Сутність і види цін

Ціна — певна сума грошей, які виручають за проданий товар. Повніше сутність ціни визначається в умовах капіталістичного товарного виробництва, оскільки в основі товарних цін лежать не тільки суспільно необхідні витрати виробництва, але і співвідношення між попитом та пропозицією.

Ціна — грошове вираження монопольної ціни виробництва, в якому відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування монополій, у тому числі олігополій.

Монопольні ціни — це насамперед ціни виробництва. Зосереджуючи сучасні технології, техніку і кваліфіковану робочу силу, впроваджуючи самі прогресивні форми й методи організації виробництва і праці, підприємства і філії гігантських компаній домагаються найбільш низьких витрат виробництва (а отже і собівартості).

Сутність ціни комплексно розкривається у виконуваних нею функціях: обліковій, розподільній і стимулюючій:

- облікова функція ціни полягає в тому, що завдяки їй виявляється кількість суспільно необхідної, а отже і корисної праці. Праця, що перевищує цю величину при виробництві поновлюваних товарів, не визнається споживачами, а тому стає зайвою;

- розподільна функція ціни реалізується у процесі всередині - і міжгалузевої конкуренції:

• при внутрішньогалузевій конкуренції перерозподіл вартості, насамперед додаткової, здійснюється на користь тих підприємств, на яких витрати виробництва нижче, ніж суспільно необхідні, а якість товарів вище;

• при міжгалузевій конкуренції перерозподіл додаткової вартості відбувається через механізм переливу капіталів на користь тих галузей, в яких виробляють товари і послуги, що відповідають індивідуальним, колективним і суспільним потребам;

- стимулююча функція ціни перебуває під тиском ринкових цін на підприємців через механізм конкуренції з метою впровадження нової техніки і технології, більш досконалих форм і методів організації виробництва і т.п.

Залежно від форм конкуренції розрізняють:

- ринкові ціни (в умовах чистої конкуренції);

- олігопольні (в умовах панування олігополій);

- монопольні (в умовах абсолютної монополізації одним виробником або продавцем відповідної сфери виробництва, а отже і збуту або лише збуту (монопсонія):

• монопольно високу ціну встановлює той товаровиробник, який займає монопольне положення у виробництві і на ринку, обмежує конкуренцію, враховує права споживачів, одержуючи внаслідок цього високі прибутки;

• монопольно низьку ціну встановлюють товаровиробники під тиском монополістів. Такий тиск зазнають дрібні й середні фірми у разі укладання контрактів з монополіями, під тиском транспортних і промислових компаній, при постачанні сільськогосподарської продукції на ринок, її переробці і т.п.

Залежно від типів ринкової системи виділяють регульовані й нерегульовані ціни.

Значну частину цін у розвинутих країнах світу регулює держава.

Регульованими є і ціни на олігополістичному і монополістичному ринках. Таке регулювання з боку великих компаній здійснюється через механізм формування і регулювання попиту, обсягів виробництва продукції, практику "лідерства в цінах" та ін.

Класифікація цін передбачає їхній розподіл на оптові ціни підприємства, оптові ціни промисловості й роздрібні ціни:

- оптова ціна підприємства — ціна, що складається із собівартості і прибутку;

- оптова ціна промисловості — ціна, за якою оптові торгові організації після покупки у виробників товарів, продають їхнім підприємствам роздрібної торгівлі. Вони перевищують оптові ціни підприємств на величину торгової надбавки, що складається з витрат обороту і прибутку оптової торгової організації. Витрати обороту — витрати на транспортування, збереження, розфасовку, виплату заробітної плати працівникам оптової торгівлі та ін.;

- роздрібна ціна — ціна на товари, що продаються для особистого
споживання в невеликих кількостях, у тому числі поштучно.

Дата добавления: 2014-01-07