Тема 12. Організація раціонального використання пально-мастильних матеріалів

12.1. Шляхи раціонального і економного використання нафтопродуктів.

12.2. Нормування витрат нафтопродуктів.

12. 3. Облік і звітність.

12. 4. Матеріальне стимулювання за економію нафтопродуктів.

Мета заняття.

Ознайомитись з методами раціонального і економного використання нафтопродуктів, навчитись вести облік витрачених пально-мастильних матеріалів.

12.1 Шляхи раціонального і економного використання нафтопродуктів.

На сучасному етапі екологічний і економічний аспекти проблеми ресурсозбереження визнані на однаковому рівні. На цей час основними напрямками рішення проблеми ефективного і раціонального використання паливно-мастильних матеріалів є такі:

- підвищення виходу світлих нафтопродуктів від обсягу нафти, яка переробляється;

- оптимізація якості експлуатованих палив;

- зниження питомої витрати палива при експлуатації техніки;

- ефективне і раціональне використання паливно-мастильних матеріалів;

- запровадження альтернативних паливно-мастильних матеріалів;

- запровадження втрат нафти і продуктів її переробки від випару;

- регенерація і утилізація відпрацьованих масел;

- підвищення якості шляхом використання присадок.

Підвищення виходу світлих нафтопродуктів від обсягу нафти

Підвищення виходу світлих нафтопродуктів із нафти можливе за рахунок збільшення їх виходу від потенціалу на атмосферно-вакуумній установці і поглиблення переробки, яка дозволяє знизити питомі витрати нафтової сировини.

Значне збільшення глибини переробки нафти може бути досягнуте за рахунок створення нових потужностей каталітичного крекінгу і гидрокрекінгу вакуумного газойлю, уповільненого коксування, термічного і термоконтактного крекінгу, висбкрекінгу гудрону, інтенсифікації перегонки та інших процесів. Збільшення ресурсів, наприклад, дизельного палива за рахунок вакуумної перегонки мазуту, може складати близько 25%.

Існує комплексна програма реконструкції нафтопереробного комплексу до 2012 р. спрямована на технічне переоснащення НПЗ України для збільшення глибини переробки нафти до 75-80%.

Оптимізація якості вироблених палив.

Найважливішим резервом забезпечення зростаючої потреби народного господарства в джерелах енергії для двигунів транспортних засобів є оптимізація якості палив.

Значне збільшення виходу дизельного палива від обсягу нафти, яка переробляється, може бути забезпечено оптимізацією фракційного складу, тобто деяким його переобтяженням, що дозволить збільшити ресурси на 6...8%. Таке паливо „обтяженого фракційного складу” (марок УФС) за усіма основними показниками якості не поступається вимогам специфікацій промислово розвинених країн.

Крім того, кліматичні умови в Україні такі, що необхідність використання двох марок дизельних палив (літніх і зимових) можна виключити. Автомобілі прекрасно можуть працювати на єдиній марці, як дизельного палива, так і автомобільного бензину з оптимізованими показниками якості. Проте, ці прогнози вимагають ретельного техніко-економічного аналізу і додаткових досліджень.

Зниження питомої витрати палива

Шляхи зниження питомої витрати палива при виконанні одиниці (або певної норми) роботи автотранспорту визначені дією чотирьох факторів: конструктивних, технологічних, експлуатаційних і організаційних.

Конструктивні фактори містять у собі заходи щодо удосконалення конструкцій автомобільних агрегатів: зниження маси; удосконалення ходових систем; створення трансмісій з переключенням передач на ходу й автоматизацією швидкісного та енергетичного режимів; удосконалення робочих процесів двигунів;

В комплекс технологічних факторів входить удосконалення виробничих процесів і технологій автотранспортних перевезень, вибір оптимальних режимів роботи.

До експлуатаційних факторів відносяться заходи щодо поліпшення якості технічного обслуговування і ремонту, забезпечення заданих регулювань, авотехніки. В даний час найбільш актуальними стають підвищення якості технічного обслуговування, широке впровадження засобів діагностики, ретельне виконання технологічних та інших регулювань, особливо систем живлення, охолодження і механізму газорозподілу двигунів.

