014-01-06