Вимоги до олив

Оливи

Оливи використовуються для зменшення спрацювання в вузлах машин.

В основному, оливи складаються з базової оливи і присадок різного функціонального призначення (антифрикційні, протизадирні, антипінні, загущуючі, антиокислювальні, протикорозійні).

За призначенням оливи поділяються на:

— моторні — використовуються для змащування двигунів внутрішнього згоряння;

— газотурбінні — використовуються для змащування деталей газотурбінних установок;

— трансмісійні — використовуються для змащування циліндричних, конічних, гіпоїдних передач трансмісії автотранспортних засобів, редукторів;

— індустріальні — використовуються для змащування механізмів і машин промислового призначення (верстати, направляючі ковзання, прокатні стани тощо);

— компресорні — використовуються для змащування компресорів;

— холодильні — використовуються для змащування деталей холодильних установок;

— приладні — використовуються для змащування приладів.

Функції олив:

— зменшувати тертя і попереджувати задири пар тертя;

— відводити тепло від пар тертя;

— захищати від корозії;

— виносити абразивні частини від спрацювання.

Оливи повинні мати:

1) оптимальну густину для полегшення запуску машин і механізмів при низьких температурах і малій втраті потужності;

2) хороші мастильні властивості на всіх режимах роботи об’єкта;

3) достатню антиокислюючу дію;

4) понижену схильність до утворення відкладень, хороші миючі властивості;

5) високі антикорозійні властивості;

6) мале піноутворення і емульгування, малу токсичність, стабільність, легко перекачуватися.

4.7 Моторні оливи

Маркування і область використання моторних олив наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 — Моторні оливи

Група	Область використання
А	Нефорсовані карбюраторні (А1) і дизельні (А2) двигуни
Б	Малофорсовані карбюраторні (Б1) і дизельні (Б2) двигуни
В	Середньофорсовані карбюраторні (В1) і дизельні (В2) двигуни
Г	Високофорсовані карбюраторні (Г1) і дизельні (Г2) двигуни
Д	Високофорсовані дизелі з турбонаддувом, які працюють в важких умовах

Наприклад М8Б₁ — олива моторна, для карбюраторних малофорсованих двигунів з в’язкістю 8 сантистоксів при 100°С.

М10Г₂ — моторна олива для високофорсованих дизельних двигунів з в’язкістю 10 сантистоксів при 100°С.

М8Г₂К і М10Г₂К — спеціальна олива для двигунів автомобілів КАМАЗ.

В країнах Європи і США діє класифікація олив по SAE i API.

Відповідність класів густини по класифікації SAE подано в таблиці 4.4.

Розрахунок надійності з’єднань з натягом
за умовою міцності з’єднання

Умовою безвідмовної роботи з’єднання за умовою критерію міцності з’єднання є

, (5.1)

де — середнє значення граничного по міцності щеплення моменту, нм,

— середнє значення моменту, який необхідно передати з’єднанням, в нм.

, нм (5.2)

де — діаметр вала, мм;

— довжина з’єднання, мм;

— тиск на посадкових поверхнях, МПа;

— коефіцієнт тертя;

— коефіцієнт, який враховує можливість зменшення сил зчеплення з часом від місцевого обжаття і часткового зняття сил тертя.

Рисунок 5.1 – З’єднання з натягом

Для з’єднання суцільного валу з маточиною з зовнішнім діаметром , мм, з матеріалів з однаковим модулем пружності , МПа і однаковим коефіцієнтом поперечного стиску

, (5.3)

де

; (5.4)

де — поправка на обминання посадкових поверхонь, яка залежить від висоти мікронерівностей і , яка звичайно приймається рівною

. (5.5)

— натяг.

Середнє значення граничного моменту розглядається як функція двох випадкових величин і .

Коефіцієнт варіації граничного моменту

, (5.6)

де , — коефіцієнти варіації тиску і коефіцієнта тертя в контакті вал-маточина.

Коефіцієнт варіації тиску

, (5.7)

де — коефіцієнт варіації натягу;

— середнє квадратичне відхилення натягу.

Коли рахувати поправку на обминання пропорційною натягу (при малих натягах), то .

Середнє значення натягу дорівнює різниці середніх значень відхилень вала і отвору , які в системі отвору можна подати через табличні значення допусків діаметрів валу і отвору і нижнє відхилення діаметру вала

. (5.8)

Середнє квадратичне відхилення натягу в звичайному передбаченні, що допуск натягу відповідає 6, дорівнює

. (5.9)

Тоді коефіцієнт варіації натягу

. (5.10)

При виготовленні вала і отвору по однаковій точності,

; . (5.11)

Коефіцієнт варіації коефіцієнта тертя в результаті випробовувань по різних методиках коливається в границях 0,008…0,125. Менші значення — при монтажі з охолодженням.

Ймовірність безвідмовної роботи з’єднання з натягом за критерієм міцності зчеплення визначаємо за таблицею нормального розподілу залежно від квантілі

, (5.12)

де — коефіцієнт запасу міцності щеплення за середніми значеннями моментів

, (5.13)

де — коефіцієнт варіації моменту, який передаємо з’єднаням з натягом.

5.2 Розрахунок надійності з’єднання з натягом за умовою міцності маточини колеса

Коли умова виконується, необхідно перевірити ймовірність безвідмовної роботи з’єднання за умовою міцності маточини зубчастого колеса.

Умова міцності

, (5.14)

де — найбільші еквівалентні напруження (середнє значення);

— границя текучості матеріалу шестерні чи колеса (середнє значення).

Середнє значення еквівалентного напруження дорівнює

. (5.15)

Ймовірність безвідмовної роботи за критерієм міцності деталей (як правило, маточини колеса) визначаємо залежно від квантілі U_p

, (5.16)

де — коефіцієнт запасу міцності за середніми значеннями границі текучості і еквівалентного напруження ;

— коефіцієнт варіації границі текучості;

— коефіцієнт варіації еквівалентного напруження.

Так як є функцією , то можна прийняти

. (5.17)

Загальна надійність з’єднання з натягом, яка характеризується ймовірністю безвідмовної роботи , визначаємо як добуток ймовірностей і , тобто

. (5.18)

НАДІЙНІСТЬ РІЗЬБОВИХ З’ЄДНАНЬ

Дата добавления: 2014-01-06