Модель рационального выбора потребителей

Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.

Рис. 4.1. Рівновага споживача

Точка дотику (В) найвищої кривої байдужості U₂ з бюджетним обмеженням визначає положення рівноваги споживача. Крива U _1, яка перетинає бюджетну лінію, є неопти­мальним рішенням для споживача, а крива U з більш високого рівня корис­ності не може бути досягнута тому, що виходить за межі його бюджету.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій дохід на всі товари таким чином, щоб зрівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю яка витрачається на кожний товар. Цей підхід визначається еквімаржинальним принципом.

Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

Ефективне споживання одного товару неможливе без певної кількості іншого. У цьому випадку ні зміна співвідношення цін, ні дохід споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який вибирає споживач.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар. Цей підхід визначається еквімаржинальним принципом.

q Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

q Споживач який максимізує свою корисність при придбанні лише одного товару досягає рівноваги, яка називається кутовою.

Рис. 4.2. Кутова рівновага споживача

Рис. 4.3. Рівновага споживача для комплементарних товарів.

Ефективне споживання одного товару неможливе без певної кількості іншого у цьому випадку незмінне співвідношення цін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який вибирає споживач.

Тема 4: Аналіз поведінки споживача

1. Реакція споживача на зміну його доходу.

2. Реакція споживача на зміну цін товарів.

3. Ефект заміщення та ефект доходу.

1. Реакція споживача на зміну його доходу

Вибір споживача залежить не тільки від його вподобань та переваг, але й від рівня доходу. Відомо, що збільшення грошового доходу означає зміщення бюджетної лінії праворуч вгору. Аналогічний результат може бути досягнутий при зниженні цін, що також означає збільшення реального доходу. При зменшенні грошового доходу бюджетна лінія буде зміщатися ліворуч донизу.

Збільшення грошового доходу означає зміщення бюджетної лінії праворуч вгору. Якщо зобразити на рисунку відповідний графік, де показані точки рівноваги споживача при різних рівнях його доходу, що проходить через ці точки, то отримаємо криву «дохід споживання».

  Точки К_1, К_2, К_3, К₄ показують послідовність зміни рівноваги споживача.   Крива “доход-споживання” має назву кривої рівня життя.    

Рис. 4.1. Крива “доход-споживання”.

Лінія “доход-споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідає різним рівням його доходу.

Ця крива дає інформацію про залежність обсягу споживання блага від рівня доходу споживача. Характер кривої “доход-споживання” залежить від оцінки товару споживачем. Якщо крива “доход-споживання” виходе з початку координат під кутом 45^о, то це означає, що з збільшенням доходу споживач в однаковій пропорції збільшує споживання і блага У, і блага Х. Якщо придбання товару збільшується непропорційно, то змінюється кут нахилу кривій.

Товари, що споживаються у більшій кількості, коли зростає доход споживача, є нормальні товари.

Товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача є неякісні товари.

Для нормальних товарів крива “доход-споживання” має зростаючий характер, для неякісних – спадний.

Належність товару до тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний.

Крім того, оцінка товару змінюється залежно від доходів споживача. Так, при певному рівні доходу користування міським транспортом буде сприйматися як нормальний товар. Проте, коли доходи зростуть до певного рівня, споживач віддаватиме перевагу таксі або власному автомобілю, а тому поїздка на автобусі чи трамваї перетвориться у неякісний товар.

Тому для нормальних товарів крива "дохід - споживання" матиме зростаючий характер, а для неякісних — спадний.

Разом з тим, є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають ефективних субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить чи зменшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива "дохід - споживання" для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії.

Від кривої "дохід - споживання" легко перейти до, так званих, кривих Енгеля.

Крива Енгеля показує співвідношення між доходом і обсягом споживання певного товару при незмінності інших факторів, що впливають на попит.

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім’ї.

2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

Закон Енгеля: - певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару Х. - для певної групи товарів (предмета розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає доход споживача) крива Енгеля може зростати з прискоренням.

Рис. 4.2. Крива Енгеля.

Згідно з цим крива Енгеля передбачає те, що при незмінних цінах на всі блага частка бюджету сім’ї, якій витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання сімейного доходу.

