Облік доходів загального фонду

Доходи загального фонду кошторису бюджетної установи – це доходи у игляді бюджетних асигнувань, що виділені із загального фонду бюджету на виконання основних функцій бюджетної установи.

Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується ця установа.

Облік доходів ведеться на пасивному рахунку 70., який розподіляється на субрахунки:701,702.

У кредит субрахунків 701, 702 записують суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки, передбачені кошторисом, згідно із затвердженим бюджетом.

У дебет субрахунків 701, 702 записують суми доходів, що списують наприкінці року на субрахунок 431.

Кредитовий залишок цих субрахунків протягом року показує суму асигнувань з бюджету наростаючим підсумком з початку року.

Синтетичний облік доходів загального фонду ведеться в книзі „Журнал-головна" форми № 308.

Аналітичний облік здійснюється на Картках аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом програмної класифікації видатків. Картки ведуть окре­мо за загальним і спеціальним фондами бюджету. Таке ведення аналітичного об­ліку забезпечує можливість контролю за виконанням кошторису за доходами та правильністю зарахування коштів, які надійшли на реєстраційні рахунки уста­нови. Зразок заповнення Картки наведено в Розділі 15 „Облік грошових коштів".

Детальніше про облік фінансування бюджетних установ із загального фон­ду йдеться у Розділі 12 „Облік бюджетного фінансування установ".

7.2. Облік доходів спеціального фонду

7. 2.1. Поняття та види власних надходжень бюджетних установ

Бюджетні установи в результаті фінансово-господарської діяльності можуть отримувати в своє розпорядження кошти не тільки з бюджету, а й з інших джерел. Кошти, які бюджетні установи одержують понад асигнування, що виділяють їм з дер­жавного чи місцевих бюджетів, складають спеціальний фонд бюджетної установи.

Доходи спеціального фонду — це кошти, отримані як плата за послуги, інші влансні надходження, а також інші доходи, одержані установою внаслідок іншої (господарської), крім основної, діяльності, що фактично надійшли на відповідні рахунки установи і зараховуються до спеціального фонду кошторису установи. Перелік доходів спеціального фонду бюджетних установ визначає Кабінет Міністрів України. Групи власних надходжень представлені в таблиці 7.1.

Для зберігання та обслуговування власних надходжень бюджетних установ і здійснення операцій з ними в органах Державного казначейства України на ім'я установ відкривають відповідні спеціальні реєстраційні рахунки залежно від суті операції. Бюджетним установам які, згідно з чинним законодавством України не переведені на казначейське обслуговування кошторисів, рахунки для збережен­ня й обслуговування коштів, що належать до власних надходжень, відкривають в установах банків.

Порядок відкриття та обслуговування спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства визначає Державне казначейство України, а поточних рахунків для бюджетних установ, що обслуговуються в установах бан­ків, — Національний банк України.

Рахунки у національній валюті в органах Державного казначейства відкри­вають відповідно до Порядку відкриття рахунків у національній валюті в орга­нах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 року № 221.

Залишок коштів спеціального фонду на кінець року використовується за ці­льовим призначенням у наступному бюджетному році.

Витрачання спеціальних коштів здійснюється відповідно до кошторисів до­ходів та видатків бюджетної установи. Із спеціальних коштів, не вказаних у ко­шторисі, видатки робити не дозволяється, за винятком спрямування цих коштів на покриття дефіциту бюджетних асигнувань.

Спеціальні кошти оподатковуються, якщо це передбачено чинним законодав­ством України, і з урахуванням особливостей галузі. Сума, яка підлягає оподатку­ванню, відображається у меморіальному ордері. Згідно зі зробленими розрахунками заповнюють податкові декларації. Детальніше механізм оподаткування бюджетних установ відображено в Розділі 20 „Облік розрахунків за податками і платежами".

Надходження коштів за послуги, що надають бюджетні установи згідно з їх­німи функціональними повноваженнями, та господарської та виробничої діяль­ності формуються за видами, визначеними переліками послуг, затверджувани­ми Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складають відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів ви­користання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг.

