Дебіторська заборгованість та резерв сумнівних боргів

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторську заборгованість класифікують за двома основними ознаками

ü причиною виникнення (по векселях одержаних, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом тощо)

ü строком погашення (поточна або довгострокова); дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги завжди (тобто незалежно від строку погашення) класифікується як поточна заборгованість.

Дебіторська заборгованість (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) в підсумку балансу враховується за чистою реалізаційною вартістю, тобто з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Векселі відображаються в балансі за номінальною вартістю.

Безнадійна дебіторська заборгованість

Під безнадійною дебіторською заборгованістю розуміють

ü заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності

ü заборгованість, що не може бути погашена в зв’яку зі смертю фізичної особи

ü заборгованість, що залишилась непогашеною внаслідок недостатності майна підприємства-банкрута

ü заборгованість, стягнення якої стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажора)

Щоб забезпечити рівномірність у нарахуванні витрат, пов’язаних з можливим списанням безнадійної дебіторської заборгованості, підприємство формує резерв за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує ризик неповернення.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. І лише у випадку, коли сума сформованого раніше резерву менша за суму заборгованості, визнаної безнадійною, різницю включають до складу витрат поточного періоду.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів здійснюється за встановленою методикою, спираючись на дані про списання безнадійної заборгованості за попередні періоди, і відображається у складі інших операційних витрат.

Тема 9. КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

План основних питань теми:

1. Принципи і види банківського кредитування

2. Лізингове кредитування.

3. Облігаційне кредитування

4. Оцінка ефективності залучення довгострокових кредитних ресурсів

В господарській діяльності підприємств значна роль належить кредиту, як інструменту формування позикових ресурсів.

Товарний (або комерційний) кредит – надається одним підприємцем іншому у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги на визначений строк та під процент. В якості інструмента оформлення товарного кредиту може використовуватись комерційний вексель.

Банківський) кредит – це кредит, що надається комерційними банками та іншими фінансовими інститутами. у позику на визначений строк, та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються НБУ (стосовно банківських кредитів), а також КМУ (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства

Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики - це кошти, які залучаються як компенсація вартості випущених (емітованих) облігацій або депозитних сертифікатів. Правила емісії, продажу та погашення зазначених цінних паперів, а також вимоги до їх емітентів встановлюються відповідним законодавством.

Кооперативний кредит – кредит, що надається кредитними спілками.

Державний кредит – це кредитні відносини, суб’єктом яких є держава. До них належать, зокрема, інвестиційний податковий кредит, податковий кредит щодо ПДВ.

Інвестиційний податковий кредит - відстрочка плати податку на прибуток, що надається з метою збільшення фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм.

Податковий кредит при сплаті ПДВ – сума вхідного ПДВ (сплаченого при придбанні матер.ресурсів), на яку зменшуються податкові зобов’язання платника ПДВ.

Дата добавления: 2014-01-06