До організаційних факторів відносять вибір форм використання техніки, організація роботи й обслуговування, облік і нормування споживання палива, види заохочення за його економію та ін. Зниження витрат палива за рахунок кращого використання техніки і палива, може бути досягнуто широким впровадженням оренди, підряду, а також створенням чіткої системи обліку витрати паливно-енергетичних ресурсів і заохочення заїх економію та інші заходи.

Зниження втрат паливно-мастильних матеріалів

При проведенні різноманітних технологічних операцій (прийом, транспортування, зберігання, відпустка і т.п.) фахівці на практиці стикаються з економічними проблемами, пов'язаними з втратами нафти і продуктів її переробки. Структура втрат включає, внаслідок неповного зливу транспортних ємностей: підтікання, витікання через несправність і недосконалість устаткування, аварії трубопроводів, резервуарів і транспортних ємностей, втрати від випаровування.

В Україні випаровується і викидається в атмосферу близько 10 000 т нафтопродуктів, з них - 5 тис. т автомобільного бензину і близько 3 тис. т дизельних і реактивних палив на рік.

Походження цього виду витрат є наслідком недосконалості і несправності технологічного устаткування для зберігання та експлуатації нафтопродуктів, а також застосування застарілої нормативної бази щодо природної втрати при різноманітних технологічних і складських операціях.

Проведення спеціальних організаційних і технічних заходів щодо боротьби з витратами від випаровування повинні сприяти їх скороченню. До таких заходів слід віднести:

1) зменшення обсягу газового простору резервуарів:

- більш повне заповнення резервуарів - при заповненні на 90% втрати у південній кліматичній зоні складають 0,4%, а при 20% - 13,9%;

- використання резервуарів із плаваючим дахом;

- металевих і полімерних матеріалів понтонів;

- покриття поверхні бензину спеціальними емульсіями або мікрокульками;

2) зберігання нафтопродуктів із високою пружністю парів під надлишковим тиском; надлишковий тиск до 200 мм.рт.ст., вакуум 25 мм.вод.ст.;

3) уловлювання парів нафтопродуктів, що виходять із резервуарів при великих і малих диханнях (застосування газового обв'язування і газозбірників);

4) скорочення коливань температури газового простору резервуарів:

- фарбування резервуарів у світлі тони; розмір втрат від "малих" подихів, у залежності від фарбування резервуара і даху, відносно білого: алюмінієва – у 1,7, чорна – у 2 рази;

- створення захисних екранів, посадка високорослих листяних дерев;

- підземне зберігання нафтопродуктів;

5) раціональний вибір і правильна експлуатація резервуарного парку.

12.2 Нормування витрат нафтопродуктів.

На автомобільному транспорті діють «Норми витрат пального і мастильних матеріалів», затверджені наказом міністра транспорту України від 10.02.98 №43.

Періодично до них вносяться зміни.

Загальні положення «Норм…»

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ

(далі – підприємств) у паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального розроблення питомих норм витрат палива.

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до

витрат палива згідно із встановленими нормативами.

1. Види норм витрат палива і мастильних матеріалів

1.1. Для автомобілів встановлюються такі види норм витрат палива:

• базова лінійна норма на пробіг автомобіля – на 100 км;

• норма на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати

палива при русі автомобіля з вантажем) – на 100 тонно-кілометрів (т-км);

• норма на одну тонну спорядженої маси (враховує додаткові витрати

палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа);

• норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат палива, пов'язане

з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження) – на

одну їздку;

• норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи – на 100 км;

• норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях

– на годину або на виконану операцію;

• норма на роботу незалежного обігрівача – на одну годину роботи незалежного обігрівача.

