Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю

Ефективність функціонування системи внутрішнього контролю оцінюють керівник підприємства, внутрішні та незалежні аудитори.

Для керівництва підприємства основною метою оцінки системи внутрішнього контролю є розробка конструктивних пропозицій, спрямованих на удосконалення внутрішнього контролю..Керівник підприємства за допомогою аналізу й оцінки роботи менеджерів і окремих служб отримує докази про ефективність діяльності всієї системи внутрішнього контролю. Це дає йому змогу вжити певних заходів для поліпшення контрольної функції управління.

Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутріш­нього контролю полягає в підготовці аудиторських процедур.

МСА №400 «Оцінка ризиків і внутрішній контроль» визначає характер процедур внутрішнього контролю, в тому числі внутріш­нього аудиту, а також називає певні обмеження стосовно доказово­сті отриманих результатів.

Процедури внутрішнього контролю повинні вимагати:

- визначення відповідного санкціонування виконання операцій;

- перевірки виконавчої дисципліни працівників підприємства;

- періодичної перевірки, аналізу і звірки рахунків;

- контролю умов діяльності та використання комп'ютерних ін­формаційних систем;

- складання контрольних розрахунків, оборотних відомостей за рахунками;

- перевірки дотримання графіка документообороту;

- зіставлення прийнятих внутрішніх правил із зовнішніми дже­релами інформації;

- зіставлення загальної суми наявних оборотних коштів, варто­сті цінних паперів і товарно-матеріальних цінностей із тим, що за­писано в облікових реєстрах;

- порівняння й аналізу фінансових результатів діяльності під­приємства з показниками бізнес-плану.

Виконання перелічених процедур дає змогу аудитору попередньо оцінити надійність системи внутрішнього контролю. Проте внутрішній аудитор повинен пам'ятати про обмежений рівень доказовості результатів внутрішнього контролю, що визначається такими чинниками:

- вимогою керівництва є те, щоб витрати на внутрішній конт­роль не перевищували корисний ефект від його діяльності;

- орієнтація більшості процедур внутрішнього контролю на зви­чайні, а не на неординарні операції;

- можливість помилкового судження внутрішніх аудиторів через неуважність, неправильне розуміння нормативних актів;

- можливість відхилення від процедур внутрішнього контролю, зговору керівництва і персоналу підприємства;

- можливість проведення неадекватних процедур внутрішнього контролю у зв'язку з несвоєчасним реагуванням на зміни обставин діяльності підприємства.

Згідно з МСА, зовнішній аудитор теж повинен розуміти і вміти оцінити систему обліку і внутрішнього контролю. МСА №610 «Роз­гляд роботи внутрішнього аудиту» визначає критерії оцінки і параметри довіри до діяльності служби внутрішнього аудиту, характер взаємодії внутрішніх і зовнішніх аудиторів.

Критерії оцінки діяльності служби внутрішнього аудиту:

- організаційний статус (підпорядкованість тільки вищому ке­рівництву підприємства);

- функції (ступінь виконання керівництвом підприємства реко­мендацій спеціалістів служби внутрішнього аудиту);

- компетентність (ступінь обґрунтованості політики прийняття на роботу співпрацівників служби внутрішнього контролю аудиту, подальшого безперервного фахового навчання);

- професіоналізм (ступінь дотримання порядку планування, документування результатів роботи та ін.).

Довіра до діяльності служби внутрішнього аудиту забезпечу­ється такими параметрами:

- професіоналізмом внутрішніх аудиторів;

- доступністю і впевненістю доказів, отриманих внутрішніми аудиторами;

- адекватністю висновків внутрішніх аудиторів, реальністю їх­ніх звітів у відображенні фактично виконаних робіт;

- повнотою розкриття інформації за нетиповими операціями і правильністю підходу до прийняття рішень.

На оцінку системи внутрішнього контролю суттєво впливає елек­тронна обробка даних.

Під час оцінки ризику в системах, де використовується електро­нна обробка даних (ЕОД), аудитори повинні звернути увагу на методи управління, за яких передбачено обмеження доступу до бази даних, наприклад, захист бази даних від несанкціонованого втручання.

Вхід у систему може автоматично викликати дії за різними рахунками, тобто призвести до помилок у різноманітних вхідних даних через те, що заданий шлях перетворення однієї суми або файлу (файлів) міг бути здійснений при використанні комп'ютера з іншою незіставною базою даних.

Деякі операції може здійснювати система ЕОД без вхідних до­кументів, які можуть бути підставою для їх здійснення, тобто ре­зультат подібних дій не можна доказати вхідною документацією, і вони не можуть бути зареєстровані так, як реєструються дії, що ініціюються ззовні системи ЕОД.

