Кг на кубометр бетонної суміші

Компонентів у перерахунку на суху речовину становить 30-60

Містять указанні сполуки. При цьому расход лужних

Чисті технічні продукти, так і різні промислові відходи, які

Якості лужних компонентів можуть використовуватись як

Другої групп становить 1,15-1,20, а третьої - 1,20-1,25 г/см3. У

Густина водных розчинів лужних компонентів першої та

Дефіцитні. В разрахунку на сухі заповнювачі оптимальна

NB! і солі натрію, тому що ці сполуки значно дешевщі та меньш

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На практиці, в основному, використовують гідроксид

Відзнаковою особливісттю шлаколужних в’яжучих є те, що лужний гідроксид, який вводиться як лужний компонент, або що образується в процесі взаємодії з шлаковим компонентом, є активным по відношенню до багатьох тонкодисперсних матеріалів: глинистим домішкам заповнювачив, золам-винесення теплових електростанцій, тонкомеленим горілим шахтним породам і т.ін. Тому підвищений вміст глинистих домішок у заповнювачах практично не впливає негативно на міцністні властивості бетонів, а тонкодисперсні добавки зол-винесення та шлаків теплових електростанцій, аморфізованих горілих шахтних порід, які вводяться в кількості 20-40% від маси шлакового компоненту, не тільки не снижують активность в^,яжучого, але і підвищують ії, особливо при тепловологовій обробці бетонів.

Процеси, що відбуваються при твердінні шлаколужних цементів, а також продукти, які виникають при цьому, аналогічні процесам и продуктам твердіння портландцементу. Відповідно теорії професора В.Д. Глуховського, який вперше запропонував лужні та шлаколужні цементи, процес гідратації шлаколужного цементу починається з розчинення найбідьш аморфізованих ділянок шлакового скла. Гідрозолі кремнєкислоти та гідроксида алюмінію, які утворились при цьому, взаімодіють з перешедшими в рідку фазу катіонами кальцію й між собою. В результаті відбувається коагуляція та утворення плівки гелей на поверхні гідратованих зерен шлаку. Ця плівка є полупроникливою мембраною, яка пропускає лужний розчин до внутрішніх поверхонь зерна та затримує гелевидні продукти реакції, що утворились під плівкою. Гелі, які зкоогулювали, частково адсорбують лужні катіони, в результаті новоутворення цементного каменю носять мішаний характер. Цей процес поєднується з процесом утворення лужних гідроалюмокремнієвих гелей по схемі 1 (див. лужні цементи). Далі, як і при твердінні портландцементу, гелевидні продукти ущільнюються, частково кристалізуються та утворюють міцний цементний камень.

При зачиненні шлакового скла розчинами лужних солей слабких кислот процес гідратації починається з катіонного обміну між сіллю та гідроксидом кальцію, що утворився в результаті початкової взаїмодії шлака з водою. Внаслідок цього утворюється гідроксид натрію, інтенсифікуючий основний процес гідратації, а в складі продуктів твердіння присутні нерозчиненні в воді та лужних розчинах кальцієві та магнієві солі: СаСО₃, MgCO₃ та ін.

Аналогічно лужним цементам склад продуктів твердіння шлаколужного цементу визначається природою лужного компоненту, величиною рН рідкої фази, фізико-хімічною природою шлака, умовами та тривалісттю твердіння. В загальному випадку новоутворення шлаколужного цементного каменю представленні переважно низькоосновними гідросилікатами кальцію mCaO ^. SiO₂^. n H₂O (де модуль m близький до 1), мішанними натрієво-кальцієвими гідросилікатами (Na, Ca) ^. SiO₂ ^. nH₂O, гідроалюмосилікатами типу Na₂O^. Аl₂O₃^. (2-4)SiO₂^. (m+1)H₂O, а також кремінною кислотою.

Нормальна густота шлаколужного цементного тіста складає 25-30% для основних шлаків (модуль основності – Мо = СaO + MgO/ SiO₂ + Аl₂O₃ > 1) і 23-29% для кислих шлаків (Мо < 1).

Шлаколужні цементи належать до низькоекзотермічних (табл. 9.1), їх тепловиділення зумовлюється складом шлаку, природою лужного компоненту й наявністю добавок.

Таблиця 9.1. Тепловіділення різних цементів

Вид цементу	Значення тепловіділення (х10^3), Дж/кг, через
1 добу	3 доби	7 діб
Глиноземнистий	25,1	30,1	32,1
Портландцемент	18,9	25,4	25,9
Шлаколужний на основному шлаку і NaOH	8,3	12,5	13,0
Шлаколужний на основному шлаку і Na2CO3	3,0	8,7	11,9
Шлаколужний на кислому шлаку і NaOH	13,8	19,1	20,2
Шлаколужний на кислому шлаку і Na2CO3	1,1	2,7	4,2

Строки тужавіння шлаколужних цементів на доменних шлаках і лужних компонентах перших двух груп приблизно такі ж, як у портландцемента – початок тужавіння наступає не раніш 30 хвилин, кінець – не пізніше, ніж через 12 годин. Строки тужавіння цементів на основі силікатів натрію, особливо силікатів натрію з низьким силікатним модулем (Мs=SiO₂/Na₂O < 2) і свіжомелених основних шлаках, можуть бути надмірно короткими – 3-20 хвилин. При застосуванні промислового рідкого скла з силікатним модулем більш 2,6 вони наближаються до нормальних - початок 30-120 хвилин, кінець – не пізніше 12 годин. При використанні кислих шлаків строки тужавіння цементів нормальні незалежно від модуля розчину силіката натрію.

Шлаколужні цементи твердіють у звичайних умовах, у воді та в умовах тепловологовій обробці. При цьому, в зрівнянні з портландцементом, швидкість твердіння шлаколужних цементів значно вища, особливо при пропарюванні та автоклавуванні.

Активність шлаколужних цементів також залежить, в основному, від виду лужного компоненту і модуля основності шлаку. Із зменьшенням основності шлаку потрібно збільшити основність лужного компоненту чи ввести до складу цементу 1-5% високоосновної добавки, яка швидко гідратує, наприклад клінкер портландцементу або високоосновні металургійні шлаки.

Дата добавления: 2014-01-07