Класифікація валютних операцій банку

Банки України, маючи валютну ліцензію, що видається Національним банком України, набувають права на здійснення досить широкого спектра операцій, і насамперед купівлі-продажу фіксованої суми однієї валюти за іншу.

Операція розглядається як валютна за умови, що в розрахунках застосовується валюта, відмінна від гривні.

Щодо валютних операцій банків розрізняють:

- операцій за рахунком клієнта (оплата рахунків клієнта у валюті, депозитні та кредитні операції в іноземній валюті);

- операції, що виконуються з ініціативи банку (власні валютні операції).

Якщо під час здійснення операції залучено лише одну валюту, то операція є казначейською, якщо дві валюти, то це операція обміну.

У валютних операціях розрізняють три часові категорії.

1. Дата валютування:

- за операціями купівлі (продажу) іноземної валюти – обумовлена договором дата, отримання банком права власності на куплену іноземну валюту і виконання ним своїх зобов'язань щодо передавання контрагенту проданої валюти;

- за операціями купівлі-продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей – дата здійснення оплати куплених активів і одержання плати за продані активи.

2. Дата операції: - дата укладення договору про обмінну операцію, згідно з якою банк бере на себе такі зобов'язання:

- купити актив – і на цю дату в банку виникає право отримати від контрагента куплений актив і зобов'язання його оплатити;

- продати актив – і на цю дату в банку виникає зобов'язання передати контрагенту проданий актив і право одержати передбачену договором оплату. Операції за відповідною датою відображаються в бухгалтерському обліку на позабалансових рахунках.

3. Дата розрахунку – це дата фактичного проведення розрахунку, у результаті якого банк одержує або сплачує кошти.

Термін здійснення розрахунків за валютними операціями дає підстави їх класифікувати за способами виконання – негайно, у дуже короткий термін та в триваліший термін.

Прикладом негайного виконання операції є відкриття рахунків в іноземній валюті, виплати з каси банку іноземної валюти.

Прикладом виконання операцій в дуже короткий термін є операція купівлі – продажу валюти на умовах спот. Спот-операції – це купівля-продаж однієї валюти за іншу за обумовленим курсом. Поставка валюти за спотовим договором відбувається на другий робочий день із дня укладання договору.

Виконання валютних операцій у триваліший термін означає проведення розрахунків на обумовлену контрактом дату.

Ці типи операцій мають назву форвардних (або строкових) операцій. Прикладом форвардної операції вважають операцію “аутрайт”. В угоді визначається обсяг валюти, яку необхідно обміняти на іншу, та дата валютування, причому від дати укладання угоди до дати валютування може пройти досить тривалий термін.

Новий План рахунків є мультивалютним, тому виникнення вимог та зобов'язань в іноземній валюті відображатиметься на тих самих рахунках, що й гривневого активу чи пасиву. Різниця між активом та пасивом у відповідних валютах має назву валютної позиції банку.

Якщо сума всіх рахунків у конкретній валюті балансується, то банк має закриту валютну позицію. Різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви у відповідних валютах, забезпечують відкриту валютну позицію.

Коли сума пасивів перевищує суму активів ідеться про коротку відкриту валютну позицію. В іншому разі, коли сума активів перевищує суму зобов'язань виникає довга відкрита валютна позиція.

Дата добавления: 2014-01-06