Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Пері-од року	Категорія робіт	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
		опти­мальна	допустима	опти­мальна	допустима на робочих міс­цях по-стійних і непостій-них, не більше ніж	опти­мальнане біль­ше ніж	допустима на робочих місцях постійних і непостійних
			верхня межа	нижня межа
			на робочих місцях
			постій­них	непо­стій-них	постій­них	непо­стій-них
Холод­ний	Легка - Та	22-24					40-60		0,1	не більше ніж 0,1
	Легка - 16	21-23					40-60		0,1	не більше ніж 0,2
	Середньої важкості - Па	18-20					40-60		0,2	не більше ніж 0,3
	Середньої важкості - Пб	17-19					40-60		0,2	не більше ніж 0,4
	Важка - III	16-18					40-60		0,3	не більше ніж 0,5
Теп-лий	Легка - Іа	23-25		ЗО			40-60	55 (при 28°С)	0,1	0,1-0,2
	Легка - 16	22-24		ЗО			40-60	60 (при 27°С)	0,2	0,1-0,3
	Середньої важкості - Па	21-23					40-60	65 (при 26°С)	0,3	0,2-0,4
	Середньої важкості - Нб	20-22					40-60	70 (при 25°С)	0,3	0,2-0,5
	Важка - III	18-20					40-60	75 (при 24°С)	0,4	0,2-0,6

Допустимі мікрокліматичні умови - це такі показники мікро­клімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфортного тепловідчуття, що обумовлю­ється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму людини. При цьому може виникнути деяке зниження працездатності, але пошкоджен­ня або порушення здоров'я у людини це не викликає.

Допустимі норми мікроклімату застосовуються в приміщеннях, де теплові надлишки перевищують 23 Дж/(м³-с). Таких приміщень на підприємствах різних галузей промисловості України достатня кількість. Це виробничі цехи та дільниці, де встановлене технологічне обладнання, яке живиться тепловою або електричною енергією. При цьому випромінюється тепло в повітря приміщення, що створює несприятливі умови для людей. Як правило, в таких приміщеннях немає можливості встановити оптимальні параметри мікроклімату з технічних або економічних причин. В приміщеннях зі значними надлишками явного тепла (23 Дж/(м³-с) і більше), де на кожного працюючого припадає від 50 до 100 м² площі підлоги дозволяється зниження температури повітря проти норми в зоні поза постійними робочими місцями до 12°С - для легких робіт, до 10°С - для робіт середньої важкості і до 8°С - для важких робіт. Якщо на кожного працюючого припадає більше 100 м² площі підло­ги, то нормативна температура, відносна вологість і швидкість руху повітря забезпечуються тільки на постійних робочих місцях.

Теплове опромінення працюючих, що виходить від нагрітого об ладнання, освітлювальних приладів, інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинно перевищувати 35 Вт/м² при опроміненні 50% і більше поверхні тіла, 70 Вт/м² при опроміненні від 25 до 50% поверхні тіла і 100 Вт/м² - при опроміненні до 25','., поверхні тіла людини. Інтенсивність опромінювання робітників під відкритих джерел тепла (відкрите полум'я) не повинно перевищу вати 140 Вт/м² при опроміненні не більше 25% поверхні тіла. При цьому обов'язкове застосування засобів індивідуального захисту, в тому числі обличчя та очей.

Низькі температури при праці на відкритому повітрі взимку негативно впливають на стан людини.

3. Характеристика шкідливостей в робочих зонах, їх на організм людини.

Робота при високій температурі повітря (~ 31°С) при воло­гості 80-90% призводить до зниження працездатності на 60% після 5 годин безперервної праці. При низьких температурах повітря може статися місцеве, або загальне охолодження організму, що веде до захворювання. Переохолодження супроводжується зниженням працездатності. Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів. Так при температурі повітря до мінус 25° С іде охолодження відкритих поверхонь тіла і зниження чутливості на дотик кінцівок людини.

Періодичний обігрів поновлює працездатність. При температурах від мінус 25 до мінус 30°С навіть періодичний обігрів не відновлює працездатність (дотикову чутливість кінцівок). Праця при таких низьких температурах протягом зміни призводить до різко вираженого переохолодження організму. Праця при температурах мінус 30-40°С і нижче при десятихвилинному обігріві через кожну годину призводить до стійкого зниження температури всього тіла і тактильної (дотикової) чутливості пальців рук і ніг, підвищенням артеріального тиску, почастішання пульсу

Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низький його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно виливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Гігієнічне нормування параметрів повітря робочої зони

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це санітарні норми та стандарти безпеки праці.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності. Нормуються в залежності від категорії робіт по важкості (табл. 1) та періоду року (табл. 2).

Рекомендована література

1. Гряник Г.Н., Лехман С.Д. Охорона праці. К.: Урожай, 1994.

2. Лущенков В.П., Бутко Д.Л. Лехман С.Д. Виробнича санітарія. – К.:

Урожай, 1996

3. Лехман С.Д., Целинський В.П., Козирев С.М. та ін. Довідник з охорони

праці в сільському господарстві. – К.: Урожай, 1990.

4. Зайцев В.П. Свердлов. М.С. Охрана труда в животноводстве. – М.:

Агропромиздат. 1989.

5. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та

небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та

напруженості трудового процесу. Затверджено наказом Міністерства

охорони здоровя Ураїни від 27.12.2001 року, № 528.

6. Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко,

Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.:Факт, 2005. –

480 с.

7. Виробнича санітарія. /В.Л.Лущенков, Д.А.Будко, С.Д.Лахман та ін.-К.:

Урожай, 1996.-336с

8. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД,

2006 – 336 с.

Дата добавления: 2014-01-07