Підвищення кваліфікації персоналу

Підвищення кваліфікації – це навчання, направлене на підтримку і вдосконалення знань, умінь та навичок персоналу. Для цього організовуються виробничі курси, курси цільового характеру, школи передового досвіду і методів праці.

Потреба організації в підвищенні кваліфікації її співробітників обумов­лена: змінами зовнішнього і внутрішнього середовища, удосконаленням процесу управління, освоєнням нових видів і сфер діяльності. Підвищення кваліфікації персоналу повинно бути комплексним за обсягом, дифе­ренційованим по окремих категоріях працівників, неперервним, зорієн­тованим на перспективні професії.

Завдання підвищення кваліфікації:

- забезпечення ефективності виконання нових функцій;

- підвищення розряду і адаптація працівників до нової техніки та технології;

- придатність до інновацій і підвищення гнучкості управління;

- просування в горизонтальному напрямку (освоєння нових функцій);

- освоєння нових професій.

Планування підвищення кваліфікації ґрунтується на даних аналізу по­треб у навчанні, етапами якого є:

- визначення основних вимог до виконавців (на даний момент і на пер­спективу);

- аналіз існуючих навиків, знань та вмінь;

- моделювання профілю наявної кваліфікації, виявлення розбіжностей і потреб у навчанні та пріоритетів їх задоволення.

Підвищення кваліфікації робітників здійснюється на виробничо-тех­нічних курсах та курсах цільового призначення; керівників і спеціалістів — в інститутах і на факультетах підвищення кваліфікації при ВУЗах, на анало­гічних підприємствах і за кордоном.

Принципи підвищення кваліфікації робітників, спеціалістів та службовців:

- усесторонній розвиток особистості;

- підготовка на основі навчальних модулів;

- залучення висококваліфікованих вчених, педагогів і керівників організації для проведення навчання;

- використання комп’ютерної техніки і сучасних технічних засобів;

- індивідуально – груповий метод;

- використання методів активного навчання;

- комплексна оцінка слухачів.

Основою підвищення кваліфікації є гнучка програма навчання, що ґрунтується на базі навчальних модулів. Навчальний модуль — закінчений елемент певної дисципліни з чіткою структурою плану, цілей і завдань ро­боти, вихідних методів, методики викладання, переліку технічних засобів, списку літератури і способів контролю одержаних знань. Загалом навчан­ня складається з чотирьох видів навчальних модулів: проблемні лекції — до 25 %, методи активного навчання — 50 %, практичні заняття — до 15 % і оздоровчий комплекс — до 10 %.

Дата добавления: 2014-01-06