Лекція 2. Грошовий оборот

План

Тема 2. Склад і структура бюджетної системи України

1. Основні нормативні акти, що визначають порядок утворення та функціонування бюджетної системи України

1. Бюджетна система і принципи її побудови.

2. Зміст правових актів про бюджетну систему України

Література

Пасічник Ю.В. Бюджетна система України - 2006, с 338-358

Старостенко Г.Г., Булгаков Ю.В. Бюджетна система – 2006, с 122-128

1. Головними законодавчими документами, що визначають по­рядок утворення, існування та функціонування бюджетної систе­ми в Україні, є Конституція України, яку було прийнято 28 черв­ня 1996 року, та Бюджетний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 21 червня 2001 року. Згідно з цими законодавчими актами Бюджетна система України складається з державного і місцевих бюджетів (у тому числі бюджету Автоно­мної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, бюдже­тів районів у містах, бюджетів місцевого самоврядування). Вод­ночас потрібно розрізняти такі поняття, як бюджети місцевого самоврядування та місцеві бюджети. Під бюджетами місцевого самоврядування розуміють бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Під місцевими бюджетами визнача­ють бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

До законодавчої бази, котра регулює бюджетні відносини в Україні, крім вищезазначених відносяться також інші законо­давчі акти, до яких відносяться: Закони про Державний бю­джет України, які приймаються щорічно; інші Закони, які ре­гулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, а також акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі й на виконання Бюдже­тного кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетно­го кодексу.

Незважаючи на досить потужну законодавчу базу, яка існує в Україні, можна констатувати, що вона є ще недосконалою та не­стабільною. Згідно з діючими Законами державний бюджет по­винен бути прийнятий до початку нового фінансового року і бути незмінним протягом цього року. Як свідчить існуюча практика, до вже прийнятого і затвердженого Верховною Радою України державного бюджету дуже часто вносяться та приймаються нові доповнення і зміни, особливо це стосується окремих статей ви­трат або розвитку окремих регіонів.

Зведений бюджет нашої держави значно менший за обсягом від бюджетів окремих європейських країн.

2.Бюджетна система України — це сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням еко­номічних відносин, державного та адміністративно-територі­альних устроїв і врегульована нормами права.

Структура бюджетної системи України

1. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

2. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

3. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показ­ники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її райо­нів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показни­ки міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного й соціального розвитку держави.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим і зведених бюджетів областей та міст Києва й Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає по­казники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюд­жетів її районів і бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласно­го значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних і сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає по­казники міського бюджету й бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району в місті адміністра­тивно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ і сіл.

Складові зведеного (консолідованого) бюджету України подані на схемі 1

Принципи бюджетної системи України (передбачені ст. 7 Бюджетного Кодексу України)

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єди­ною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення ви­трат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Орга­ни влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самовря­дування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'я­зання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріплен­ням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого само­врядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістич­них макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійсню­ються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між держав­ним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюд­жетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними при­значеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна систе­ма України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх вико­нання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верхов­ною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - ко­жен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

3. Суб'єктами бюджетних правових відносин є держава, грома­дяни й підприємницькі структури. Усі бюджетно-правові відно­сини виникають і припиняються на законодавчій основі. Вони можуть припинятися також у випадках, встановлених законом, наприклад, у разі сплати платежів, використання передбачених асигнувань тощо.

Правове регулювання бюджетних процесів, що виникають при створенні та використанні фондів бюджетних ресурсів, є однією з форм управління з боку держави економічним і соціальним роз­витком. Усі дії держави у сфері бюджету мають ґрунтуватися на правових актах. Ці акти виконують такі основні функції:

• визначають коло юридичних і фізичних осіб, на яких у кон­кретний період поширюється дія правової норми;

• забезпечують права й обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо мобілізації та використання фондів бюджетних ресурсів;

• є підґрунтям для вживання відповідних заходів щодо вико­нання правових норм.

Так, Конституцією України передбачено, що кожний грома­дянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку й роз­мірах, встановлених законом. До повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України, ухвалення рішень щодо звіту його виконання. Виключно закона­ми України визначаються: державний бюджет і бюджетна систе­ма України, система оподаткування, податки і збори; основи створення й функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення й погашення державного внутрішнього й зовнішнього боргу; по­рядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види й типи.

Конституцією України передбачено, що бюджетна система України будується на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами й територіаль­ними громадами. Виключні Законом «Про Державний бюджет України» визначаються буд-які видатки держави на загальносу­спільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету. Регулярні звіти про доходи й видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені. Державний бюджет України затверджується щорі­чно Верховною Радою України на період із 1 січня до 31 грудня, а за виняткових обставин —- на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного ро­ку подає до Верховної Ради України проект Закону «Про Держа­вний бюджет України» на наступний рік. Разом із проектом зако­ну подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року. Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України. Поданий звіт має бути оприлюд­нений. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата. Конституцією України на Кабінет Міністрів, як вищий орган виконавчої влади, покладено завдання проведення фінан­сової, цінової, інвестиційної та податкової політики. Він також розробляє проект Закону «Про Державний бюджет України» і за­безпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає до Верховної Ради України звіт про його виконання.

На основі Конституції приймається низка законів, що регу­люють окремі сфери бюджетних відносин. Це насамперед Бю­джетний кодекс України, Закон України «Про місцеве самовря­дування в Україні» та ін. Від імені держави організаційну роботу щодо виконання чин­ного законодавства здійснюють фінансові органи. Систему фі­нансових органів очолює Міністерство фінансів. Останнє несе відповідальність за фінансовий стан держави, розробку й реалі­зацію фінансової політики. Для оперативного керівництва ство­рюється колегія, яку затверджує Кабінет Міністрів України. На колегії розглядаються проекти нового фінансового законо­давства, звіти керівних працівників міністерства й підзвітних йо­му фінансових органів, проекти бюджету й питання контролю за його виконанням.

За правовим регламентуванням взаємовідносини між бю­джетами поділяються на дві групи: регламентовані законодавчи­ми актами й інструктивними документами та договірні. Це дещо умовна класифікація, оскільки в деяких формах взаємовідносин наявні елементи і правового регламентування, і договірні стосун­ки Регламентований характер мають також вилучення коштів і взаємні розрахунки бюджетів. Вони виникають за певних обста­вин і здійснюються за чітко встановленим порядком. Бюджетні позички регулюються на підставі рішень відповідних органів мі­сцевої влади та управління. Вони мають договірні елементи, хоча теж досить жорстко регламентуються.

В Україні згідно з Бюджетним кодексом установлено взаємо­відносини між бюджетами у формі міжбюджетних трансфертів, до яких віднесено:

• дотацію вирівнювання;

• субвенцію;

• кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів (вилучення коштів);

• інші дотації.

1. Грошовий обіг та грошовий оборот. Визначення, значення, структура. 1

1.1. Суть і структура грошового обороту. 1

1.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування. 3

2. Економічні основи грошового обороту. 8

2.1. Структура грошового обороту. 8

2.2. Закон грошового обігу. 10

Дата добавления: 2014-01-07