Шляхи реалізації мовної освіти

Досягнення проголошеної вище кінцевої мети мовної освіти стане можливим, якщо вчитель буде дотримуватись таких напрямів навчально- виховної роботи:

• забезпечення стійкого інтересу до вивчен­ня російської мови і російської національної культури;

• цілеспрямоване формування у школярів умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо);

• сприяння свідомому засвоєнню елементар­них мовних знань, які забезпечуватимуть правильність й адекватність мовлення (практичної граматики, фонетики й орфо­епії, графіки й орфографії, лексики);

• систематичне збагачення й активізація словникового запасу школярів; розвиток художньо-творчих здібностей учнів на мов­ному й літературному матеріалі;

• заохочення до пізнання національних куль­тур народів України, виховання шанобливо­го ставлення до досягнень рідної культури та національних культур інших етнічних груп України.

Щоб оволодіння російською мовою не було штучним, школярів слід систематично залучати до різноманітних видів комунікативної співпраці: у групі чи парі продумати мету навчального зав­дання, передбачити хід та ефективний спосіб його виконання, прогнозувати взаємодопомогу в колективній роботі, простежити за правильніс­тю й поетапністю навчально-пізнавальної діяль­ності. Таке співробітництво передбачатиме, як зазначено в програмі, “развитие у школьников умения вьіслушать и понять предложенньїе суж- дения, сопоставить их со своей точкой зрения; составить самостоятельное суждение о предме­те или собьітии; вьіразить (устно или письмен­но) такое суждение, аргументировать его; изме- нить или опровергнуть своє мнение при наличии убедительньїх аргументов других участников об- суждения”.

Результатом навчання стануть важливі морально-етичні риси характеру школяра: від­повідальність, здатність до компромісу, органі­зованість, тактовність, повага до людей, які реалізовуватимуться надалі при виконанні різ­них соціальних функцій (ролей).

Змістові лінії навчання

Навчання російської мови згідно з Державним стандартом початкової освіти здійснюється за трьома змістовими лініями: мовленнєвою, мов­ною та соціокультурною. Водночас важливо за­уважити, що жодна лінія не може бути самодос­татньою та головною, тільки паритетне їх представлення у навчально-виховному процесі забезпечить формування комунікативної компе­тентності школярів. Створення мовленнєвого висловлювання, що не відповідає мовній нормі, не сприятиме реалізації мовленнєвого акту, тобто співрозмовники не завжди зможуть зрозуміти одне одного. Максимальна увага до мовної теорії, що не реалізується у власних висловлюваннях учнів, призведе до формалізації навчально-пізнавальної діяльності, втрати інте­ресу до вивчення російської мови. Ігнорування стереотипів мовленнєвої та немовленнєвої по­ведінки, специфічних національних проявів зумовить мінімізацію міжособистісних контактів. Тому в новому варіанті програми для кожного року вивчення російської мови детально поданий зміст навчального матеріалу відповідно до пере­лічених вище трьох змістових ліній навчальної програми з російської мови.

Традиційно мовленнєва лінія передбачає ці­леспрямоване становлення й розвиток усіх видів

мовленнєвої діяльності: слухання-розуміння, го­воріння, читання і письма; формування вмінь ви­користовувати мовлення як засіб комунікації, пізнання, впливу на оточення. Для розв’язання цього завдання потрібно систематично й ціле­спрямовано розвивати вміння, необхідні для повноцінного сприймання мовлення (не тільки загального фактичного змісту, а й специфічного змісту повідомлення), побудови діалогічного й монологічного висловлювання з урахуванням особливостей співрозмовника (вік, життєвий до­свід, соціальна роль, стать, релігійна при­належність тощо); для читання й самостійної ро­боти з дитячою книгою (техніка читання й читацькі вміння); для використання письма з ко­мунікативною метою (зокрема й вільного пись­ма). В новому варіанті програми уточнені дер­жавні вимоги до рівня мовленнєвої підготовки відповідно до віку школярів та їхнього мовленнє­вого досвіду, замінено точні цифрові дані уза­гальненими формулюваннями.

Мовна лінія змісту навчання передбачає фор­мування у молодших школярів елементарних знань про мову й умінь, пов'язаних з мовним аналізом. Уточнений обсяг теоретичної і практичної роботи над кожним з розділів: “Син­таксис: речення, текст. Фонетика: склад, на­голос, звук. Графіка: позначення на письмі зву­ків сильної позиції. Правопис: орфографія та пунктуація. Лексика: значення слова. Практична морфологія: склад і граматичні ознаки слова”.

Укладачі програми наполягають, що мовну підготовку слід здійснювати, спираючись на знання, набуті учнями на уроках української мови, враховуючи певний збіг у навчальному матеріалі з обох мов.

Педагогам потрібно цілеспрямовано трену­вати учнів у перенесенні знань з української мови на аналогічні поняття із застосуванням термінології російської мови, аби запобігати помилковому перенесенню знань і вмінь до подібного, але не тотожного навчального ма­теріалу.

Дата добавления: 2014-01-07