Слов’яно-готські зв’язки

Загальні зауваження

Загальні зауваження. 2. Слов’яно-готські зв’язки. 3. Запозичення з грецької та латинської мов. 4.Слов’яно-фінські відносини. Слов’яно-балтійські стосунки. 5. Слов’яно-тюркські мовні контакти. 6.Iндоєвропейський шар праслов’янської лексики. Балто-слов’янський шар.

Мови не існують ізольовано одна від одної, їх взаємодія між собою – це виразна ознака включення певної культури в інтернаціональний процес. Найбільш поширеним видом і результатом такої взаємодії є проникнення елементів однієї мови в іншу, тобто запозичення. В українській мові, наприклад, близько десяти відсотків іншомовних слів, словотворчих моделей, синтаксичних конструкцій, звуків.

Вважається, що запозичення - це природне явище в житті мов, воно властиве навіть найбільш розвиненим з них. Навпаки, неприродним є стан мови, коли елементи однієї мови витісняються елементами іншої. Така мова поступово втрачає здатність до саморозвитку. Наприклад, старослов’янська літературна мова впливала на розвиток інших слов’янських мов, насамперед давньоруської. У ХІХ ст. церковнослов’янська мова російської редакції стає літературною мовою Сербії, Болгарії.

Для історії слов’ян найбільший інтерес становлять мови, носії яких були сусідами із носіями слов’янських: балтійські, германські, іранські, а також грецька, латинська, санскрит, давньопруська.

Спорідненість слов’янських мов виявляється в наявностi загального коренеслова, спiльних афiксiв, спiльних фонетичних закономiрностей i правил змiни та словотворення. З iндоєвропейських мов слов’янськi найближчi до балтiйських. Давнi зв’язки мають слов’янськi мови з iранськими i германськими, а також з угро-фiнськими i тюркськими мовами, головним чином, у галузi лексики.

Дослідження германізмів у праслов’янській мові пов’язане з деякими труднощами. Справа в тому, що германські мови, передусім східногерманські, а також полабська вже вимерли, тому при вивченні слов’яно-германських контактів слід послідовно враховувати конкретну історичну перспективу цих взаємин.

Слов’яно-готські контакти були тривалими. Почалися вони з готами (це були племена східних германців, які спочатку жили у південній Скандинавії, Шотландії, на о.Готланд) з кінця І ст. н.е., коли готи з’явилися у пониззі Вісли. Потім контакти переносяться в басейни річок Прип’яті, нижнього Дніпра, Дунаю, Дону. У Криму про готів згадувалося аж до ХIV ст.

Наведемо приклади виробничо-побутових германізмів у праслов’янській мові:
*bljudo “миска”, < гот. вiubs “ миска”,*jьstba “хата”, кімната, герм. stuba “опалювальне приміщення”, *koldezъ “колодязь”, гот. кalding, *xlebъ “ хліб”, гот. hlaifs.

Торгівельні відносини з готами відображені в таких словах:
*dъlgъ “борг”, можливо, від гот. dulgs – “борг”,* kupiti “купити”, від гот. кaupon “ торгувати”,*myto “мито” та ін.

Наявні запозичення і з військової та адміністративної сфер:
*cьsarь – “цар” від гот. кaisar “імператор”, *kъnedzь “князь” (хоча до германських мов це слово прийшло із алтайських), “старійшина”, “пан”, “священник” від гот. кuniggas “вождь”;*mecь “меч” від гот. makeiz;*selmъ “шолом” від гот. hilms “ шолом” та ін.
Від русів-вікінгів засвоєні слова жебрак, стяг, варяг, кнут, щогла, гість, ябедник тощо.

Дата добавления: 2014-01-07