7.2.2. Облік доходів спеціального фонду

Розпорядниками коштів спеціального фонду є керівники бюджетних уста­нов, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.

Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в одному і тому самому кошторисі доходів і видатків, що й бюджетних коштів. Облік дохо­дів спеціального фонду ведеться за єдиним планом рахунків і на одному й тому самому балансі. Операції з доходами спеціального фонду оформляють тими са­мими первинними документами, що й з бюджетними асигнуваннями, відносно них діє та сама класифікація видатків за кодами економічної класифікації.

Для зберігання коштів спеціального фонду і операцій з ними установи від­кривають спеціальні реєстраційні рахунки у відповідному органі Державного казначейства або поточні рахунки в установах уповноважених банків, в яких їм відкрито поточні бюджетні рахунки Тобто у разі потреби на ім'я бюджетної уста­нови може бути відкрито спеціальні реєстраційні або поточні рахунки.

Зарахування спеціальних коштів на поточні (реєстраційні) рахунки здій­снюється у формі безготівкових розрахунків або у формі внесення платежів го­тівкою, яку не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на поточний (реєстраційний) рахунок.

Операції на поточних (спеціальних реєстраційних) рахунках спеціальних коштів здійснюються у загальновстановленому порядку в межах залишку коштів на цих рахунках.

Операції з руху коштів на поточних (спеціальних реєстраційних) рахунках відображають в меморіальному ордері № 3 (накопичувальній відомості ф. № 381).

Для обліку доходів спеціального фонду в Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено пасивний рахунок 71 „Доходи спеціального фонду".

Таблиця 7.2 Характеристика субрахунків рахунку 71

№ з/п	Субрахунок	Характерчстика субрахунку
	номер	назва
		Доходи за кош­тами, отрима­ними як плата за послуги	Обліковують надходження, що отримані установою згідно з кошторисом як плата за послуги, що надають­ся бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями; кошти, що одержують бюджетні установи від господарської та/або виробничої діяльно­сті; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що отримують бюджетні установи від реалізації майна
		Доходи за інши­ми джерелами власних надхо­джень бюджет­них установ	Обліковують надходження установи для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки, благодій­ні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавст­вом отримують бюджетні установи
		Доходи за інши­ми надходжен­нями спеціаль­ного фонду	Обліковують надходження установи, що належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету, для витрати згідно з кошторисом
		Кошти батьків за надані по­слуги	Обліковують надходження за рахунок коштів батьків на утримання дітей у дитячих закладах та за інші по­слуги, крім шкіл-інтернатів
		Доходи, спрямо­вані на покриття дефіциту загаль­ного фонду	Обліковують кошти спеціального фонду, спрямовані на покриття дефіциту бюджету
		Доходи за витра­тами майбутніх періодів	Обліковують суми коштів за договорами з фізичними або юридичними особами за надані послуги, що на­дійшли у звітному році і не використані, але які будуть витрачені в наступному році на видатки, передбачені договорами

7.3.1. Облік доходів від реалізації виробів виробничих (навчальних) майстерень

Бюджетні установи можуть отримувати доходи від реалізації продукції (ро­біт, послуг), виготовленої виробничими (навчальними) майстернями. Як прави­ло, такі підрозділи у бюджетних навчальних закладах створюють для практичної підготовки учнів та студентів за відповідною спеціальністю. Статутна діяльність виробничих (навчальних) майстерень з практичної підготовки учнів та студен­тів фінансується за рахунок бюджетних коштів у межах кошторису. Але одночас­но з навчальною роботою такі майстерні можуть виконувати роботи, виготов­ляти вироби, надавати послуги на замовлення населення або юридичних осіб. Частину таких виробів виробничі майстерні можуть використовувати у власній діяльності бюджетної установи, а частину — реалізовувати на сторону.

Для обліку операцій з виготовлення і реалізації продукції виробничих (нав­чальних) майстерень у плані рахунків бюджетних установ передбачено субраху­нки:

241 „Вироби виробничих (навчальних) майстерень";

721 „Реалізація виробів виробничих (навчальних) майсте рень";

821 „Витрати виробничих (навчальних) майстерень".

