Структура культури

Культура як «друга природа».

Культура як похідна від «культу».

З поклонінь природі, з культу природи починається і розуміння себе людиною як істоти, що є вищою за природу. Це був початок етапу цивілізаційного розвитку і початком утилітарного ставлення до природи.

Культ природи → культ людини (культура)

↓ ↓

повага, обожнення, людина є вищою за природу (утилітарний підхід)

ритуали стосовно природи

Культ людини та суспільства означає, що саме в ньому люди бачать силу, що породжує, і саме суспільству, а не природі, окрема людина вдячна своїм існуванням.

Культура почалася з обрядів захоронення. Вона розвивалася в тій мірі, в якій людина вміла зберігати і відтворювати не дані природою продукти, а свій власний досвід стосовно здобування та виробництва цих продуктів. Зберігати досвід, наслідувати йому, відтворювати – в цьому є сутність культурної діяльності.

Уявлення про культуру як «другу» природу прийшло ще з античної Греції. Демокрит: говорив про «другу натуру» людини, що відмінна від природної, біологічної, основа якої – творчість. Найяскравіше всього це уявлення греки відтворили в міфі про Прометея, який дав людям вогонь, сподівання, навчив ремеслам. Вже поява вогню означає те, що людина перестає бути залежною від природи. Культура – надприродна, вона – ніби «дар», що даний «зверху» (богами). Сьогодні також говорять про культуру як «другу природу» в сенсі надбудови, другого рівня над природним, біологічним – це світ ідеального, духовного.

Структуру культури дозволяють представити, перш за все, її елементи, що знаходять себе в матеріальному та духовному вимірах. Тому можна говорити про культуру матеріальну та духовну. Матеріальна культура охоплює всю сферу матеріальної діяльності та її результати, а також взаємини між людьми, що складаються в процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ. Найкраще матеріальну культуру характеризують знаряддя праці та інші технічні засоби і споруди, предмети повсякденного вжитку та асортимент побутових послуг, житло, одяг, транспорт, зв'язок та ін.

До духовної культури належить сфера свідомості, засоби і способи духовної діяльності та її результати. Духовні цінності охоплюють надзвичайно широке коло явищ, серед яких: ідеї, знання, ідеали, норми моралі і права, релігійні вірування, твори мистецтва та ін.

Водночас необхідно вказати на умовність поділу культури на матеріальну й духовну, бо всі без винятку її прояви містять у собі матеріальне і духовне начало. Твори мистецтва для свого створення потребують певних матеріальних витрат та існують у певній матеріальній формі у вигляді картин, книжок, нотних символів, скульптурних зображень. Водночас у будь-яких матеріальних цінностях реалізуються ідеї, знання, естетичні смаки їх творців. Наприклад, культові споруди та інші архітектурні цінності є продуктом матеріальної та інтелектуальної праці і можуть розглядатися як матеріальні і духовні вартості. Крім того, матеріальні цінності містять елементи духовної культури через їхнє художнє оформлення, наприклад, житло, одяг, речі повсякденного вжитку. Скажімо, архітектура – мистецтво будівель та споруд з різних матеріалів – є важливою складовою матеріальної культури. Разом з тим вона відображає певний рівень не тільки інженерної майстерності, технології, але й розуміння пропорції, гармонії, використання масштабу, пластики, кольору, тобто естетичні уявлення митця та його епохи. Музика, хоча й торкається найтонших струн душі, відбиває емоційний стан людини, особистісний світогляд, створює ліричний настрій, віддалений від повсякденності; проте, виконувати і, відповідно, слухати музичні твори неможливо без використання певних інструментів та системи знаків, тобто елементів матеріальної культури. В наш час простежується стійка тенденція до зближення і взаємопроникнення матеріальної та духовної культур.

Духовна культура - духовні цінності людства, цінності в галузі 1) освіти, 2)науки, 3)художньої культури, 4)моралі, їх виробництво, розподіл та споживання.

Художня культура - сукупність літератури та мистецтва.

Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості, в основі якої лежить образне відтворення дійсності, естетичне освоєння світу. Мистецтво з'явилося, як засіб задоволення духовних потреб людей в естетичній насолоді і пізнанні, як засіб вираження всього багатства її переживань, породжений спілкуванням з природою та іншими людьми. Діючи переважно на почуття і уяву людей, мистецтво викликає глибокі переживання, роздуми, асоціації, пов'язані з певними явищами життя і тим впливає на формування громадських і моральних ідеалів. Розвиток мистецтва тісно пов'язаний з іншими формами суспільної свідомості - політикою, мораллю, наукою, філософією. Початок мистецтва: перші зразки мистецтва належать до пізнього палеоліту. Залежно від художнього методу та стилю (наприклад, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм) і світогляду митця мистецтво в різні епохи по-різному відображало світ. З розвитком культури склалися різні види мистецтва - живопис, скульптура, музика, театр, література, кіно, телебачення, декоративно-ужиткове мистецтво тощо, що відрізняються як способом відтворення дійсності, так і художніми засобами та матеріалом (звуки, фарби, живе слово, танок тощо). Три засоби існування, три сфери, галузі художньої творчості: 1)Перша - просторова, до якої відносяться живопис, графіка, скульптура, архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво. 2)Друга - часова, яка охоплює письменність та музичну творчість. 3)Третя - просторово-часова, яка включає акторське мистецтво, танок. Класифікація мистецтв дозволяє розподілити їх на родини, види та різновидності в залежності від матеріалів, які застосовуються, та техніки обробки цих матеріалів. Наприклад: роди мистецтва - живопис, графіка, скульптура. Різновидності графіки - малюнок та гравюра, різновидності малюнка - малюнок олівцем, тушшю, вуглем; різновидності гравюри - ксилографія, офорт, ліногравюра, акватинта. За засобами та можливостями відтворення навколишнього світу мистецтво розподіляється на образотворче та необразотворче. До образотворчого мистецтва належить живопис, графіка, скульптура. До необразотворчого - архітектура, декоративно-ужиткове мистецтво, дизайн, музика, танок. Синтетичні роди мистецтв такі, як театр, кіно, цирк, телебачення, естрада, де ми зустрічаємося як з образотворчими, так і необразотворчими видами мистецтв. Характерна для певної історичної епохи система художніх образів, називається художнім стилем (античний, візантійський, романський, готичний, ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм та модернізм та ін.).

Дата добавления: 2014-01-07