Атестація робочих місць за умовами праці. Гігієнічна класифікація умов праці

Основна мета атестації робочих місць за умовами праці
(надалі - атестація) полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване устаткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я працівників, а також на їх потомство, як у даний час, так і в майбутньому.

Атестація проводиться відповідно до "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці" і "Методичними рекомендаціями з проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженими Міністерством праці і соціальної політики і Міністерством охорони здоров'я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству в терміни, визначені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.

Відповідальність за своєчасне і якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства.

Позачергова атестація проводиться у випадках:

- докорінної зміни умов і характеру праці;

- з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу (або його виборного органу);

- за рішенням органів Державної експертизи умов праці при участі установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я.

У разі потреби до проведення атестації можуть залучатися проектні і науково-дослідні організації, а також технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгіртехнагляду.

Атестація робочих місць передбачає:

- установлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

- санітарно-гігієнічне дослідження виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним і санітарним нормам і правилам;

- установлення ступеня шкідливості і небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

- обґрунтування віднесення робочих місць до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

- встановлення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах;

- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; перевірка правильності їх застосування;

- розробка комплексу технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру, безпеки праці й оздоровлення трудящих; аналіз їх реалізації на практиці;

- вивчення відповідності умов праці до рівня розвитку техніки, технології, удосконалення порядку й умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

Слід зазначити, що санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться тільки санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держстандарту і Міністерства охорони здоров'я, за списками, погодженими з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Результати атестації робочих місць заносяться в карти умов праці, форма яких затверджується Міністерством праці і соціальної політики разом з Міністерством охорони здоров'я України.

Результати атестації використовуються при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; пільг і компенсацій - за рахунок підприємств і організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2* виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки організаційних, технічних, економічних і соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.

Клопотання підприємств і організацій про внесення змін і доповнень у списки № 1 і 2 після попереднього їхнього розгляду органами Державної експертизи умов праці вносяться до Міністерства праці і соціальної політики, яке готує і надає пропозиції в Кабінет Міністрів України.

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю використання списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладаються на органи державної експертизи умов праці.

Організація робіт із проведення атестації робочих місць, оцінки умов праці і реалізації прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється відповідно до "Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці".

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння результатів проведених вимірів з нормативними значеннями (шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем).

Ступінь небезпечності і шкідливості факторів визначається за критеріями, установленими гігієнічною класифікацією праці і розглядаються тільки ті фактори, які за ступенем небезпеки і шкідливості відносяться до ІІІ класу.

На сьогодні для проведення атестації робочих місць використовується "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (надалі - Гігієнічна класифікація), затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України (від 31.12.97 р. № 382). Цей документ розроблений відповідно до Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення" і "Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки".

Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично виявлених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (надалі - гігієнічні нормативи), а також можливим впливом їх на стан здоров'я працівників.

Гiгiєнiчна класифiкацiя працi за показниками шкiдливостi та небезпечностi факторiв виробничого середовища, важкостi та напруженостi трудового процесу (далi - Гiгiєнiчна класифiкацiя) призначена для:

- гiгiєнiчної оцiнки iснуючих умов та характеру працi на робочих мiсцях;

- атестацiї робочих мiсць;

- санiтарно-гiгiєнiчної експертизи виробничих об'єктiв;

- санiтарно-гiгiєнiчної паспортизацiї стану виробничих пiдприємств;

- встановлення прiоритетностi в проведеннi оздоровчих заходiв;

- розробки рекомендацiй для профвiдбору, профпридатностi;

- створення банку даних про умови працi на рiвнi пiдприємства, району, мiста, регiону, країни.

Виконання робіт в умовах перевищення гігієнічних нормативів можливе при використанні засобів колективного й індивідуального захисту, а також при скороченні часу роботи в шкідливих умовах.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці підрозділяються на чотири класи.

1-й клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються умови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені тільки для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів умовний рівень оптимальності визначається рівнем, прийнятним за безпечний для населення.

2-й клас - допустимі умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку чергової зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працівників і їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3-й клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і можуть створювати несприятливий вплив на організм працюючих та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і вираженості в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня:

1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межи фізіологічних коливань і часто сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що можуть викликати стійкі функціональні порушення, ведуть у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології (передпатології).

3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які ведуть до підвищення рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.

4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні привести до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології і рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

4-й клас - небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

З наведених визначень стає ясно, чому при атестації робочих місць можуть розглядатися лише умови праці, що відносяться до 1 - 3 ступенів 3-го класу.

При наявності в повітрі робочої зони двох і більш шкідливих речовин різнонаправленої дії кожна з них розглядається як самостійний фактор, що підлягає кількісній оцінці.

Якщо зазначені речовини односпрямованої дії, то підсумовуються відносини фактичних концентрацій кожної з них до встановленої для них ГДК. Ступінь шкідливості такої групи речовин визначається, виходячи з величини перевищення зазначеної суми відносин над одиницею з урахуванням класу небезпечності найтоксичнішої речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина (концентрація речовин односпрямованої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие требования.

В цілому - при наявності двох і більше небезпечних і шкідливих виробничих факторів оцінка умов праці відбувається за найбільшим класом і ступенем.

Атестація робочих місць проходить за результатами комплексного обстеження й оцінки умов і характеру праці.

Оцінка стану робочого місця за умовами праці визначається з урахуванням впливу на працівників усього комплексу факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених Гігієнічною класифікацією праці (розділ І, Карти умов праці), сукупних факторів технічного й організаційного рівня умов праці (розділ ІІ Карти умов праці), а також ступеня ризику ушкодження здоров'я.

На підставі такої оцінки робочі місця можуть бути віднесені до одного з видів умов праці:

- з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;

- з шкідливими і важкими умовами праці;

- з шкідливими умовами праці.

Результати оцінки заносять у розділ ІІІ Карти умов праці.

Право на пенсію на пільгових умовах визначають за визначеними показниками, а інші пільги і компенсації, залежно від умов праці і чинними законодавчими актами.

Оцінка умов праці керівників і фахівців відбувається залежно від умов праці підлеглих їм працівників, за умови, що вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у списках № 1 і № 2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем розуміють виконання робіт, передбачених списками, протягом не менш 80% робочого часу, що повинно бути підтверджено відповідними документами.

За результатами проведеної атестації визначаються першочергові невідкладні заходи щодо поліпшення умов і безпеки праці, для розробки і реалізації яких не залучаються сторонні організації і спеціалісти (розділ IV Карти умов праці).

Карту підписують голова і члени комісії, а з отриманими результатами знайомлять працівників, на робочих місцях яких проводилась атестація.

За результатами атестації складається перелік:

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства відповідно до ст. 26 Закону України "Про підприємства" і ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно виконати першочергові заходи по їх поліпшенню.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації (крім на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством), підписує голова комісії при узгодженні з профспілковим комітетом. Цей перелік затверджується наказом по підприємству і зберігається протягом 50 років (витяги з наказу додаються до трудових книжок працівників, професії і посади яких внесено до переліку). Матеріали атестації є документами строгої звітності і зберігаються на підприємстві.

Дата добавления: 2014-01-07