Облік готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстер­нях, а також готової друкованої продукції ведеться на субрахунку 241 „Вироби виробничих (навчальних) майстерень". Оприбуткування готової продукції су­проводжується записом за дебетом субрахунку 241 і кредитом субрахунку 821 „Витрати виробничих (навчальних) майстерень". На суму реалізованої готової продукції кредитується субрахунок 241 і дебетується субрахунок 721 „Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень".

На субрахунку 821 „Витрати виробничих (навчальних) майстерень" облікову­ють витрати на випуск готових виробів у виробничих (навчальних) майстернях, а також видання друкованої продукції та надання послуг. На дебет субрахунку 821 зараховують всі витрати на виготовлення виробів, видання друкованої продукції і на надані послуги. До таких витрат зараховують вартість витрачених матеріалів, нараховану зарплату, обов'язкові нарахування на суму зарплати тощо. За кредитом субрахунку 821 обліковують одержану продукцію та списують суми витрат на ви­конані і прийняті замовниками роботи (послуги). Продукцію (вироби) майстерень оприбутковують на дебет субрахунку 241 за фактичними витратами на її виготов­лення (фактичною собівартістю). Залишок субрахунку 821 відображає суму витрат незавершеного виробництва продукції (що перебуває у виробництві).

На субрахунку 721 „Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень" об­ліковують реалізацію готових виробів, що випускають виробничі (навчальні) майс­терні, а також готової друкованої продукції і наданих послуг. За дебетом цього субра­хунку відображають фактичну собівартість реалізованих виробів, виконаних робіт, наданих послуг стороннім організаціям та особам за плату, а за кредитом - виручку за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Кредитовий залишок за субрахунком 721 відображає суму прибутку, а дебетовий — збитки від реалізації виробів, друкова­ної продукції і наданих послуг. Результати реалізації після закінчення звітного року зараховують на рахунок 43 „Результати виконання кошторисів".

Облік витрат виробничих (навчальних) майстерень детальніше розглянуто в Розділі 23 „Облік видатків бюджетних установ".

7.3.2. Облік доходів від реалізації продукції підсобних (навчальних) сільських господарств

Одним з видів виробничої діяльності бюджетних установ може бути вироб­ництво сільськогосподарської продукції у підсобних (навчальних) сільськогос­подарських підрозділах. Вироблена цими підрозділами (дослідними ділянками, виробничими бригадами, підсобними підприємствами, навчально-дослідними господарствами, що утримуються на балансі бюджетної установи) продукція може використовуватися як для внутрішніх потреб установи (харчування кон­тингенту тощо), так і для реалізації на сторону. Кошти від діяльності підсобних (навчальних) сільських господарств використовують передовсім на покриття ви­трат цих господарств, а отриманий прибуток може скеровуватися на покриття дефіциту доходів загального фонду відповідно до кошторисних призначень.

Облік протягом року продукції підсобних сільських і навчально-дослідних господарств ведеться на субрахунку 251 „Продукція підсобних (навчальних) сіль­ських господарств". Оприбуткування готової продукції супроводжується запи­сом за дебетом субрахунку 251 і кредитом субрахунку 822 „Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств". На суму реалізованої готової продукції кредитується субрахунок 251 і дебетується субрахунок 722 „Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств".

На субрахунку 822 „Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств" обліковують витрати підсобних сільських і навчально-дослідних господарств.

7.3.3. Облік доходів від реалізації науково-дослідних робіт за договорами

Бюджетні установи можуть на замовлення підприємств та організацій нада­вати платні послуги з виконання науково-дослідних та конструкторських робіт. Підставою для виконання таких робіт є договір, укладений науковою установою із замовником. У договорі необхідно передбачити обсяг наукової роботи та ета­пи її виконання, порядок здавання виконаної роботи замовнику, вартість робіт і порядок розрахунків та інші питання, що регулюють відносини замовника і ви­конавця. До договору додають: технічне завдання, протокол узгодження догові­рної вартості роботи, календарний план її виконання, кошторисні розрахунки, штатний розпис виконавців тощо. Для обліку доходів від реалізації науково-дослідних робіт передбачено такі субрахунки:

