Охорона лісів

Ліси України підлягають охороні і захисту.

Відповідно до лісового законодавства охорона лісів - це комплекс заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, а також раціональне використання.

Основними напрямами діяльності, спрямованими на охорону лісів є:

1) відтворення лісів;

2) підвищення їх продуктивності;

3) поліпшення якісного складу лісів.

Відтворення лісів включає систему дій по відновленню лісів і лісорозведенню.

Відповідно до статті 81 - 82 Лісового кодексу відновлення лісів і лісорозведення здійснюється постійними лісокористувачами.

Роботи, пов’язані з відновленням лісів, провадяться способами, що забезпечують створення в найкоротші строки високопродуктивних лісів з господарсько цінних деревних і чагарникових порід за спеціальними програмами і проектами, що розробляються державними органами лісового господарства.

Лісорозведення проводиться способами, що забезпечують створення лісових насаджень з високими продуктивними і захисними властивостями з метою підвищення лісистості території, запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища.

Правила відновлення лісів і лісорозведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заходи щодо забезпечення підвищення продуктивності лісів – це сукупність заходів які мають на меті:

1) виконання роботи з селекції, лісового насінництва і сортовипробування найбільш цінних у господарському відношенні деревних порід;

2) проведення заходів, спрямовані на підвищення родючості ґрунтів (меліорація земель, запобігання водній і вітровій ерозії ґрунтів, заболоченості, засоленості та іншим процесам, що погіршують стан ґрунтів);

3) здійснення своєчасного та ефективного догляду за лісовими культурами.

Заходи щодо поліпшення якісного складу лісів – сукупність дій, які проводяться з метою поліпшення якісного складу лісів і повинні проводитися шляхом санітарних рубок, рубок, пов’язані з реконструкцією малоцінних молодняків, лісовідновних рубок в лісах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, інші роботи.

Забезпечення охорони та захисту лісів покладається на центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, Верховну Раду Республіки Крим, місцеві Ради та постійних лісокористувачів відповідно до законодавства України.

Охорону і захист лісів на території України здійснюють:

1) лісова охорона спеціально уповноважених державних органів лісового господарства (державна лісова охорона);

2) лісова охорона інших постійних лісокористувачів.

Діяльність державної лісової охорони регулюється її статутом, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Лісового кодексу службові особи державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів відповідно до законодавства мають право:

1) давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень лісового законодавства, встановленого порядку використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, інших порушень, що можуть завдати шкоди лісу;

2) відвідувати безперешкодно підприємства, організації, установи для виконання контрольних функцій щодо забезпечення належної охорони та захисту лісів;

3) доставляти осіб, що порушують лісове законодавство, в органи внутрішніх справ, місцеві органи влади;

4) вилучати у осіб, що порушують лісове законодавство, незаконно добуту продукцію лісових користувань, інструменти, обладнання, транспортні та інші засоби, що були знаряддям правопорушення, а також відповідні документи;

5) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю в порядку, передбаченому законодавством.

Посадові особи лісової охорони зобов’язані:

1) запобігати порушенням правил охорони і захисту лісів, установленого порядку використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду та іншим діям, що можуть негативно впливати на ліс, і припиняти їх;

2) здійснювати заходи щодо підвищення протипожежної стійкості насаджень, запобігання виникненню, розповсюдженню лісових пожеж та їх ліквідації, а також щодо захисту лісів від шкідників і хвороб;

3) сприяти лісокористувачам, яким надані земельні ділянки лісового фонду для потреб мисливського господарства, у здійсненні заходів щодо організації мисливського господарства, охорони і розведення диких звірів і птахів.

Працівники лісової охорони можуть мати й інші права і обов’язки відповідно до законодавства України.

В сучасних умовах ринкової економіки важливу роль для створення необхідних умов забезпечення охорони та захисту лісів відіграє система економічних заходів, спрямованих на стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Економічне стимулювання лісокористувачів у додержанні вимог щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів передбачає:

1) цільове виділення через державні органи лісового господарства коштів для реалізації державних, регіональних і місцевих програм ведення лісового господарства в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2) фінансування лісогосподарських заходів за нормативами (цінами), диференційованими залежно від одержаних результатів, а також матеріальне стимулювання лісокористувачів за якісне проведення лісогосподарських робіт;

3) заохочення осіб, які виявили випадки порушення лісового законодавства і порушників, забезпечили стягнення штрафів і відшкодування матеріальних збитків, заподіяних лісовому господарству;

4) надання пільг лісокористувачам щодо плати за використання лісових ресурсів у разі впровадження ними технологічних процесів, устаткування, що зменшують негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також в разі підвищення ефективності відновлення лісів, поліпшення породного складу і якості лісів, більш повного використання лісових ресурсів.

Економічне стимулювання охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів здійснюється за рахунок державного бюджету або інших джерел.

З метою ефективної організації охорони і захисту лісів, раціонального використання лісового фонду, відтворення лісів, здійснення систематичного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді та забезпечення місцевих рад, зацікавлених органів державної виконавчої влади, лісокористувачів відомостями про лісовий фонд в Україні здійснюється державний облік лісів і ведеться державний лісовий кадастр.

