КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Закордонний досвід управління персоналом
У практиці управління персоналом в останні роки чітко просліджується переплітання різних його моделей: американської, японської і західноєвропейської. В цьому проявляється процес інтернаціоналізації сучасного менеджменту. В сучасній теорії і практиці управління персоналом на фірмах індустріально розвинутих країн домінують два діаметрально протилежних підходи — американський і японський. Американський — передбачає початкове визначення професійно-кваліфікаційної моделі «посади» і «підтягування» до найбільш відповідних працівників за схемою «посада — працівник». Особливостями системи управління в американських фірмах є наступне: персонал розглядається як основне джерело підвищення ефективності виробництва; йому надається певна автономія; підбір здійснюється за такими критеріями, як освіта, практичний досвід роботи, психологічна сумісність, уміння працювати в колективі; орієнтація на вузьку спеціалізацію менеджерів, інженерів, вчених. Американські менеджери традиційно орієнтовані на індивідуальні цінності і результати. Вся управлінська діяльність в американських компаніях ґрунтується на механізмі індивідуальної відповідальності, оцінці індивідуальних результатів, розробки кількісних виражень цілей, які мають короткотерміновий характер. Управлінські рішення, як правило, приймають конкретні особи і несуть відповідальність за їх реалізацію. Характерними умовами праці є: - зменшення обсягів роботи в центральних службах і скорочення адміністративного апарату; - більш широкий перелік професій і посадових інструкцій; - перехід на гнучкі форми оплати праці; - об'єднання інженерів, вчених і виробничників у наскрізні колективи — проектно-цільові групи. Японська модель передбачає початкове вивчення сильних і слабких сторін особистості працівника і підбір для нього відповідного робочого місця (система «працівник — посада»). Японській моделі характерна орієнтація на: - довгу перспективу роботи на одному підприємстві; - якість освіти й особистий потенціал робітника; - оплата праці визначається комплексно, з врахуванням віку, стажу роботи, освіти та здібностей до виконання поставленого завдання; - участь працівників у профспілках, що створюються в межах організації, а не галузі. В Японії не існує традиції розподілу працівників на три категорії (висококваліфікованих, низькокваліфікованих і некваліфікованих). Всі робітники в час прийняття їх на роботу є некваліфікованими. Вони обов'язково будуть підвищувати свою кваліфікацію. До того ж, тут немає чіткої межі між інженерно-технічним персоналом і робітниками. В Європі і США чітко визначені службові обов'язки інженера, техніка і робітника. Обидві моделі — американська і японська мають як «плюси», так і «мінуси». Тому у світовій практиці намітилась тенденція застосування змішаної системи управління людськими ресурсами. Література: 1. Конституція України: Офіц. видання. – К.: “ІВА”, 1996.- с. 26 – 29. 2. Кодекс законів про працю України: Офіц. видання.- К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2005. – с. 7 – 12. 3. Крушельницька О.В.., Мельничук О.П.. Управління персоналом. Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене. К.: “Кондор”, 2005. - с. 8 – 41. 4. Щекин Г. В. Основі кадрового менеджмента. Учебник. – 5-е изд.. стереотип. – К.: МАУП, 2004. – с. 4 – 32. 5. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навч. - практ. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2006. – с. 22 – 36. 6. Менеджмент персоналу: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т / В. М. Данюк (заг.ред.), В. М. Петюх (заг.ред.). — К.: КНЕУ, 2004. — с. 6 – 22. 7. Управление персоналом в организации: Учебник / Под ред. А.Я. Кибанова. – 2 –е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, 2002. – с. 43 - 88. 8. Недашківський М. М., Євтушенко Г. І., Гацька Л. П. Менеджмент персоналу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни / Державна податкова адміністрація України. Академія держ. податкової служби України — Ірпінь, 2002. — с. 10 - 34. 9. Храмов В.О., Бовтарук А.П. Основи управлння персоналом: Навч.-метод. посіб..- К.: МАУП, 2001. - с. 4 –18. 10. Шегда А.В. Економіка підприемства. Підручник.-К.: Знання, 2005. - с. 175 - 179 11. Кузьмін О.Є. Мельничук О.Т. Основи менеджменту Підручник.-К.: Академвидавництво, 2005. – с. 9 – 19. 12. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 18-36
Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 751; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |