Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів

Для забезпечення різноманітних інформаційних запитів користувачів існують різні види наукової обробки документів. Найбільше часто до них відносять:

· складання бібліографічних описів документа;

· індексування;

· анотування;

· реферування;

· вилучення фактів;

· науковий переклад;

· створення оглядової інформації та ін.

У процесі інформування про документи, користування ними доводиться їх називати, посилатися на них, складати списки, відрізняти один документ від інших. Здійснювати це можливо завдяки бібліографічним описам (БО), які подають певний набір відомостей про документи, відомостей, що характеризують їхні найважливіші ознаки. Це ознаки, в основному, зовнішнього характеру, які стосуються не стільки змісту, скільки оформлення документа, хоча може наводитися і найбільш загальні відомості про його зміст. Так, з БО можна дізнатися прізвище автора, якщо воно є в книзі, назву книги, час, місце, мову видання, обсяг книги тощо. Оскільки назва часто відповідає змісту книги, то можна дізнатися і про нього.

БО має такий вигляд:

Сергієчко І. В. Інформатика в Україні: становлення, розвиток, проблеми / І. В. Сергієчко; Ін-т кібернетики ім. В. М. Глушкова. – К.: Наук. думка, 2002. – 352 с. – Бібліогр.: с. 312–350. – ISBN 966-00-05407 (в опр.): Б. ц., 500 пр.

Розкрити зміст документа дає змогу індексування. Суть індексування полягає у зарахуванні документа до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певним кодом відповідної інформаційно-пошукової мови, тобто мови, що призначена для передачі змісту документів з метою подальшого пошуку. Існують різні інформаційно-пошукові мови, перш за все, такі, де класи будуються за ознакою галузей знань і позначаються класифікаційними індексами. Наприклад, індекс 73 означає, що книга належить до класу „Інформатика”, оскільки розглядає проблеми цієї науки. Визначення класифікаційного індексу документа відповідно до його змісту називається систематизацією.

Зміст документа можна висловити й іншою інформаційно-пошуковою мовою – мовою предметних рубрик. У цьому випадку клас документів позначається кодом у вигляді предметної рубрики, тобто у вигляді короткого формулювання предмета, який розглядається в документі. Визначення предметної рубрики для документа відповідно до його змісту називається предметизацією.

У дескрипторних інформаційно-пошукових мовах, інформаційно-пошукових мовах ключових слів зміст документа передають за допомогою ключових слів і так званих дескрипторів. Визначення ключових слів і дескрипторів здійснюється в ході координатного.

БО, систематизація, предметизація не завжди досить повно і чітко для користувача розкривають зміст документа. Більш зрозумілу і повну характеристику може бути надано в результаті анотування і реферування. Анотування – це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів. У процесі реферування складають реферат – короткий виклад змісту документа або його частин, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для первісного ознайомлення з документом і виявлення доцільності звертання до нього.

Під науковим перекладом розуміють переклад з однієї мови на іншу наукових, технічних, економічних, політичних текстів. Слід зазначити, що процес перекладу не передбачає згорнення інформації, яку містить первинний документ, тому його можна не зараховувати до спеціальних процесів аналітики-синтетичної обробки, для яких головною метою є саме стиснення відомостей про ознаки документів.

Дата добавления: 2014-01-07