2. Реакція споживача на зміну цін товарів

При дослідженні кривої «дохід - споживання» дохід був величиною змінною, але ціни були постійними. Передбачимо, що дохід остається величиною постійною, а змінюється тільки ціна одного з товарів. Припустимо, що змінюється ціна блага Х. Визначаючи точки дотику кривих байдужості U_1, U_2, U_3, U₄ з бюджетним обмеженням точками К_1, К_2, К_3, К₄ поєднуючи їх, ми визначаємо криву “ціна - споживання”. Крива “ціна - споживання” показує, як змінюється обсяг закупок товару Х (точки К_1, К_2, К_3, К₄) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту. Від цієї кривої можна перейти до кривої індивідуального попиту.

Залежність між ціною на товар (Р_Х) та розміром його закупок для споживача відображає крива попиту.

У цьому випадку доход є постійним, змінюється тільки ціна одного з товарів.

Рис. 4.3. Крива “ціна споживання”	Х

Рис. 4.4. Крива індивідуального попиту

3. Ефект заміщення та ефект доходу

Якщо ціна товару X змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів теж змінюються. З одного боку, зниження цін на товар X робить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. З іншого боку, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару X дає змогу людині збільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім.

Реакція споживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати від його ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, необхідно розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів рис. (4.5).

А

	X

Рис. 4.5. Ефект заміщення та ефект доходу

Ефект заміщення — це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості U, (переміщення з точки А у точку С (відрізок R - R₁).

Ефект доходу — це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару X без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від однієї кривої байдужості (U₁) до іншої U₂ (відрізок R₂ – R₁).

Ми бачимо, що зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів. Якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних товарів зменшується. Ефект заміщення однаково спрацьовує однаково і щодо нормальних товарів, і щодо неякісних товарів (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1.

Ефекти доходу та заміщення

Ефект	Споживання товарів
Нормального	Неякісного
Доходу: - ціна зменшується - ціна зростає   Заміщення - ціна зростає - ціна зменшується	зростає зменшується     зменшується зростає	зменшується зростає     зменшується зростає

Розмежування ефекту доходу та ефекту заміщення має важливе значення для розуміння закономірностей ціноутворення в умовах ринкової економіки і дозволяє визначити зміни попиту при зростанні та падінні цін на товари і послуги.

Неякісний товар для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається товаром Гіффена.

Зростання споживання неякісного товару із підвищенням ціни на нього є парадоксом Гіффена.

Q

  Якщо ціна на товар збільшується з Р₁ до Р₂, то Q₁ знизиться до Q₂. Але у випадку неврожаю з ростом ціни (Р_С) на неякісний товар попит збільшується до Q₃. З’єднуючи точки N₁ і N₂ ми маємо у довгостроковому періоді криву попиту, яка змінюється у тому ж напрямку як і ціна. У цьому випадку крива довгострокового попиту має позитивний нахил.

Рис. 4.6. Парадокс Гіффена

Питання для самоконтролю

1. Що визначає крива “доход-споживання”.

2. Дайте пояснення кривої “ціна -споживання”.

3. Як розкривається ефект доходу?

4. Ефект заміщення і його особливості.

5. У чому полягає суть парадоксу Гіффена?

6. Що є товаром Гіффена, визначте його особливості?

К появлению эффектов дохода и замещения приводит любое изменение цены, так как оно меняет объем доступных благ и их относительные цены. Названные эффекты являются реакцией потребителя на изменение относительных цен и реального дохода. Эффект замещения — изменение структуры потребительского спроса в результате изменения цены одного из благ, входящих в потребительский набор. Суть этого эффекта сводится к тому, что потребитель при росте цен одного блага переориентируется на другое благо с похожими потребительскими свойствами, но с неизменной ценой. Иными словами, потребители склонны замещать более дорогие блага более дешевыми. В результате спрос на первоначальное благо падает. Например, кофе и чай являются товарами-заменителями. Когда цена кофе повышается, то для потребителей чай становится относительно дешевле и они будут заменять им относительно более дорогой кофе. Это приведет к повышению спроса на чай. Эффект дохода — воздействие, оказываемое на структуру спроса потребителя за счет изменения его реального дохода, вызванного изменением цены блага. Суть этого эффекта заключается в том, что при снижении цены на какое-либо благо человек может купить этого блага больше, не отказывая себе в приобретении других благ. Эффект дохода отра­жает воздействие на величину спроса изменения реального дохода покупателя. Падение цены одного товара оказывает, пусть незначительное, влияние на общий уровень цен и делает потребителя относительно богаче, его реальные доходы, пусть незначительно, но растут. Свой дополнительный доход, получаемый в результате снижения цены данного блага, он может направить как на приобретение его дополнительных единиц, так и на увеличение потребления других благ.