1.2. Базова лінійна норма Hs встановлюється:

♦ для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) – у спорядженому стані;

♦ для легкових автомобілів і автобусів (повна маса яких не перевищує 3,5т) та самоскидів – з половиною навантаження;

♦ для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) – з повним навантаженням (повною масою);

♦ для вантажопасажирських автомобілів – у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

Базові лінійні норми по типах автомобілів наведені в таблицях додатків А і Б в розрізі моделей (модифікацій) автомобілів в алфавітному порядку (за українським та латинським алфавітом).

Базові лінійні норми витрат палива встановлені у таких одиницях вимірювання:

• для бензинових, дизельних автомобілів та автомобілів, що працюють на

зрідженому (скрапленому) нафтовому газі, – у літрах на 100 км пробігу (л/100км);

• для автомобілів, що працюють на стисненому природному газі, – у нормальних кубічних метрах на 100 км (м.куб./100 км);

• для газодизельних автомобілів норми витрат стисненого природного газу

наведені в таблицях в м.куб./100 км, а дизельного палива – поруч в л/100 км.

Норми витрат дизельного палива відмічені індексом «д», поставленим після цифрового значення норм, зрідженого нафтового газу – індексом «знг», стисненого природного газу – «спг». Для газобалонних автомобілів (ГБА) в дужках зазначена норма при роботі на бензині, для газодизельних (ГДА) – на дизельному паливі.

1.3. Норма на виконання транспортної роботи Hw:

застосовується для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах (може застосовуватись для легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що обліковується в тонно-кілометрах).

Гранично допустимі (максимальні) норми на виконання транспортної роботи Hw в залежності від виду палива становлять:

♦ бензин – 2,0 л/100 т-км;

♦ дизельне паливо – 1,3 л/100 т-км;

♦ зріджений нафтовий газ – 2,5 л/100 т-км;

♦ стиснений природний газ – 2,0 м куб./100т-км;

♦ при газодизельному живленні двигуна – природного газу 1,2 м.куб./100т-км і дизельного палива 0,25 л/100 т-км.

1.4. Норма на одну тонну спорядженої маси Hg:

(автопоїзда, автомобіля, причепа або напівпричепа) застосовується при розрахунках лінійної норми витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля відносно спорядженої маси базового автомобіля, при розрахунках лінійної норми автопоїздів тощо. Норми на одну тонну спорядженої маси Hg (л/100 т-км) в залежності від виду палива дорівнюють відповідним нормам на виконання транспортної роботи згідно з п.1.3.

1.5. Норма на їздку з вантажем Hz:

застосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів зі самоскидальними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження на кожну їздку з вантажем. Hz установлено у такому розмірі:

• 0,25 л рідкого палива (0,25 м куб. природного газу) на кожну одиницю

самоскидного рухомого складу;

• 0,2 м куб. природного газу і 0,1 л дизельного палива при газодизельному

живленні двигуна.

1.6. Норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях Ноб: застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, які

виконують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани, компресорні, буриль-

ні установки тощо). Норми на роботу спеціального обладнання в літрах на годину роботи обладнання або в літрах на одну технологічну операцію наведені таблиці Б.1 додатка Б.

1.7. Норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи Hsc:

Застосовується для спеціальних та спеціалізованих автомобілів, які виконують спеціальні роботи під час руху (снігоочисники, поливомиєчні тощо). Норми на пробіг при виконанні спеціальної роботи по моделях спецавтомобілів наведені разом з лінійними нормами на пробіг без виконання спеціальної роботи в таблиці Б.2 додатка Б.

1.8. Норма на роботу незалежного обігрівача Нон:

застосовується для автомобілів, обладнаних незалежними обігрівачами.

1.9. Нормативна витрата палива Qн:

це обсяг палива, виражений у одиницях обсягу (л, м куб.), який має витрачатися автомобілем при здійсненні певного пробігу, виконанні певної транспортної або спеціальної роботи з урахуванням певних умов експлуатації. Нормативні витрати палива для кожного конкретного автомобіля розраховуються за наведеними в розділі 3 формулами в залежності від типу автомобіля (легковий, автобус, вантажний бортовий, спеціальний тощо) із застосуванням зазначених вище норм витрат палива і коефіцієнтів їх коригування, наведених в розділі 2.