• 351 "Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи";

• 634 "Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підляга­ють оплаті";

• 723 "Реалізація науково-дослідних робіт за договорами";

• 823 "Витрати на науково-дослідні роботи за договорами"

На субрахунку 351 „Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослі­дні роботи" обліковують аванси, одержані від замовників у рахунок виконання науково-дослідних робіт за договорами. Суми отриманих авансів записуються за кредитом субрахунку 351 і дебетом 313 „Поточні рахунки для обліку спеціаль­них коштів" або 323 „Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів". За дебетом субрахунку 351 і кредитом 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті" записують суми авансів, що зараховані під час оплати рахунків.

На субрахунку 634 „Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті" обліковують розрахунки із замовниками за виконані згі­дно з договорами науково-дослідні роботи. За дебетом субрахунку 634 запису­ються суми за наданими рахунками з кредитуванням субрахунку 723 „Реаліза­ція науково-дослідних робіт за договорами". У кредит субрахунку 634 та дебет субрахунку 313 „Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за по­слуги" або 323 „Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" записують суми, які надійшли до сплати за рахунком та за кредитом 351 „Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні робо­ти", — суми зарахованого авансу.

На субрахунку 723 „Реалізація науково-дослідних робіт за договорами" об­ліковують вартість виконаних і зданих науково-дослідних і конструкторських робіт замовникам за договорами. Списання результатів від реалізації науково-дослідних і конструкторських робіт, виконаних за договорами, провадиться за закінченими темами, які здані за актами замовникам.

На субрахунку 823 „Витрати на науково-дослідні роботи за договорами" об­ліковують витрати на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт за договорами з підприємствами і установами. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами детальніше розглянуто в Розділі 23 „Облік видатків бюд­жетних установ".

Розрахунки із замовниками здійснюють, як правило, безготівковим мето­дом. Після підписання договору замовник перераховує науковій установі аванс відповідно до укладеної угоди. За кошти цього авансу виконавець здійснює по­точні витрати на НДР і закуповує передбачене кошторисом спеціальне обладнан­ня, устаткування, матеріали. Здають замовнику виконані НДР в міру готовності окремих етапів (розділів), передбачених календарним планом, і оформляють спеціальним актом, який є підставою для оформлення рахунка на оплату (за мі­нусом відповідної частки перерахованого авансу).

Контрольні питання:

1. Дати визначення поняттю доходи бюджетних установ?

2. Який клас плану рахунків бюджетних установ використовується для обліку доходів?

3. Що відносять до доходів загального фонду?

4. Які особливості ведення обліку доходів загального фонду?

5. Що відносять до складу доходів спеціального фонду?

Таблиця 7.1.Групи власних надходжень

№ з/п	Власні надходження бюджетних установ	Напрямки використання коштів спеціального фонду
	Групи	Підгрупи	Характеристика надходжень
	Плата за послу­ги, що надають бюджетні установи	1. Плата за послуги, що надають бюджетні установи згідно з їх функціональними повноваженнями	Кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ	На покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг
		2. Надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяль­ності	Кошти, які отримують установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень тошо; квартирна плата та плата за гурто­житок; від працевикористання спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речо­ве майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо	На організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ
		3. Плата за оренду майна бюджетних установ	Кошти, які отримують бюджетні установи у повному обсязі за оре­нду майна, що їм належить, якщо інше не передбачено законом	На утримання, обладнання, ре­монт майна бюджетних установ
		4. Надходження бюджетних установ від реалізації майна	Кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, зокрема списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорого­цінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законо­давством залишаються у розпорядженні установи, а також кошти, отримані Національною академією наук та бюджетними установами, що належать до її відання, від реалізації нерухомого майна	На ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на господарські потреби бюджет­них установ
	інші джерела власних надхо­джень бюджетних установ.	1. Благодійні внески, гранти та дарунки	До цієї підгрупи належать всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, зокрема внески від спонсорів та меценатів. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їхнього надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо
		2. Кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ	До цієї підгрупи належать також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, зокрема на спорудження житлових будинків	За спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів.

Дата добавления: 2014-01-06