Індивідуального кріплення

ТЕМА: Технологія очисних робіт при комбайновій виїмці і застосуванні

На пластах з кутами залягання понад 35° отримали поширення комбайни «Темп-1», «Пошук-2», «Зміна», «Комсомолець-1».

Комбайн «Темп-1» призначений для виїмки вугілля на пластах потужністю 0,65—1,4 м з кутами залягання понад 30°, опором вугілля різанню до 3 кН/см і бокових породах не нижче середньої стійкості. Захват комбайну 0,9 і 1 м. Комбайн працює за однобічною схемою, проводячи виїмку вугілля в напрямку знизу вверх, і холостим спуском комбайну вниз.

Комбайн «Пошук - 2» призначений для виїмки вугілля на пластах по-тужністю 0,36—0,75 м з кутами залягання понад 35°, опором вугілля різанню до 3 кН/см і бокових породах не нижче середньої стійкості. Комбайн працює перпендикулярно до уступу вибою (заходки), рухаючись знизу вверх і виймаючи смугу вугілля шириною 0,9 м.

На шахті «Родина» об'єднання «Первомайськвугілля» заміна комбайну «Темп-1» на комбайн «Пошук-2» дозволила збільшити навантаження на вибій у 1,4 рази і довести її до 223 т/доб. В стільки ж збільшилася і продуктивність праці.

Ведуться роботи зі створення радіокерованих комбайнів «Пошук-2Р» і «Пошук-3», що відрізняються високою енергооснащеністю.

Комбайн «Комсомолець-1» застосовують на пластах потужністю 0,45—0,83 м з кутами залягання понад 40°, а комбайн «Зміна» — на пластах потужністю 0,7—1,8 м з кутами залягання понад 30°.

Переміщуються комбайни по підошві пласта за допомогою тягового і запобіжного канатів двохбарабанної лебідки 1ЛГКНМ, встановленої на вентиляційному штреку. Для напрямку канатів від лебідки в лаву застосовують кранбалку з блоками, що переносять після виїмки кожної смуги вугілля. Крім того, на вентиляційному штреку розташовують кабелевкладач (шлангопідбірник), лісодоставочну і посадкову лебідки.

Очисний вибій на дільниці роботи комбайнів прямолінійний, з нахилом 10—12° до лінії падіння пласта вбік масиву вугілля. Нахил вибою потрібний для кращого притиснення комбайну до вибою, зменшення швидкості скочування вугілля, розльоту його у вироблений простір. У нижній частині лави розташовують магазинний уступ довжиною 20—25 м з випередженням комбайнової частини лави на 8—12 м. Іноді застосовують два уступи довжиною по 10—15 м. У кутках уступів обов'язкові рятувальні ніші. У верхній частині лави виймають нішу довжиною (по падінню) 4 м і шириною 2 м. Виїмку вугілля в уступі і ніші роблять відбійними молотками.

Склад робіт технологічного циклу залежить від способів управління гірничим тиском і охорони штреків. Технологічна схема очисних робіт при застосуванні комбайна з виїмкою вугілля знизу вверх показана на мал. 7.3. У вихідному положенні комбайн заведений під вугілля в магазинному уступі. Перший ряд кріплення відстає від вибою на 0,3—0,4 м, що необхідно для

Мал.7.3. Технологічна схема очисних робіт при комбайновій виїмці з індивідуальним кріпленням:

а – схема лави; б – технологічна схема виїмки вугілля; 1 – штучні цілики з твердіючої закладки; 2 – комбайн; 3 – тяговий канат; 4 – посадочні стояки; 5 – упорні клітки; 6 – настил з дошок; 7 – бутова смуга; 8 – відшивка; 9 – кран-балка; 10 – лебідка; 11 – запобіжні помости; 12 – помости.

переміщення направляючої лижі комбайна, розміщення тягового і запобіжного канатів, шланга зрошення, трубопроводу стиснутого повітря або кабелю.

Перед початком виїмки вугілля машиніст комбайна і ГРОВ оглядають робоче місце, приводять його в безпечний стан, оглядають і готують комбайн до роботи. Потім машиніст усуває дрібні несправності комбайна, а ГРОВ на вентиляційному штреку перевіряє стан кран-балки, запобіжної лебідки 1ЛГКНМ і іншого устаткування. Після включення зрошувальної системи і подачі напруги або стиснутого повітря на комбайн машиніст перевіряє дію зрошувального пристрою і роботу комбайна на холостому ходу.