1.10. Нормативи витрат мастильних матеріалів, наведені в додатку В, установлені на 100 літрів (100 м куб. СПГ) нормативних витрат палива Qн, розрахованих для даного автомобіля:

♦ нормативи витрат олив – в л/100 л (л/100 м куб. СПГ) Qн;

♦ нормативи витрат мастил – в кг/100 літрів (кг/100 м куб. СПГ) Qн.

Нормативи витрат олив і мастил зменшуються на 50% для всіх автомобілів,

які знаходяться в експлуатації до трьох років (крім автомобілів, відмічених у

додатку В знаком (*)). Нормативи збільшуються до 20% для автомобілів, які знаходяться в експлуатації більше восьми років.

Витрати мастильних матеріалів при капітальному ремонті агрегатів уста-

новлюються в кількості, рівній одній заправочній місткості системи змащування даного агрегату.

2 Тимчасові норми витрат палива і мастильних матеріалів

2.1 Тимчасові норми витрат палива.

Для моделей і модифікацій автомобілів, що не мають істотних конс-

труктивних відмінностей, але відрізняються від базової моделі спорядженою

масою (встановлення фургонів, кунгів, додаткового обладнання, бронювання

тощо) і не є серійними, тимчасова лінійна норма витрати палива визначається

за формулою:

H's = Hs + (dGсп) × Hg (1)

де: H's – тимчасова лінійна норма, л/100 км (м куб./100 км); Hs –

лінійна норма для базового автомобіля, л/100 км (м куб./100 км); (dGсп) – різниця споряджених мас, т; Hg – норма на одну тонну спорядженої маси (згідно зп.1.4), л/100 т-км (м куб./100 т-км).

2.2. Тимчасові нормативи витрат мастильних матеріалів

Для автомобілів і їх модифікацій, для яких нормативи витрат мастильних

матеріалів не увійшли до цього нормативного документа, встановлюються тим-

часові нормативи витрат мастильних матеріалів у таких розмірах:

♦ для дизельних та газодизельних вантажних автомобілів автобусів з по-

вною масою понад 3,5 т:

моторна олива – до 2,8 л/100 л (д/100 м куб. СПГ) Qн;

трансмісійна олива – до 0,4 л/100 л (л/100 м куб. СПГ) Qн;

спеціальні оливи – до 0,1 л/100 л (л/100 м куб. СПГ) Qн;

пластичні (консистентні) мастила - до 0,3 кг/100 л (кг/100 м.куб. СПГ) Qн;

♦ для решти автомобілів і автобусів:

моторна олива – до 1,8 л/100 л (л/100 м куб. СПГ) Qн;

трансмісійна олива – до 0,15 л/100 л (л/100 м куб. СПГ) Qн;

спеціальні оливи – до 0,05 л/100 л (л/100 м куб. СПГ) Qн;

пластичні (консистентні) мастила – до 0,1 кг/100 л (кг/100 м куб. СПГ) Qн.

Примітка. Тимчасові норми витрат палива і мастильних матеріалів, визна-

чені згідно з пп.2.1-2.3, вводяться в дію наказом керівника підприємства, є

чинними тільки для автомобілів цього підприємства та втрачають чинність при введенні в дію в Україні постійних норм витрат палива та мастильних матеріалів на відповідні моделі (модифікації) автомобілів, спецавтомобілів або спеціального обладнання.

3 Коефіцієнти коригування норм витрат палива

Урахування дорожніх, кліматичних і інших експлуатаційних факторів

проводиться за допомогою ряду поправочних коефіцієнтів, наведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми.

Максимальні значення коефіцієнтів коригування норм витрат палива відповідають гранично допустимим нормативам для найскладніших умов експлуатації рухомого складу.Право встановлення конкретних величин коефіцієнтів у регламентованих межах та термін їх дії надається керівникам підприємств та затверджується наказом (розпорядженням) по підприємству.