Для нормальных товаров эффект дохода и эффект замещения суммируются, так как снижение цены данных товаров приводит к росту спроса на них. Например, потребитель, располагая данным доходом, который не изменяется, приобретает в определенном соотношении чай и кофе, которые являются нормальными благами. В этом случае эффект замещения действует следующим образом. Падение цены чая приведет к росту спроса на него. Поскольку цена кофе не изменилась, то кофе становится теперь относительно (сравнительно) дороже чая. Рациональный потребитель замещает относительно дорогой кофе относительно дешевым чаем, увеличивая спрос на него. Эффект дохода проявляется в том, что снижение цены чая сделало потребителя несколько богаче, т. е. привело к росту его реальных доходов. Поскольку, чем выше уровень доходов населения, тем выше спрос на нормальные товары, и прирост дохода может быть направлен как на приобретение дополнительного количества чая, так и кофе. Следовательно, в одной и той же ситуации (падение цены чая при неизменной цене кофе) эффект замещения и эффект дохода приводят к росту спроса на чай. Эффект дохода и эффект замещения действуют однонаправлено. Для нормальных товаров действие эф­фектов дохода и замещения объясняет увеличение спроса при понижении цены и сокращение спроса при их повышении. Иными словами, закон спроса выполняется.

Для товаров низшей категории действие эффектов дохода и замещения определяется их разницей. Например, потребитель, располагая данным доходом, приобретает в определенном соот­ношении кофе натуральный и кофейный напиток, являющийся товаром низшей категории. В этом случае эффект замещения действует следующим образом. Падение цены кофейного напитка приведет к росту спроса на него, так как напиток является теперь относительно дешевым благом. Поскольку цена кофе не изменилась, то кофе является относительно (сравнительно) дорогим благом. Рациональный потребитель замещает относительно дорогой кофе относительно дешевым кофейным напитком, увеличивая спрос на него. Эффект дохода проявляется в том, что снижение цены кофейного напитка сделало потребителя несколько богаче, т. е. привело к росту его реальных доходов. Поскольку, чем выше уровень доходов населения, тем ниже объем спроса на низшие товары, то прирост реального дохода потребителя будет направлен на приобретение дополнительного количества кофе. В результате снижение цены кофейного напитка (товара низшей категории) приведет к падению спроса на него и росту спроса на кофе (товар высшей категории). Следовательно, в одной и той же ситуации (падение цены кофейного напитка при неизменной цене кофе) эффект замещения приводит к росту спроса на кофейный напиток, а эффект дохода — к падению спроса на него. Эффект дохода и эффект замещения действуют разнонаправлено.

Для товаров низшей категории результирующая обоих эффектов зависит от степени воздействия каждого из них на потребительский выбор. Если эффект замещения действует сильнее эффекта дохода, то кривая спроса на товар низшей категории будет иметь ту же форму, что и нормальный товар. Таким образом, закон спроса выполняется. Если же эффект дохода действует сильнее эффекта замещения, то объем спроса на товар низшей категории падает при снижении цены этого товара. Иными словами, закон спроса здесь не выполняется. Товары, для которых не выполняется закон спроса, называются товарами Гиффена, по имени английского экономиста XIX в., теоретически обосновавшего подобное явление. Кривая спроса на товары Гиффена представлена на рисунке.

Товар Гиффена — товар, спрос на который, при прочих равных условиях, изменяется в том же направлении, что и его цена, поскольку эффект дохода является сильнее эффекта замещения.

Дата добавления: 2014-01-07