Під час виїмки вугілля машиніст стежить за тим, щоб вона проводилась на повну ширину захвату, регулює положення виконавчого органу, не допускаючи залишення земника і верхньої пачки вугілля, відсуває запобіжні помости, що розташовані через 10 м по довжині лави і заважають проходу комбайну, стежить за станом покрівлі перед комбайном, збиває навіси, забирає з комбайну шматки вугілля (породи), оглядає і замінює зубки, стежить за повітрепровідним шлангом або кабелем і шлангом зрошення, щоб вони не попадали під корпус машини або під тяговий канат. Керування комбайном і лебідкою, кабелевкладчиком робить помічник машиніста з пульта керування, розташованого в лаві вище комбайна. ГРОВ на вентиляційному штреку стежить за роботою лебідок, натягом канатів, вкладанням кабелю (шланга стиснутого повітря) і шланга зрошення. Після закінченні виїмки смуги вугілля машиніст і ГРОВ закріплюють комбайн запобіжними стійками і покрівлю над ним, а після закінченні виїмки смуги вугілля проводять спуск комбайна. Процес спуску складається з перенесення кран-балки, спуску комбайну і заведення його в уступ або нішу внизу лави. Роботи по спуску комбайну починають із закріплення машини для обноски тягового і запобіжного канатів. При цьому нижче комбайну на 0,5—1 м пробивають кущ з 6—8 дерев'яних стійок. ГРОВ на вентиляційному штреку встановлює розпірну стійку, до якої кріплять спеціальний строповий канат довжиною 25—30 м з петлею на одному кінці і гаком на іншому. Кінець каната з петлею машиніст закріплює на комбайні. ГРОВ підтягує строповий канат і гаком кріпить до нижнього кінця розпірної стійки. Потім включає лебідку і на малій швидкості опускає комбайн до упора в кущ. При утворенні достатньої слабини канатів лебідку виключають. Машиніст і ГРОВ від'єднують канати від комбайну, включають лебідку і піднімають канати на вентиляційний штрек. Потім розкріплюють кран-балку, зачищають місце для її установки, пересувають її на нове місце, міцно закріплюють, обносять тяговий і запобіжний канати, заводять у блочки на кран-балці, спускають у лаву і закріплюють на комбайні. Після включення лебідки піднімають комбайн на 2—3 м, відчіплюють і видають на вентиляційний штрек строповий канат і вибивають (вирубують) стійки куща.

При спуску комбайну машиніст керує лебідкою, одночасно зі спуском ГРОВ, що знаходяться вище комбайну, стежать за переміщенням (спуском) повітрепроводу (кабелю) і зрошувального шланга, підтягуючи їх при необхідності. При спуску комбайну в магазинний уступ (нішу) вибивають кріплення що заважає і встановлюють укісні стійки для напрямку комбайна в уступ (нішу). Після цього відновлюють вибите креплення.

По мірі спуску комбайну машиніст або ГРОВ пересуває запобіжні помости ближче до вибою.

Виїмку вугілля і кріплення в магазинному уступі і ніші роблять одночасно з виїмкою вугілля комбайном.

Комбайнову частину лави кріплять після закінченні спуску комбайну. При цьому ГРОВ розташовуються по всій комбайновій частині лави і зводять кріплення одночасно кожний на своїй ділянці лави, обгородженій запобіжними помостами. Кріплення застосовують дерев'яне, паралельне. Комплекти кріплення складаються, як правило, з верхняка, леженя і стійок.

При потужності пласта до 1,3 м комплект кріплення встановлює один гірник, при більшій потужності пласта — два. Зводять кріплення на кожній ділянці лави знизу вверх, починаючи від нижнього запобіжного помосту. Перший комплект кріплення потрібно встановлювати строго на рівні комплекту раніше зведеного ряду кріплення, щоб нижні кінці верхняків і леженів були на одній лінії по простяганню. При установці другого і наступного комплектів кріплення спочатку на підошву вкладають лежень торцем впритул до леженя раніше встановленого комплекту кріплення. Утримуючи верхняк, встановлюють на лежень стійку, підводять під нього другий кінець стійки і міцно забивають її. Першою забивають нижню стійку, потім інші стійки в комплекті. При кріпленні потрібно строго витримувати розміри, передбачені паспортом, відстані між рядами кріплення, між стійками в комплекті і між вибоєм і першим рядом кріплення. Стійки кріплення встановлюють перпендикулярно до покрівлі і підошви чи з відхиленням від нормалі верхніх кінців їх по підняттю на кут 2—5°. При зсуві шару покрівлі вниз стійкі займають перпендикулярне до покрівлі і підошви положення.