2.3.1 Норми витрат палива підвищуються у таких випадках:

3.1.1. Робота в зимових умовах – у залежності від фактичної температури

повітря:

від 0 град.C до –10 град.C – до 5%;

від −10 град.C до –20 град.C – від 5% до 10%;

від – 20 град.C і нижче – від 10% до 15%.

Примітка 1. Надбавка запроваджується після встановлення протягом не

менш як трьох днів на восьму годину ранку температури в межах певного діапазону (за зведенням територіального підрозділу державної служби гідрометеорології або за результатами власних вимірювань, належним чином задокументованих) з першого дня встановлення температури або за рішенням керівництва підприємства може переглядатися кожен день.

3.1.2. Робота в гірській місцевості при висоті над рівнем моря:

• від 500 до 1500 метрів – до 5%;

• від 1501 до 2000 метрів – до 10%.

3.1.3. Робота на дорогах зі складним планом (наявність в середньому на 1

км шляху більше п'яти заокруглень радіусом менше 40 м, тобто на 100 км шляху не менше 501 повороту) – до 10%. Цей коефіцієнт не застосовується під час роботи в умовах міста.

3.1.4. Робота в умовах міста:

♦ з населенням до 0,5 млн.чол. – 5%;

♦- з населенням від 0,5 до 1,0 млн.чол. – до 10%;

♦ з населенням більше 1,0 млн.чол. – до 15%.

3.1.5. Робота, яка потребує частих зупинок (в середньому більше ніж одна

зупинка на один кілометр пробігу), у тому числі технологічних зупинок, пов'язаних із завантаженням і розвантаженням, посадкою і висадкою пасажирів.

3.1.6. Під час виконання робіт, що портебують понижених швидкостей (до

20 км/год) у задовільних дорожніх умовах (перевезення крупногабаритних, вибухонебезпечних, скляних, крихких і т.п. вантажів,

3.1.7. Робота у важких шляхових умовах (в кар'єрах, їзда по полях, на лісо-

вих чи степових ділянках, по пересіченій місцевості тощо) – до 20%.

3.1.8. Робота в надважких шляхових умовах у період сезонного бездоріжжя,

снігових чи піщаних заметів, паводках та ін. Стихійних лихах – до 35%.

Примітка. Коригуючі коефіцієнти 3.1.6, 3.1.7, 3.1.8 застосовувати одноча-

сно заборонено.

3.2. Норми витрат палива зменшуються у таких випадках:

3.2.1. Робота за межами приміської зони на дорогах із цементобетону, ас-

фальтобетону, бруківки, мозаїки – до –15%.

3.2.2. Робота за межами приміської зони на дорогах із бітумомінеральної

суміші, дьогтебетону, щебеню (гравію) – до –5%.

3.2.3. Експлуатація міських автобусів (помічених в таблицях А.3, А.4 зна-

ком (*)) в режимі «на замовлення» або з іншою метою, але не на постійних маршрутах – до –10%.

Примітка. Якщо автомобіль експлуатується у приміській зоні, поправочні

коефіцієнти 3.1.4, 3.2.1, 3.2.2 не застосовуються.

3.3. Сумарний коефіцієнт коригування.

У випадку застосування одночасно кількох коригуючи коефіцієнтів розра-

ховується сумарний коефіцієнт коригування, який дорівнює сумі цих надбавок (зменшуючі коригуючі коефіцієнти є від'ємними):

Кs = К1 + К2 +...+ Кn (2)

3.4. Додаткове споживання палива.

