Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони. Основні джерела забруднення атмосферного повітря

Одним із основних життєво-важливих елементів навколишнього природного середовища є атмосферне повітря. Значення атмосферного повітря полягає в тому, що воно є основою для забезпечення життєдіяльності біологічних організмів, в тому числі людей, служить захистом від згубних космічних випромінювань, підтримує сприятливий для живих організмів тепловий баланс на планеті, визначає клімат тощо. Крім цього, поряд з екологічними функціями, атмосферне повітря виконує найважливіші економічні функції в зв’язку з тим, що виступає незамінним елементом виробничих процесів енергетичної, транспортної та інших галузей народного господарства.

Постійний склад атмосфери (78,09 відсотків азоту, 20,95 відсотків кисню, 0,003 відсотків вуглекислого газу і 0,093 відсотків інших інертних газів) зберігається в природі впродовж мільйонів років і називається збалансованістю всіх речовин, що беруть участь у кругообігу матерії та енергії. Але, внаслідок посилення техногенного пресу з боку суспільства на НПС, баланс речовин у атмосфері став порушуватись. Інтенсивний розвиток промисловості, ріст міст, збільшення кількості транспортних засобів, активне освоєння навколоземного простору приводять до зміни газового складу атмосфери, накопиченню різних видів забруднень (пилового, хімічного, електромагнітного, радіаційного, шумового), руйнуванню озонового шару атмосфери, порушенню її природного балансу. Щоденно кисень безповоротно згоряє у фабричних та заводських печах, у двигунах автотранспорту, кораблів, літаків тощо. Тільки при перельоті через Атлантику одним літаком споживається 70-150 т. кисню. Одному автомобілю для пробігу на 300 км. потрібно стільки ж кисню, скільки споживає одна людина протягом року. За приблизними підрахунками впродовж останнього століття безповоротно знищено 270 млрд.т. кисню, а замість нього в атмосферу потрапило 350-400 млрд.т. вуглекислого газу.

Ці та інші показники свідчать, що антропогенна діяльність призводить до значної шкоди природному середовищу та здоров'ю людей, і в зв’язку з цим, викликає необхідність регулювання шкідливого впливу на атмосферне повітря.

Правове регулювання в галузі атмосфероохоронних відносин здійснюється: Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р.[90], постановою КМУ від 21 серпня 2000 р. N 1291 «Про затвердження Концепції зменшення обсягів викидів важких металів в атмосферне повітря»[91], постановою КМУ від 13 грудня 2001 р. N 1655 «Про затвердження порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»[92], постановою КМУ від 13 березня 2002 р. N 301 «Про затвердження порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях»[93], постановою КМУ від 29 березня 2002 р. N 432 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, проведення оплати цих робіт та обліку підприємств, установ, організацій і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи»[94], наказом Міністерства охорони НПС та ядерної безпеки N 154 від 29 грудня 1995 «Про затвердження Порядку розгляду документів та умов видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами»[95] та іншими.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», атмосферне повітря — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Особливість атмосферного повітря як об’єкту НПС полягає в тому, що воно в силу своїх природних властивостей в даний час не розглядається як об'єкт присвоєння, тому відносини власності з приводу атмосферного повітря сучасним законодавством не регулюються, а екологічне право забезпечує лише його охорону від шкідливих впливів.

Як вже вказувалося, основна проблема, пов’язана з використанням та охороною атмосферного повітря, полягає в його насиченні сторонніми газами та іншими домішками. В зв’язку з цим важливого значення набуває визначення поняття забруднення атмосферного повітря — змінення його складу і властивостей в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Основною причиною, що призводить до забруднення атмосферного повітря є потрапляння в нього забруднюючої речовини, яку можна визначити як речовину хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров’я людини та стан навколишнього природного середовища.

Джерела, які «постачають» забруднюючу речовину в атмосферного повітря можуть бути природними або антропогенними, головним чином, техногенними – об’єктами різних галузей господарської діяльності людини.

До природних джерел відносяться: виверження газу і попелу вулканами, лісові та степові пожежі, насичені солями морські бризки і тумани, пил з ерозійних ґрунтів і піщані бурі пустель, рослинний пилок, мікроорганізми тощо. Вони не викликають суттєвих змін повітряного басейну за винятком катастрофічних випадків.

До антропогенних джерел забруднення атмосферного повітря відносяться промислові, енергетичні та транспортні джерела. Так, наприклад, лише автомобілі, а їх в світі понад 320 млн. одиниць, щодобово викидають в атмосферу близько 1 млн т. оксиду вуглецю, 130 тис. т. вуглеводнів, понад 50 тис. т. азоту тощо. В той же час автомобілі споживають більше кисню, аніж все населення Землі.

Антропогенні джерела забруднення атмосферного повітря поділяються на джерела виділення і джерела викидів, які можуть бути як стаціонарними, так і пересувними. До джерел виділення належать технологічні пристрої (апарати, котли, установки тощо), в процесі експлуатації яких шкідливі домішки виділяються в атмосферне повітря. До джерел викидів відносяться технологічне обладнання (труби, вентиляційні шахти, аераційні ліхтарі), за допомогою якого домішки шкідливих речовин (після відсмоктування) викидаються в атмосферне повітря.

Викиди в свою чергу поділяються на організовані та неорганізовані. Організований викид потрапляє в атмосферне повітря через спеціальні установки (газоходи, повітропроводи і труби), які дозволяють здійснювати очищення шкідливих речовин, що викидаються і проводити належний контроль за кількістю та якістю викидів шкідливих речовин в атмосферу після їх очищення.

Неорганізований викид потрапляє в атмосферу у вигляді не спрямованих потоків газу або пилу, як правило, внаслідок порушення герметичності очищувального обладнання, або неможливості його застосування (дільниці вантажно-розвантажувальних робіт, зливно-наливні естакади, викиди автотранспорту тощо).

Дата добавления: 2014-01-07