Доставку лісу і управління гірничим тиском роблять у ремонтно-підго-товчу зміну. У магазинний уступ ліс доставляють вручну або лісоподйомником ПЛК з відкаточного штреку, у комбайнову частину лави за допомогою скіпів або спеціальним лісодоставщиком УДЛ з вентиляційного штреку. При доставці лісу скіпами на вентиляційному штреку розташовують лебідки, до канату якої кріплять спеціальний скіп, що вільно переміщується між двома рядами кріплення в лаві. Двоє робітників завантажують скіп стійками, обаполами (розпилами), двоє робітників у лаві розвантажують скіп і рівномірно розкладають ліс по лаві.

Запитання для самоконтролю.

1. Коротка характеристика комбайнів які використовуються при технології очисних робіт з застосуванням індивідуального кріплення.

2. Склад робіт технолгічного циклу.

3. Кріплення очисного вибою, доставка лісних матеріалів.

4. Влаштування запобіжних помостів.

ТЕМА: Складання та зміст паспортів виїмкової дільниці

1. Паспорт складається відповідно до проектів будів­ництва (реконструкції) шахти, розкриття і підготовки (реконструкції) горизонту, блоку, панелі.

2. Паспорт складається для кожної виїмкової дільниці і є єдиним технологічним документом на весь період її відробки. Для кожної підготовчої виробки та камери, які проводяться поза виїмковою дільницею, складається окре­мий паспорт.

3. Паспорт розробляється головним технологом шахти і начальниками виїмкових дільниць та служб і за­тверджується головним інженером або директором шахти. Окремі паспорти відповідно до Правил безпеки затверджу­ються технічним директором об'єднання. Розробка пас­порта може виконуватися в індивідуальному порядку. Для розробки паспортів допускається застосування стандартів, використовування обчислювальної техніки. При розробці паспорта слід керуватися діючими в галузі й басейнах нор­мативними документами.

4. Паспорт розробляється на основі прогнозних даних про гірничо-геологічні умови. У випадках непередбаченої зміни гірничо-геологічних чи виробничих умов начальник дільниці повинен внести зміни чи доповнення в паспорт і в добовий термін затвердити їх.

5. Паспорти знаходяться у начальника дільниці, голов­ного технолога шахти і начальника дільниці ВТБ. Началь­никам спеціалізованих дільниць видаються розділи паспор­та відповідно до виконуючих робіт. Начальник дільниці зобов'язаний ознайомити під розпис робітників та інже­нерно-технічних працівників дільниці з паспортом виїм­кової дільниці (паспортом проведення й кріплення підзем­них виробок). Списки працівників з їх підписом і датою про ознайомлення з паспортом, його змінами або допов­неннями зберігаються разом з паспортом у начальника дільниці.

6. Паспорт складається з графічної частини і поясню­вальної записки. Копії графічної частини паспорта виві­шуються в нарядній і на дільниці (у гірничих виробках).

7. Графічна частина паспорта є виконавчим докумен­том і складається з таких розділів.

7.1. Гірничо-геологічний прогноз.

На викопіровку з плану гірничих робіт наносяться гірничо-геологічні умови відробки виїмкових дільниць у вигляді характерних структурних колонок з прийнятими кількісними символічними позначеннями фізико-механічних властивостей пласта і порід,їх потужності, міцності, стійкості, здатності їх до обвалення та інших властивос­тей, що визначають вибір параметрів технології робіт. Надається таблиця прогнозних даних, необхідних для інженерних розрахунків. Виділяються небезпечні зони ве­дення гірничих робіт: підвищеного гірничого тиску, обвод­нення, «несправжньої» покрівлі чи підошви, геологічних порушень тощо.

Розділ підписується головним маркшейдером, головним геологом, головним технологом та начальником дільниці ВТБ.

Дата добавления: 2014-01-07