Крім нормативних витрат палива дозволяється додаткове його споживання

у таких обсягах:

• на внутрішньогаражні роз'їзди і технічні потреби (технічні огляди, регу-

лювальні роботи, приробіток деталей двигунів і автомобілів після ремонту тощо) – не більше 1% від загальної кількості палива, спожитого підприємством;

• не більше 10 л рідкого палива на місяць на один газобалонний (газодизе-

льний) автомобіль для його запуску в холодну пору року (температура навко-

лишнього середовища нижча 0 град.C). При експлуатації газобалонних (газодизельних) автомобілів на рідкому паливі зазначена надбавка не застосовується;

• при тривалих простоях автомобілів під завантаженням і розвантаженням

в пунктах, де за умовами пожежної безпеки заборонено виключати двигун (нафтобази, спеціальні склади тощо),

4. Розрахунок нормативних витрат палива для різних типів рухомого складу автомобільного транспорту

4.1. Для легкових автомобілів і автобусів нормативні витрати палива

розраховуються за формулою:

Qн = 0,01 × Hs × S × (1 + 0,01 × КЕ) (3)

де: Qн – нормативна витрата палива, літри (м куб.); Hs – базова лінійна норма

витрати палива, л/100 км (м куб./100 км); S – пробіг автомобіля, км; КЕ – су-

марний коригуючий коефіцієнт, %.

4.2. У випадку використання на легкових автомобілях чи автобусах у зимо-

вий період незалежних обігрівачів витрата палива на роботу обігрівача враховується у загальних нормативних витратах палива таким чином:

Qн = 0,01 × Hs × S × (1 + 0,01 × КЕ) + Нон × Тон, (4)

де: Нон – норма витрати палива на роботу незалежного обігрівача (Додаток Г), л/год.; Тон– тривалість роботи обігрівача (розраховується згідно з п.1.8 в залежності від тривалості роботи автомобіля на лінії та температури навколишнього сеоредовища), год

4.3. При експлуатації легкових автомобілів і автобусів з причепами, які виконують транспортну роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються для них, як і для вантажних автомобілів, що працюють з причепами (п.4.4).

Якщо транспортна робота для зазначених автомобілів не обліковується, до них згідно з п.3.1.11 застосовується коефіцієнт підвищення лінійної норми витрати палива для автомобіля з причепом, розрахованої з урахуванням спорядженої маси причепа).

4.4 Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

Q_н = 0,01 · (Н_san · S + H_w · W) · (1 + 0,01 · K_å), (5)

де: Н_san - лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда:

Н_san = H_s + H_g · G_np, л/100 км (м³/100 км),

де H_s - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км (м³/100 км),

H_g - норма витрати палива на одну тонну спорядженої маси причепа або напівпричепа згідно з п. 1.4, л/100 т·км (м³/100 т·км),

G_np - споряджена маса причепа або напівпричепа, т,

H_w - норма на транспортну роботу згідно з п. 1.3, л/100 т·км (м³/100 т·км),

W - обсяг транспортної роботи, т·км (W = G_ван · S_ван, де G_ван - маса вантажу, S_ван - пробіг з вантажем).

Примітка. При буксируванні автомобілів, при їх перегоні в спареному стані нормативні витрати палива обраховуються як і для автопоїздів.

4.5 Для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива визначаються за формулою:

Q_н = 0,01 · H_sanc · S · (1 + 0,01 · K_å) + H_z · Z, (6)

де: H_sanc - лінійна норма витрати палива самоскидального автопоїзда, л/100 км (м³/100 км),

H_sanc = H_s + H_w · (G_np + 0,5 · g),

де H_s - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км (м³/100 км),

H_w - норма витрати палива на транспортну роботу і споряджену масу причепа або напівпричепа згідно з п. 1.3, л/100 т·км (м³/100 т·км),

G_np - споряджена маса причепа або напівпричепа, т,

g - вантажність причепа, т;

H_z - норма витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида згідно з п. 1.5, л (м³);

Z - кількість їздок з вантажем.

У випадках роботи автомобілів-самоскидів з коефіцієнтом використання вантажності вищим 0,5 допускається нормування витрат палива за пунктом 4.4. У цьому випадку за базову лінійну норму приймається базова лінійна норма для відповідного базового бортового автомобіля, скоригована за різницею споряджених мас цих автомобілів.

