Оцінка рівня якості продукції на етапах її розроблення, виготовлення, експлуатації та споживання.

Оцінка рівня якості продукції на етапі її розробки — це порів­няння сукупності показників якості цієї продукції з відповідною сукупністю показників базового зразка.

Базовим зразком називається реально досягнута сукупність значень показників якості продукції, що прийнята для порів­няння. Вона повинна характеризувати оптимальний рівень якості продукціії на деякий заданий період часу.

Від вибору базового зразка значно залежить результат оцінки рівня якості продукції і характер прийнятого рішення. Базовими і разками можуть бути:

— на стадії розробки — продукція, що відповідає реально
досяжним перспективним вимогам (перспективний зразок) або
ч.і планована до освоєння продукція, показники якої відображені
п технічному завданні, технічному або робочому проектах;

— на стадії виготовлення продукції — продукція, яка випускається в країні чи за рубежем і показники якої в момент оцінки
відповідають самим високим вимогам і яка найбільш ефективна
в експлуатації чи споживанні, або державні і галузеві стандарти,
технічніумови, міжнародні і прогресивні зарубіжні стандарти,
що регламентують оптимальні значення показників якості продукції.

Базові зразки необхідно постійно переглядати.

При оцінці рівня якості продукції використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційним називається метод, оснований на використан­ні одиничних показників якості продукції. При цьому розрахунок проводять для кожного показника за формулою:

q_i= P_i/P_ib, де

q_i – одиничний показник якості;

P_i – значення і-го показника якості продукції, що оцінюється;

P_ib – значення і-го базового показника.

Можливими варіантами можуть бути такі рішення:

v якщо всі значення відносних показників > 1, то рівень якості продукції, що оцінюється, вищий або дорів­нює рівню базового зразка,;

v якщо всі значення відносних показників < 1, то рівень якості продукції, що оцінюється, нижчий рівня ба­зового зразка,.

v якщо частина значень відносних показників >1, а частина < 1, то ненеобхідно використовувати інші методи.

Комплексний метод оцінки рівня якості продукції оснований на використанні узагальненого показника якості продукції. Уза­гальнений показник є функцією від одиничних (групових, комп­лексних) показників якості продукції. Він може бути виражений:

o головним показником, який відображає основне призначення продукції;

o інтегральним показником якості продукції;

o середньозваженим показником.

В усіх випадках, коли є необхідна інформація, визначають го­ловний показник і встановлюють функціональну залежність йо­го від вихідних показників.

Інтегральний показник використовують тоді, коли відомо сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання про­дукції і сумарні затрати на створення і експлуатацію або спожи­вання продукції.

Середньозважені показники при комплексному методі оцінки рівня якості продукції використовують в тих випадках, коли є труднощі з визначенням головного показника і встановленням його функціональної залежності від вихідних показників якості продукції.

На стадії розробки оцінюють також технічний рівень продук­ції. Для цього розробляють галузеві методики, в яких для кожного виду продукції встановлюють норми показників. Базою для розробки норми є характеристики базових зразків і аналогів, міжнародних стандартів, матеріали науково-дослідних робіт, вимоги і відгуки споживачів тощо.

Оцінка рівня якості виготовленої продукції — це встановлення міри відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції до початку її експ­луатації або споживання. Для визначення рівня якості виготов­лення продукції використовується коефіцієнт дефектності.

Коефіцієнт дефектності — це характеристика середніх витрат,
пов'язаних з наявністю дефектів, які виражені в цінових чи
умовних одиницях — балах, що приходяться на одиницю про­дукції.

Коефіцієнт дефектності визначається за формулою:

де

D— число всіх видів дефектів, що зустрічаються в даній продукції або вибірці;

d_i — кількість дефектів і-го виду;

Z_i — коефіцієнт вагомості і-го дефекту, який може вира­жатися в грн при ціновій оцінці або в балах при бальній оцінці;

P — обсяг вибірки для визначення коефіцієнту дефектності (число проконтрольованих одиниць продукції).

При прийманні готової продукції оцінку рівня якості її харак­теризують приймальним рівнем дефектності на основі певного середнього значення коефіцієнта дефектності.

Оцінка рівня якості продукції в експлуатації або споживанні. Під рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні розу­міють міру відповідності вимогам нормативно-технічної доку­ментації фактичних значень показників якості продукції в про­цесі експлуатації або споживання. При цьому під стадією ек­сплуатації або споживання розуміють всю післявиробничу ста­дію існування продукції, що включає зберігання, технічне обслу­говування, ремонт, транспортування, а також використання за призначенням.

Оцінка рівня якості продукції на цій стадії проводиться в ос­новному за тими ж показниками, що й на стадіях розроблення і виготовлення. Вона здійснюється шляхом порівняння фактич­них значень показників якості з тими, які були досягнуті на ста­діях розроблення і виготовлення продукції Це дозволяє:

· давати обгрунтований висновок про якість розробки і ви­готовлення продукції;

· одержати інформацію про стабільність значень показників
якості продукції на післявиробничій стадії її існування;

· робити висновок про якість використання, зберігання, ремонту, транспортування та інших форм експлуатації або спожи­
вання продукції.

Дата добавления: 2014-01-07