Контроль за введенням, обробкою даних і виводом інформації на носії інформації можуть виконувати спеціальний персонал, ко­ристувачі системи, окрема група працівників контролю або він може бути запрограмований у прикладному програмному забезпеченні, яке аудитор повинен перевірити.

В деяких комп'ютерних системах аудитор може використати наявні в програмах процедури контролю, а також методи контро­льних даних, досліджуючи нестандартні та незвичайні ситуації.

Отже, загальні засоби управління системою ЕОД істотно вплива­ють на процес обробки операцій у прикладних програмах. Коли ж такі засоби управління неефективні, може підвищитися ризик вини­кнення помилки, існування і невиявлення помилок у системі ЕОД.

При оцінці системи внутрішнього контролю аудитор може вико­ристовувати різні методи і спеціальні прийоми аудиту, в тому числі найпоширеніші з них — анкетування та тестування цієї системи.

Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє анкети для оцінки системи внутрішнього контролю. Анкета повинна охоплюва­ти питання, які б дали змогу попередньо оцінити надійність усіх елементів системи внутрішнього контролю: сферу, систему обліку, процедури контролю.

Наприклад, до анкети оцінки сфери контролю доцільно ввести такі питання:

- стиль, основні принципи управління суб'єктом аудиторської перевірки;

- розподіл обов'язків і повноважень;

- кадрова політика;

- відповідність господарської діяльності підприємства вимогам чинного законодавства та ін.

До анкети оцінки системи бухгалтерського обліку доцільно вве­сти такі питання:

- дотримання основних принципів бухгалтерського обліку;

- ведення обліку відповідно до національних П(С)БО;

- дотримання, згідно з П(С)БО, облікової політики на суб'єкті аудиту;

- кваліфікація облікового персоналу;

- наявність укладених договорів з матеріально відповідальни­ми особами;

- контроль головного бухгалтера за звітністю матеріально від­повідальних осіб;

- наявність на підприємстві графіка документообороту та ін.

Зовнішній аудитор, вивчаючи й оцінюючи процедури внутріш­нього контролю, звертає особливу увагу на санкціонування прове­дення господарських операцій, розподіл обов'язків, документуван­ня і запис, проведення контрольних процедур.

Окрім анкетування аудитор може проводити тестування, що дає змогу отримати аудиторські докази про ефективність і надійність функціонування системи обліку і внутрішнього контролю і впевни­тися, наскільки ця система попереджує, виявляє і своєчасно виправ­ляє істотні помилки.

При оцінці ефективності та надійності загалом можуть викори­стовуватися такі оцінки внутрішнього контролю: висока; середня; низька. За високої оцінки діяльності системи внутрішнього контро­лю аудитор дотримується цієї системи і планує ширше використан­ня вибіркових методів контролю, що зменшує витрати і час на аудиторську перевірку.

Якщо в процесі вивчення системи внутрішнього контролю ауди­тор оцінить її надійність як «низьку», то в цьому випадку потрібно планувати додаткові аудиторські процедури для збору доказів про достовірну фінансову звітність.

Оцінка надійності системи внутрішнього контролю здійснюється на основі методів і прийомів, які аудиторські організації розробля­ють самостійно.

У процесі оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги, що:

- на надійність потрібно перевіряти засоби контролю, бухгал­терську і господарську документацію клієнта за весь звітний пері­од, а не тільки за окремі періоди часу;

- при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам, діяльність в яких мала особливості чи відмінності порівняно з дія­льністю, типовою для всього періоду загалом;

- оцінка надійності всієї системи внутрішнього контролю і окре­мих засобів контролю як «низької» не дає можливості оцінки надій­ності інших окремих засобів контролю як «середньої» чи «високої».

За підсумками процедур первинної оцінки аудитор може оці­нити надійність всієї системи внутрішнього контролю й окремих засобів контролю як «середню» чи «високу». В такому випадку аудитор повинен планувати аудиторські процедури, беручи до уваги цю оцінку, але не повинен довіряти даній системі абсолютно.

Отже, оцінка системи внутрішнього контролю є обов'язковою передумовою для розробки плану і програми аудиту. Правильна оцінка надійності й ефективності функціонування системи внутріш­нього контролю дає змогу реальніше оцінити аудиторський ризик.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Внутренний аудит: организация й методика. Науч.-практ. пособие / А.А. Сухарева, И.Н. Дмитренок. — Донецк: Дон.ГУЗТ, 2000. — С. 23-26.

2. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Навч. посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2000. - С. 233-271.

3. Стандарти аудиту та етики. Видання МФБ 2001 р. — К.: АПУ, 2003. — С. 257-271; 370-375.

4. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці. Монографія. — Дніпропетровськ: Наука і світ, 2000. — С. 14-50.

Дата добавления: 2014-01-06