4.6. Розрахунок нормативних витрат палива для спеціальних і спеціалізо-

ваних автомобілів.

Спеціальні автомобілі – це автомобілі, які за своєю конструкцією та облад-

нанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій.

Спеціалізовані автомобілі – це автомобілі, які за своєю конструкцією та

обладнанням призначені для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій.

Спеціальні і спеціалізовані автомобілі (далі – спецавтомобілі) з установле-

ним на них обладнанням підрозділяються на дві групи:

♦ автомобілі, які виконують спеціальні роботи під час стоянки (автокрани,

компресори, бурильні установки тощо);

♦ автомобілі, які виконують спеціальні роботи під час руху (снігоочисни-

ки, поливомиєчні тощо).

4.6.1 Нормативні витрати палива для спецавтомобілів, які виконують спеціальні роботи під час стоянки, визначаються таким чином:

Q_н = 0,01 · Н_s · S · (1 + 0,01 · K_å) + Н_об · Т_об · (1 + 0,01 · K_åс), (7)

де: Н_s - базова лінійна норма витрати палива на пробіг спеціального автомобіля, л/100 км (м³/100 км);

Н_об - норма витрати палива на роботу спеціального обладнання, л/год. або літри на виконану операцію (заповнення цистерни, тощо);

Т_об - час роботи обладнання, годин або кількість виконаних операцій;

K_å - сумарний коригуючий коефіцієнт до лінійної норми, %;

K_åс - сумарний коригуючий коефіцієнт до норми на роботу спеціального обладнання, %.

У випадках, коли спеціальний автомобіль виконує транспортну роботу, яка обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

Q_н = 0,01 · (H_s · S + H_w · W) · (1 + 0,01 · K_å) + Н_об · Т_об · (1 + 0,01 · K_åс), (8)

У випадках, коли спеціальний автомобіль виконує транспортну роботу, яка не обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою 7 з врахуванням у складі K_å коригуючого коефіцієнта за п. 3.1.11.

4.6.2 Нормативні витрати палива для спеціальних автомобілів, які виконують роботу під час руху, визначаються таким чином:

Q_н = 0,01 · (H_s · S + H_sc · S_c) · (1 + 0,01 · K_å) + H_n · N,(9)

де: H_s - базова лінійна норма витрати палива на пробіг спецавтомобіля (без виконання спеціальної роботи), л/100 км;

S - пробіг спецавтомобіля без виконання спеціальної роботи, км;

H_sc - норма витрати палива на пробіг при виконанні спеціальної роботи, л/100 км (м³/100 км);

S_c - пробіг автомобіля при виконанні спеціальної роботи, км;

H_n - норма витрати палива на розкидання одного кузова піску або суміші згідно таблиці Б.2, л;

N - кількість кузовів розкиданого піску або суміші за зміну.

Контрольні запитання:

1. Які шляхи раціонального і економного використання нафтопродуктів?

2. Для чого призначені норми витрат палива і мастильних матеріалів на

автомобільному транспорті?

3. Які є види норм витрат палива?

4. Для яких автомобілів встановлюється базова лінійна норма Hs?

5. Для чого застосовується норма на виконання транспортної роботи Hw?

6. Для чого застосовується норма на одну тонну спорядженої маси Hg?

7. Для чого застосовується норма на їздку з вантажем Hz?

8. Для чого застосовується норма на роботу спеціального обладнання,

встановленого на автомобілях Ноб?

9. Для чого застосовується норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи Hsc?

10. Як нормується витрата мастильних матеріалів?

11. Для чого встановлюютться тимчасові норми витрат палива і мастильних

матеріалів?

12. В яких випадках застосовуються коефіцієнти коригування норм витрат палива?

13. Що таке нормативна витрата палива Qн?

14. Як розраховуються нормативні витрати палива для легкових автомобілів і

автобусів?

Розділ 2. Гумові, лакофарбові та інші неметалеві матеріали.

Дата добавления: 2014-01-06