Лекція № 5

Тема лекції: Повітря робочої зони

План лекції

1. Коротка характеристика параметрів виробничої санітарії.

2. Основні питання безпеки праці. Фактори, що впливають на умови праці.

1. Коротка характеристика параметрів виробничої санітарії.

Мікроклімат в виробничих приміщеннях, в підсобних і допоміжних цехах і побутових приміщеннях — це комплекс численних чинників: температури, вологості, руху повітря, газів, механічних і органічних домішок, освітленості і т.д. На формування мікроклімату у виробничих цехах тваринництва роблять вплив що виділяються тваринами тепло, волога, вуглекислий газ, продукти, що утворюються в процесі обміну речовин. Крім того, утворюються і поступають в повітря продукти розкладання сечі, гною: аміак, сірководень, Метан і інші отруйні гази. Роблять вплив і кліматичні умови, які властиві даній місцевості, а також якість споруд, технологія виробництва на фермі, рівень повітрообміну, густина розміщення тварин і інші чинники. Вплив мікроклімату на організм складається з сукупної дії його складових частин. Одні з них надають безпосередню дію на тепловий баланс і обмін речовин, інші ослабляють захисні механізми, підвищуючи схильність організму людини до захворювань.

Мікроклімат у виробничих умовах контролюється наступними параметрами: температурою повітря; відносною вологістю; швидкістю руху повітря на робочому місці; барометричним тиском. Необхідність контролю цих параметрів може бути пояснений тепловою взаємодією людини з навколишнім середовищем. Відповідність між кількістю віддається тілом людини теплоти і охолоджуючою здатністю характеризує навколишнє середовище як комфортну. Комфорт визначається сукупністю виробничих умов які сприятливо діють на людину, в даному випадку розглядається тепловий комфорт. В умовах теплового комфорту у людини не повинне виникати дискомфортних теплових відчуттів— холоду або перегріву. Надмірна теплота негативно впливає на серцево-судинну систему, дихання, водний ісольовий баланс, і тому організм людини регулює тепловий баланс залежно від стану навколишнього середовища, зберігаючи температуру тіла на постійному рівні(36,6°С), тобто виявляється природна його здатність — терморегуляція.

При температурах середовища вище 33...35° З віддача теплоти здійснюється в основному шляхом випаровування поту з поверхні шкіри. В цьому випадку організмом втрачаються волога і солі, що грають важливу роль в його життєдіяльності. В гарячих -цехах (котельна, АВМ і ін.) робітником повинна забезпечуватися підсолена вода, краще газована. При пониженні температури до мінус 15° З організм може швидко переохладитися, отже, можливі обмороження окремих ділянок тіла.

Температура повітря виробничих приміщень вимірюється за допомогою ртутних і спиртових термометрів різних конструкцій. Кращими є ртутні. Можна використовувати сухі ртутні термометри аспираційних психрометрів (типу Ассмана). Коли потрібні значення крайніх температур, застосовують максимально мінімальні термометри, і, нарешті, при необхідності вимірювання температури за певний проміжок часу використовують самописні прибори— термографи. На конвективний теплоперенос впливає різниця між температурою шкіри людини і оточуючого людину повітря, а також стан шкіри та швидкість переміщення повітря вздовж поверхні шкіри, тобто рухливість повітря. З деякими припущеннями можна говорити, що радіаційний тепловий потік відводить тепло від тіла людини, якщо температура шкіри людини вища за температуру поверхонь обладнання і стін приміщення де працює людина, і нагріває тіло людини, якщо температура цих поверхонь вища за температуру шкіри людини.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Потік теплових випромінювань складається, головним чином, із інфрачервоних променів. Передача тепла тепловою ра­діацією (тепловипромінюванням) залежить від температури поверхні та ступенем її чорноти: темні шорсткі поверхні випромінюють тепла більше ніж гладкі блискучі. Від температури повітря передача теплоти випромінюванням не залежить. Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлюється теплотворенням в організмі людини.

Кількість тепла, що виробляє людський організм змінюється від 40-50 кДж/хв в стані покою до 3340 кДж/хв - при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає при умові, що тепловиділення повністю сприймаються оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Здатність організму людини змінювати температуру шкіри (під одягом її середня температура 30-34°С, а на окремих відкритих ділянках вона може знижуватись до 20°С і нижче), а також зволожуватися за рахунок дії потових залоз, забезпечує регулювання теплообміну між тілом людини і оточуючим середовищем. Ця здатність організму і є терморегуляцією. При температурі повітря більше 30°С порушується терморегуляція організму, що може привести до його перегріву. Підвищується температура тіла, наступає слабкість, головний біль, шум у голові. Як наслідок, може статися тепловий удар якщо робот проводяться на дільниці, що опромінюється сонцем, або іншим джерелом тепла.

Основні параметри виробничої санітарії:

- мікроклімат;

- запиленість та загазованість;

- рівень шуму, вібрації;

- освітленість.

Дата добавления: 2014-01-07