Охорона надр

На сьогодні в Україні до промислового освоєння залучено від 40 до 75 відсотків розвіданих запасів основних видів корисних копалин. Подальший розвиток мінерально-сировинного комплексу України потребує негайного розв’язання на державному рівні проблем, які істотно гальмують розширення мінерально-сировинної бази, і які можуть бути зведені до наступних:

- відсутність чіткого механізму управління та належного державного нагляду за використанням і охороною надр, що призводить до безгосподарного ставлення гірничодобувних підприємств до мінеральної сировини та зростання необґрунтованих її втрат;

- застарілість та недосконалість існуючих технології видобування та переробки мінеральної сировини, що призводить до незадовільного вирішення питань комплексного освоєння родовищ (у надрах залишаються і втрачаються: до 70 відсотків розвіданих запасів нафти; до 50 відсотків солей; до 28 відсотків вугілля; до 25 відсотків металів);

- нерозв’язаність проблеми геологічного вивчення і використання техногенних родовищ корисних копалин — відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини, які містять цінні корисні копалини і мають промислове значення.

Вказані та інші проблеми зумовлюють необхідність охорони надр. Відповідно до ст. 56 Кодексу про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є:

1) забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

2) додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

3) раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

4) недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

5) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

6) запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

7) запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

8) додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У разі порушення цих та інших вимог законодавства про користування надрами діяльність користувачів може обмежуватися, тимчасово заборонятися (зупинятися) або припинятися Міністерством охорони НПС або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на невідтворний характер та економічне значення мінеральних багатств, які містяться в надрах, законодавство встановлюєпріоритет використання й охорони корисних копалин. Такий пріоритет, як вже вказувалося, проявляється в тому, що забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються лише у виняткових випадках за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин.

Для такого об'єкта правової охорони як надра, важливого значення набуває комплексність їх використання, адже не комплексна розробка родовищ корисних копалин може призвести до незворотних наслідків. Під раціональним, комплексним використанням надр більшість вчених розуміє їх використання для видобування корисних копалин, яке здійснюється при суворому додержанні науково-технічних правил, із застосуванням досконалих технологій з метою задоволення суспільного виробництва та збереження багатства надр[89].

Раціональність та комплексність використання надр дістають свій вияв в охороні не лише відомих родовищ корисних копалин, а й тих ділянок надр, щодо яких відсутні відомості про наявність корисних копалин, а також таких, що становлять особливу наукову або культурну цінність. Пов'язаними з раціональним, комплексним використанням та охороною надр є проблеми співвідношення між видобуванням основних і супутніх корисних копалин. Недбале ставлення до останніх — це той фактор, який може призводити до появи териконів, шлако-відвалів та інших техногенних відходів гірничодобувних, збагачувальних і переробних виробництв з багатими за вмістом запасами корисних копалин.

Важливою передумовою охорони та раціонального використання надр є діяльність, пов’язана з державним обліком родовищ запасів і проявів корисних копалин. Значення такого обліку проявляється в тому, що він дає можливість зацікавленим суб’єктам отримувати інформацію, необхідну, наприклад, для планування розмірів фінансування, достатнього для освоєння, раціонального використання та охорони надр, визначення основних заходів, необхідних для запобігання шкідливого впливу на надра тощо. Здійснення державного обліку родовищ запасів і проявів корисних копалин регулюється постановою КМУ N 75 від 31 січня 1995 р., якою був затверджений «Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин».

Відповідно до цього нормативного акту державний облік родовищзапасів і проявів корисних копалин є системою збору, обробки та зберігання даних про результати геологорозвідувальних та гірничодобувних робіт. Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та охорони мінерально-сировинної бази.

Державний облік здійснює Міністерство охорони НПС як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Дані, отримані в результаті діяльності по державному обліку родовищ запасів і проявів корисних копалин, відображаються в:

- державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин. Обліку в такому кадастрі підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від кількості запасів, стану їх розвідки, освоєння і відомчої належності, а також прояви корисних копалин. Підставою для складання державного кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин;

- державних балансах запасів корисних копалин. Обліку в державному балансі підлягають запаси корисних копалин окремо по кожному об’єкту (родовище, ділянка родовища, шахтне поле) за основними промисловими типами, сортами, марками, технологічними групами корисних копалин відповідно до діючих державних стандартів, а також за способом відпрацювання, з виділенням запасів сировини, придатної для видобутку підземним, відкритим, гідравлічним та іншими способами;

- державних та галузевих звітних документах підприємств і організацій, що ведуть розвідку родовищ, видобуток та здійснюють збагачення корисних копалин. Облік запасів корисних копалин ведеться на основі звітних балансів гірничодобувних і геологорозвідувальних підприємств.

Питання для самоконтролю:

1. Визначити поняття надр.

2. З’ясувати види використання надр.

3. Визначити порядок надання надр у користування.

4. Назвати основні вимоги в галузі охорони надр.

Тема 10. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

План (логіка викладу):

1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони. Основні джерела забруднення атмосферного повітря.

2. Порядок видачі дозволів на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

3. Правова охорона атмосферного повітря.

Дата добавления: 2014-01-07