Психодіагностичний процес

Психологічний діагноз – кінцевий результат діяльності психолога спрямованої на опис та вияснення суті індивідуально-психологічних особливостей особистості, з метою оцінки їх актуального стану прогнозу подальшого розвитку і розробки рекомендацій, що визначаються метою дослідження.

Оцінка, прогноз та рекомендації.

Помилки, пов’язані зі збором даних:

1. Помилки спостереження: «сліпота» - тоді, коли дослідник не хоче бачити те, що є очевидним, «дослідник бачить те, що він хоче бачити»,
2. Помилки реєстрації: емоційно забарвлені записи в протоколі дослідника,
3. Інструментальні помилки – виникають внаслідок невміння використовувати техніку, чи іншу апаратуру для вимірювання.

Помилки пов’язані з обробкою даних:

1. Ефект першого враження – помилка, яка базується на переоцінці значення первинної інформації.
2. Помилка атрибуції – приписування досліджуваному рис, яких в нього немає, чи розгляд нестабільних рис, в якості стабільних. (чоловіки красивим жінкам приписують ще якісь додаткові риси і т. д.)
3. Помилка хибної причини – науковець приписує неправильно причину досліджуваному явищу.
4. Пізнавальний радикалізм – це є тенденція до переоцінки робочих гіпотез, небажання шукати інші рішення. Науковець намагається довести гіпотезу за будь-яку ціну.
5. Пізнавальний консерватизм – це є надмірно обережне формулювання гіпотез. Це небажання шукати інші рішення та інші шляхи дослідження.

Джерела помилок:

Недостатність часу відпущеного на обстеження

Відсутність надійних джерела інформації про досліджуваного

Низький рівень знань дослідника про закони, які керують порушенням поведінки.

Психодіагностичним процес логічно поділяється на три основнх етапи:

1. Збір даних.
2. Обробка та інтерпретація даних.
3. Прийняття рішення.

Збір даних – двома ключовими поняттями на етапі збору даних виступають:

1. Передісторія дослідження
2. Фон дослідження

Перед тим як проводити певні психодіагностичні процедури та використовувати техніки, дослідник збирає достатню інформацію про контекст, ситуацію, в якій перебуває досліджуваний (проводиться бесіда, інтерв’ю, спостереження, відбувається звернення до інших експертів, дослідників).

Фон дослідження – сукупність всіх змінних, які певним чином впливають на хід дослідження. Змінні бувають трьох видів:

1. Ситуаційні змінні.
2. Змінні цілі дослідження та завдання.
3. Змінні дослідника та досліджуваного.

Ситуаційні змінні – змінні середовища, або змінні контексту та ситуації (фізичні умови проведення дослідження: місце, освітлення, температура і т. д.). На дослідження впливає багато ситуацій: слух, світло, колір стін,

Змінні цілі дослідження та завдань – дані змінні можуть впливати на розуміння досліджуваним тесту, а також на створення установки досліджуваного на тестування. Ціль дослідження часом є регульованою через так звану інструкцію. Формулювання цілей залежить від дослідника, ціль повинна бути максимально правдивою.

Змінні завдання – бувають ситуації, коли завдання дослідження викликають неоднозначну реакцію в досліджуваного (наприклад, опір).

Змінні дослідника та досліджуваного – змінні, які пов’язані з взаємодією на особистісному рівні між ними. Змінні, які залежать від тих стосунків, які складаються між ними. Крім цього це так звані індивідуальні характеристики, чи стани дослідника і досліджуваного. Завдання дослідника полягає в тому, щоб зменшити вплив змінних на кінцевий результат дослідження.

Класифікація психодіагностичним ситуацій за В. І. Дружиніним (1990 р.):

1. Добровільна участь в дослідженні та самостійний вибір подальшої поведінки (наприклад, психологічна консультація).
2. Примусова участь і нав’язаний вибір подальшої поведінки (наприклад, тестування на підприємстві з метою визначення професійної придатності та відповідності займаній посаді).
3. Примусова участь в дослідженні, проте самостійний вибір подальшої поведінки (наприклад, дослідження, які проводяться в студентів-психологів).
4. Добровільна участь в дослідженні, проте нав’язаний вибір подальшої поведінки (наприклад, професійний відбір).

Дата добавления: 2014-01-07