Групова взаємодія м'язів

Режими скорочення та різновиди роботи м'язів

М'язи, прикріплені сухожиллями до кісток, функціонують в ізометричному й анізометричному режимах (див. рис. 1.13).

При ізометричному (утримуючому) режимі довжина м'яза не змінюється (від гречок. “ізо“ – рівний, “метр” – довжина). Наприклад, у режимі ізометричного скорочення працюють м'яза людини, що підтягся й утримує своє тіло в цьому положенні. Аналогічні приклади: “хрест Азаряна” на кільцях, утримання штанги тощо.

На кривої Хілла ізометричному режиму відповідає величина статичної сили (F₀), при якій швидкість скорочення м'яза дорівнює нулю.

Замічено, що статична сила, що виявляється спортсменом в ізометричному режимі, залежить від режиму попередньої роботи. Якщо м'яз функціонував у режимі, що уступає, то F₀ більше, ніж у тому випадку, коли виконувалася робота, що переборює. Саме тому, наприклад, “хрест Азаряна” легше виконати, якщо спортсмен приходить у нього з верхнього положення, а не з нижнього.

При анізометричному скороченні м'яз коротшає чи подовжується. В анізометричному режимі функціонують м'язи бігуна, плавця, велосипедиста тощо.

У анізометричному режимі два різновиди. У режимі, що переборює, м'яз коротшає в результаті скорочення. А в режимі, що уступає, м'яз розтягується зовнішньою силою. Наприклад, литковий м'яз спринтера функціонує в режимі, що уступає, при взаємодії ноги з опорою у фазі амортизації, а в, що переборює у фазі відштовхування.

Права частина кривої Хілла (див. рис. 1.13) відображає закономірності роботи, що переборює, при якій зростання швидкості скорочення м'яза викликає зменшення сили тяги. А в режимі, що уступає, спостерігається зворотна картина: збільшення швидкості розтягання м'яза супроводжується збільшенням сили тяги. Це є причиною численних травм у спортсменів (наприклад, розриву ахіллесового сухожилля в спринтерів і стрибунів у довжину).

Існують два випадки групової взаємодії м'язів: синергізм і антагонізм.

М’язи-синергісти переміщують ланки тіла в одному напрямку. Наприклад, у згинанні руки в ліктьовому суглобі беруть участь двоголовий м'яз плеча, плечовий і плечепроменевий м'язи тощо. Результатом синергічної взаємодії м'язів служить збільшення сумарної сили дії. Але цим значення синергізму м'язів не вичерпується. При наявності травми, а також при локальному стомленні будь-якого м'яза його синергісти забезпечують виконання рухової дії.

М'язи-антагоністи (на противагу м’язам-синергістам) мають різнонаправлену дію. Так, якщо один з них виконує роботу, що переборює, то інший, що уступає. Існуванням м'язів-антагоністів забезпечується: 1) висока точність рухових дій;2 ) зниження травматизму.

Дата добавления: 2014-01-07