Сумарна похибка обробки

Поняття сумарної похибки обробки та її склад

Сумарна похибка обробки або поле розсіювання заданого параметра є наслідком впливу низки технологічних факторів, кожний з яких зумовлює появу первинної або елементарної похибки.

Мета визначення сумарної похибки обробки залежить від призначення технологічного переходу.

Якщо здійснюється остаточна обробка, то визначивши перевіряють виконання умови

, (8)

де Т — допуск отримуваного на переході розміру.

Якщо умова (8) не виконується, то мають бути вжиті заходи щодо зменшення . Визначивши ступінь впливу кожної з елементарних похибок на величину , можна встановити, які саме заходи потрібно реалізувати для зменшення сумарної похибки.

Для переходів проміжної обробки сумарна похибку найчастіше визначають для знаходження допусків проміжних технологічних розмірів, тобто визначивши , приймають .

Сумарну похибку, що виникає під час обробки на попередньо настроєному верстаті, в загальному випадку можна записати у вигляді такої функціональної залежності

. (9)

Кожна з величин, що знаходяться в дужках, не залежить від іншої і для кожного конкретного випадку визначається умовами виконання технологічної операції. Ці величини називають елементарними похибками.

Таким чином, вважається, що на точність механічної обробки заготовок деталей машин на настроєних верстатах впливають такі елементарні похибки:

1) похибка установлення заготовки у верстатний пристрій (далі – похибка установлення);

2) похибки настроєння верстата (далі – похибка настроєння) ;

3) похибка, що спричиняється пружними деформаціями технологічної системи під дією сил різання ;

4) похибка, що спричиняється розмірним зносом різального інструмента ;

5) похибка, що спричиняється геометричною неточністю верстата ;

6) похибка, що спричиняється тепловими деформаціями технологічної системи .

Функція (9) конкретизована для розрахунку у деяких поширених випадках. Так, згідно з [13], для лінійних розмірів, що координують розташування оброблюваної поверхні відносно іншої поверхні, сумарна похибка обробки визначається за формулою

, (10)

де — коефіцієнт, який залежить від бажаної гарантованої імовірності роботи без браку; , , , , , — коефіцієнти, значення яких який залежать від характеру законів розподілу відповідних елементарних похибок. Виконуючи технологічні розрахунки, можна прийняти = = = 1; = = = 1,73.

У відповідності з [13], величину коефіцієнта можна знайти за таблицею 3.

Таблиця 3

Залежність коефіцієнта від бажаної гарантованої імовірності роботи без браку

Pr	0,70	0,80	0,90	0,95	0,98	0,9973	0,9995	0,99999
1/ K	0,347	0,427	0,548	0,683	0,775	1,000	1,167	1,470

Очевидно, що формула (10) може бути використана і для визначення сумарної похибки кутових розмірів (наприклад, відхилень від паралельності чи перпендикулярності) з урахуванням того, що настроювання верстата на забезпечення цих вимог під час обробки партії заготовок зазвичай не виконується. Тому можна вважати, що у цьому випадку .

Формулою (10) можна скористатися і для визначення сумарної похибки на показники точності макрогеометрії (наприклад, відхилень від круглості, циліндричності, прямолінійності, площинності тощо) також з урахуванням того, що настроювання верстата для забезпечення цих вимог під час обробки партії заготовок зазвичай не виконується. На ці показники точності не впливає також схема установлення заготовки у верстатний пристрій і тому можна вважати, що у цьому випадку як , так і .

Оскільки на точність діаметральних розмірів похибка установлення не впливає, то згідно з [13], сумарна похибка на такі розміри складатиме

. (11)

Важливим є те, що під час аналізу точності механічної обробки сумарна похибка завжди має визначатися на конкретний геометричний параметр (розмір між поверхнями, діаметральний розмір, вимоги: співвісності, перпендикулярності, паралельності, циліндричності, площинності, прямолінійності тощо).

Дата добавления: 2014-01-07