Порядок державного обліку лісів та ведення державного лісового кадастру регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1995 р. №767 “Про затвердження Порядку ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру”.

Державний облік лісів і державний лісовий кадастр - система відомостей і документів про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, якісний і кількісний стан лісового фонду, поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності, економічну оцінку та інші дані, необхідні для раціонального ведення лісового господарства і оцінки результатів господарської діяльності в лісовому фонді.

Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведеться державними органами лісового господарства за єдиною для усіх лісів системою за рахунок Державного бюджету.

Державний лісовий кадастр включає систему відомостей про правовий режим лісового фонду, розподіл його між користувачами, поділ лісів за групами та віднесення їх до категорій захисності, інші дані, що характеризують кількісний, якісний стан та економічну оцінку лісового фонду.

Документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів та використання інших документів.

Державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя щорічно подають місцевим землевпорядним органам показники державного лісового кадастру з урахуванням поточних змін для ведення ними державного земельного кадастру.

Документація державного лісового кадастру по країні поновлюється один раз на п’ять років. Термін проведення чергового державного обліку лісів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації і громадяни, що мають у постійному користуванні землі лісового фонду, в рік проведення чергового державного обліку лісів подають до 1 березня завірену керівником (громадянином - користувачем ділянки лісового фонду) та погоджену з органами землевпорядкування документацію первинного обліку лісів державному лісогосподарському підприємству, в зоні якого знаходяться землі лісового фонду.

Державні органи лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя перевіряють повноту і достовірність одержаної облікової інформації, формують зведені дані державного лісового кадастру по відповідному регіону.

Зведені дані подаються Держкомлісгоспу до 1 серпня року здійснення обліку.

Держкомлісгосп перевіряє повноту і достовірність поданих йому зведених даних державного лісового кадастру і узагальнює їх в цілому по країні до 1 жовтня року здійснення обліку.

Зведена документація державного лісового кадастру виготовляється Держкомлісгоспом і подається Кабінету Міністрів України, Мінекономіки, Мінприроди.

Важливу роль в забезпеченні охорони лісів відіграє ведення в Україні Зеленої книги.

Порядок ведення Зеленої книги встановлюється Положенням “Про Зелену книгу України”, затверджене наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 17 від 19 лютого 1997 р.

Положення про Зелену книгу України визначає категорії рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань, що потребують охорони та внесення до Зеленої книги України, а також шляхи здійснення охорони природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України.

Зелена книга України - це державний документ, в якому зведені відомості про сучасний стан рідкісних, зникаючих і типових природних рослинних угруповань України, що потребують охорони і мають важливе значення як складова частина біологічного різноманіття.

До Зеленої книги України вносяться цінні з наукової точки зору природні рослинні угруповання, а також зональні, найбільш типові для України угруповання.

Природні рослинні угруповання, що увійшли до Зеленої книги України, підлягають особливій охороні на всій території України.

Охорона природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України, передбачає збереження умов їх місцезростання та охорону від знищення та пошкодження.

У межах природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України, забороняється будь-яка діяльність, що негативно впливає на їх стан і загрожує їх збереженню.

Охорона природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, здійснюється шляхом:

1) встановлення особливого правового статусу природних рослинних угруповань, що потребують охорони, на підставі законодавчих та інших нормативних актів;

2) створення на територіях, де наявні угруповання, внесені до Зеленої книги України, природно-заповідних об’єктів або оголошення їх природно-заповідними територіями;

3) врахування спеціальних вимог щодо охорони цих угруповань у разі вилучення і надання земельних ділянок, розроблення проектної документації та проведення екологічної експертизи тощо;

4) встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за пошкодження природних рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України, та місць їх зростання;

5) ратифікації міжнародних конвенцій, угод тощо стосовно охорони навколишнього середовища;

6) проведення просвітницької роботи серед населення;

7) проведення моніторингу змін рослинних угруповань, внесених до Зеленої книги України, та необхідних досліджень з метою розроблення наукових основ їх охорони, відновлення та невиснажливого використання.

Ведення Зеленої книги України покладається на Міністерство охорони навколишнього природного середовища. Це ж міністерство приймає рішення про внесення природних рослинних угруповань до Зеленої книги.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрити поняття лісу та його значення (функції).

2. Розкрити компетенцію органів, уповноважених здійснювати управління в галузі лісових правовідносин.

3. Дати поняття та розмежувати види користування лісовими ресурсами.

4. Розкрити правовий статус лісокористувачів.

5. Визначити поняття та пояснити порядок організації лісового господарства.

6. Визначити поняття охорони лісів та навести перелік заходів щодо їх охорони.

Тема 13. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ТВАРИННОГО СВІТУ

План (логіка викладу):

1. Об’єкти тваринного світу.

2. Використання тваринного світу.

3. Охорона тваринного світу.

Дата добавления: 2014-01-07